Рішення № 57195578, 11.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3558/16 Справа № 202/3339/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В. П. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 18.11.2006 року між ним та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений договір, згідно умов якого позивач надав ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 2437, 50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.11.2007 року. Зобов'язання за даним договором було забезпечено шляхом укладання з ПАТ «Акцент-Банк» договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. У порушення умов договору відповідач - ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, в зв'язку чим позивач просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 518 грн. 20 коп.; стягнути солідарно з відповідачів 10 000 грн.; стягнути з відповідача - ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 3200 грн.; стягнути з відповідача - ОСОБА_2 судовий збір.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитно-заставним договором № DNH4KР75250504 від 18.11.2006 року на рах. НОМЕР_1:

- заборгованість за кредитом - 2437 грн. 50 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 12106 грн. 24 коп.;

на рах. НОМЕР_2:

- судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду змінити в частині відмови у задоволенні заборгованості з пені в розмірі 22616,45 грн., та штрафів: 500,00 грн. (фіксована частина), 1858,01 грн. (процентна складова) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цих частинах, а в іншій частині - рішення залишити без змін.

Відповідачі в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, про час розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення повісток.

Вислухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафів, суд першої інстанції, керуючись ст.551 ЦК України, посилався на принцип розумності та справедливості та на те, що позивачем не наведено обґрунтований розрахунок заборгованості, існує явна невідповідність наслідків порушення зобов'язання.

Проте колегія судів не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений кредитно-заставний договір, згідно умов якого позивач надав відповідачеві - ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 2 437, 50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.11.2007 року (а. с. 8-10).

Зобов'язання за даним договором було забезпечено шляхом укладання з ПАТ «Акцент-Банк» договору поруки № 167 від 20.10.2010 року.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання не виконує. Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за кредитно-заставним договором станом на 25.01.2014 року становить 39518 грн. 20 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 2437 грн. 50 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 12106 грн. 24 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 22616 грн.45 коп.; штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) - 1858 грн. 01 коп. (а. с.5).

Згідно пп.6.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні (а.с.10).

Підпунктом 6.3 пункту 6 Умов, передбачено, що у разі порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову (а.с.10).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст.ст. 549 - 552 ЦК України.

Згідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснюється у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 № 5, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як вбачається з матеріалів справи, боржник з заявою про зменшення розміру неустойки не звертався.

Застосовуючи до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України, суд першої інстанції не встановив наявність істотних обставин в розумінні вказаної статті ЦК України, свій висновок нічим не мотивував та прийняв рішення без належного правового та фактичного обґрунтування відмови в стягненні неустойки.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором в розмірі 22616,45 грн.

Також підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні штрафу, з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача штрафу в розмірі, передбаченому пп.6.3 Умов, що складає: 500,00 грн. (фіксована частина), 1858,01 грн. (процентна складова).

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк», суд першої інстанції не врахував положення п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, згідно із якими суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Вирішуючи позовні вимоги до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, вирішив спір, що виник між юридичними особами, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянув його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року № 6-1737цс15.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ПАТ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» підлягає скасуванню, а провадження у справі- закриттю, згідно ст.ст.205, 310 ЦПК України. Також, відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України, доцільно повідомити ПАТ «ПриватБанк», що розгляд його позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк», про стягнення заборгованості за договором кредиту віднесено до юрисдикції господарських судів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 щодо стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафів - скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитно - заставним договором №DNH4KP75250504 від 18.11.2006 року станом на 25.01.2014 року:

-пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 22616,45 грн.;

-штрафи: 500,00 грн. (фіксована частина), 1858,01 грн. (процентна складова).

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2015 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості - закрити.

В решті заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова