13.04.2016 Справа № 363/218/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2016 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді: Баличевої М.Б., секретаря Кашоїди М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» про стягнення страхового відшкодування та шкоди завданої внаслідок ДТП,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» про стягнення страхового відшкодування та шкоди завданої внаслідок ДТП, в обґрунтування якого вказав, що 15.10.2014 року об 11 годині 30 хвилин по вул. Павленка в м. Ірпінь, водій ОСОБА_2 відповідач по справі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом не впевнився , що це буде безпечно внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності. В результаті даної дорожньо транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. 06.11.2014 року Ірпінським районним судом Київської області була винесена постанова, якою відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні дорожньо транспортної пригоди та притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 гривень. Цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Скайд». 24.07.2015 року позивач подав до ПАТ «Страхова компанія «Скайд» усі документи, що передбачені ст. 35 Закону України № 1961-IV. 16.06.2015 року СТО «Автохата» було проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу позивача. Позивач вказує, що відповідно до акту виконаних робіт № И-00000737 від 16.06.2015 року вартість відновлювального ремонту його транспортного засобу становить 33188 гривень. ПАТ «Страхова компанія «Скайд» 07.09.2015 року здійснила йому страхову виплату у розмірі 3871, 01 грн. незважаючи на те, що вартість відновлювального ремонту його транспортного засобу згідно акту виконаних робіт № И-00000737 від 16.06.2015 року становить 33188 гривень. Позивач вказує, що відповідно до умов Полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., а франшиза дорівнює нулю. Позивач вказує, що ПАТ «Страхова компанія «Скайд» зобовязана йому здійснити виплату страхового відшкодування в межах 50000 грн., в той час як безпосередній завдавач шкоди зобовязаний відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страхової виплати, а тому, враховуючи, що на сьогоднішній день із 33188 грн. матеріального збитку йому сплачено ПАТ «Страхова компанія «Скайд» лише 3871, 01 грн., решта 29316, 99 грн. матеріального збитку підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд». На підставі викладено позивач змушений звернутись до суду з вказаним позовом, та просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» на його користь майнову шкоду у розмірі 29316, 99 грн. та понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що позов підтримує у повному обсязі, просив суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, також ним було надано до суду заперечення по справі в яких зазначив, що він не погоджується із позовними вимогами щодо стягнення з нього матеріальної шкоди, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного. Між ним та ОСОБА_3 акціонерного товариством «Страхова компанія «Скайд» був укладений договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності серії АІ № 2954586, згідно до якого забезпеченим був його транспортний засіб- автомобіль «CHEVROLET EPICA», д.н.з. НОМЕР_3 та який був діючим станом на 15.10.2014 року на дату скоєння ДТП. Крім того, зазначив, що на нього може бути покладена відповідальність за заподіяну позивачу шкоду, у разі коли розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт страхового відшкодування страховика. Згідно до полісу АІ № 2954586, страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 50000 гривень. Відповідно до зазначень ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», розмір матеріального збитку, який заподіяно позивачу внаслідок ДТП становить 4645, 21 грн., що підтверджується звітом № 1455 від 27.10.2014 року. Разом з цим позивач вказує, що відповідно до акту відновлювальних робіт № И-00000737 від 16.06.2015 року вартість відновлювального ремонту його транспортного засобу становить 33188 гривень. Тобто, в даному випадку ліміт відповідальності страховика, що визначений полісом серії АІ № 2954586, в повному обсязі покриває розмір шкоди, завданої автомобілю НОМЕР_4, як за розрахунками позивача так і за розрахунками ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», а тому позовні вимоги щодо стягнення з нього матеріального збитку є безпідставними. У звязку з викладеним просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд»у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, також ним було надано до суду заперечення по справі в яких зазначив, що категорично заперечує проти даного позову, вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими, такими що не відповідають дійсності обставин, оскільки страхове відшкодування було виплачено позивачу у повному обсязі. Таким чином, з боку ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» відсутнє будь яке порушення законодавства України, зокрема Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засбів». ПАТ «СК «Скайд» з дотриманням строків, передбачених законодавством України та договором страхування були вжиті заходи щодо оформлення всіх необхідних документів. Згідно звіту № 1455 від 27.10.2014 року про визначення вартості матеріального збитку, матеріальний збиток заподіяний власнику транспортного засобу «LEXUS RX 350», д.н.з. НОМЕР_5, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, склав 4645, 21 грн. Сума страхового відшкодування позивачу у розмірі 3871, 01 грн. була визначена, виходячі із наступного: сума матеріального збитку 4645, 21 грн.; сума ПДВ 774, 20 грн., звідки залишається сума у розмірі 3871, 01 грн. з відрахуванням суми ПДВ. 24.07.2015 року від ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Скайд» надійшла заява про відшкодування матеріального збитку. 07.09.2015 року ПАТ «СК «Скайд» було складено страховий акт № 901/14, згідно якого подія, яка сталася 15.10.2014 року з автомобілем НОМЕР_2 була визнана страховою. 07.09.2015 року сума страхового відшкодування у розмірі 3871, 01 грн. була перерахована на картковий рахунок ОСОБА_1 в повному обсязі. Таким чином, оскільки на дату розгляду даної справи, ПАТ «СК «Скайд» перед ОСОБА_1 були виконані всі зобовязання передбачені Законом України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст. 60 ЦПК України зазначено, що сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються .
Ст.1166 ЦК України передбачено, що .. майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що згідно до постанови Ірпінського районного суду Київської області від 06.11.2014 року 15.10.2014 року об 11 годині 30 хвилин по вул. Павленка в м. Ірпінь, водій ОСОБА_2 відповідач по справі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності. В результаті даної дорожньо транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні дорожньо транспортної пригоди та притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у виді накладення штрафу у розмірі 340 гривень. Постанова суду набрала законної сили (а.с. 6).
Відповідно до страхового поліса № АІ 2954586 цивільна відповідальність ОСОБА_2 під час керування автомобілем НОМЕР_1 застрахована в ПАТ «СК «Скайд» (а.с. 8, 39).
Відповідно до наданого позивачем акту виконаних робіт № И-00000737 від 16.06.2015 року проведеного СТО «Автохата» СПД ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 33188 гривень. (а.с.11-16).
Згідно звіту № 1455 від 27.10.2014 року про визначення вартості матеріального збитку проведеного субєктом підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5, матеріальний збиток заподіяний власнику транспортного засобу «LEXUS RX 350», д.н.з. НОМЕР_5, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, склав 4645, 21 грн. (а.с. 40-66).
24.07.2015 року від ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Скайд» надійшла заява про відшкодування матеріального збитку (а.с. 67).
07.09.2015 року ПАТ «СК «Скайд» було складено страховий акт № 901/14, згідно якого подія, яка сталася 15.10.2014 року з автомобілем НОМЕР_2 була визнана страховою. 07.09.2015 року сума страхового відшкодування у розмірі 3871, 01 грн. була перерахована ПАТ «СК «Скайд» на картковий рахунок ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с. 69-70).
Сума страхового відшкодування позивачу у розмірі 3871, 01 грн. була визначена, виходячі із наступного: сума матеріального збитку 4645, 21 грн.; сума ПДВ 774, 20 грн., звідки залишається сума у розмірі 3871, 01 грн. з відрахуванням суми ПДВ (а.с. 68).
Судом встановлено, що відрахування суми ПДВ в даному випадку було здійснено на підставі п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки ОСОБА_1 в заяві про відшкодування матеріального збитку зазначив реквізити особистого карткового рахунку, після чого не надав страховику документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту пошкодженого автомобіля (а.с. 67).
Згідно зі ст. 1187 ЦК Українишкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яке на відповідних правових підставах володіє транспортним засобом або іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого складає підвищену небезпеку. Відповідно до ч.1 вказаної статті ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, яка повязана з використанням, зберіганням та утриманням транспортних засобів та ін., що складає підвищену небезпеку для осіб, які здійснюють цю діяльність та інших осіб.
Ст. 1187 ч.2 ЦК Українипередбачає, що шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому Уповноваженим органом, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.
Так, 16.06.2015 року на замовлення позивача СТО «Автохата» було проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу позивача. Позивач вказує, що відповідно до акту виконаних робіт № И-00000737 від 16.06.2015 року вартість відновлювального ремонту його транспортного засобу становить 33188 гривень.
Спірні правовідносини є деліктними, оскільки виникли із причинення шкоди та відповідно регулюються Главою 82 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної акбо юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавство при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01.03.2013 року №4 визначає, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст.1192 ЦК України.
При цьому, ст.22 ЦК України встановлює, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Тобто, законодавець визначає про відшкодування у деліктних правовідносинах саме матеріальної шкоди, а не вартості відновлюваного ремонту, оскільки ці поняття мають різний юридичний зміст.
Так, відновлюваний ремонт це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а матеріальні збитки це з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження транспортного засобу з урахуванням його фізичного зносу.
В даному спірному випадку в матеріалах справи є визначений звіт №1455 від 27.10.2014 року проведений ПАТ "Страхова компанія "Скайд" про визначення вартості матеріального збитку проведеного субєктом підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5, склав 4645, 21 грн., а з відрахуванням суми ПДВ складає 3871, 01 грн., а також розмір матеріальної шкоди, визначений позивачем в сумі 33188 гривень, яка складається з вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу, визначеного на підставі акту виконаних робіт №И-00000737 від 16 червня 2015 року, проведеного на замовлення позивача.
Вирішуючи питання щодо належності доказу стосовно загального розміру матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, суд надає перевагу та визнає належним і допустимим доказом, загальний розмір матеріальної шкоди, визначений в сумі 4645,21 грн., а з відрахуванням суми ПДВ - 3871,01 грн.. Оскільки даний звіт проведений у відповідності до ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування власників наземних транспортних засобів" суб"єктом оцінювання, який має ліцензію Фонду державного майна України у відновідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Згідно положень ст.212 ЦПК України суд оцінює доказа за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необгрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1166, 1194 ЦК України, ст. 3, 22, 29, п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» про стягнення страхового відшкодування та шкоди завданої внаслідок ДТП - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в апеляційний суд Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя М.Б. Баличева
Судове рішення № 57193794, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 13.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 363/218/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: