Ухвала суду № 57192175, 04.04.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7935/14-ц

УХВАЛА

29 березня 2016 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Демінської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Кшановської Є.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне обєднання» про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», -

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьким міськрайонним судом 13 травня 2014 року було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне обєднання» (29015, м. Хмельницький, вул. Зарічанська,8, р/р 26002000250725 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, код - 21329402) заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 1121,26 грн., судового збору в сумі 121,80 грн., а всього 1243,06 грн.

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить привести даний судовий наказ у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ньому не зазначений ідентифікаційний код боржника, та надати строк на предявлення виконавчого документа до виконання.

Заявник та боржник повідомлялись про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не зявилися. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні вимог заяви слід відмовити з наступних мотивів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

У відповідності до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 25 червня 2014року у справі № 6-62цс14, п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

В матеріалах цивільної справи № 686/7935/14-ц відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника відсутні, відтак їх не може бути внесено до виконавчого документа, а отже заява в частині внесення виправлень до виконавчого документа задоволенню не підлягає.

За таких обставин стягувач не позбавлений можливості оскаржити постанову державного виконавця до суду в порядку ст. 383 ЦПК України.

Не може бути задоволено і вимогу про надання строку на предявлення виконавчого документа до виконання, оскільки такими повноваженнями суд не наділений.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», строк предявлення судового наказу до виконання становить один рік з наступного дня після набрання ним законної сили.

Таким чином, суд не надає строку на предявлення виконавчого документа до виконання, так як даний строк визначений законом.

Разом з тим, згідно ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Отже, стягувач вправі в порядку ст. 371 ЦПК України звернутися до суду з заявою про поновлення пропущеного строку на предявлення судового наказу до виконання, навівши поважні причини пропуску даного строку.

На підставі наведеного та керуючись ст. 369 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне обєднання» про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: