Постанова № 57190145, 15.04.2016, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

511/2828/15-к

Номер провадження: 1-кп/511/38/16

15 квітня 2016 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Ільяшук А. В. ,

секретаря Войнікової Л.Ф.,

за участю: прокурора Комишан О.Л.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженню №12014160390001741 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2014 року, який надійшов від прокуратури Роздільнянського району Одеської області відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, утриманців не має, пенсіонерки, раніше не судимої, що зареєстрована за адресою: смт.Лиманське, БОС 168, кВ.8, фактично мешкає в смт. Лиманське, вул. Кірова,232 А, Роздільнянського району, Одеської області,

за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинила умисні злочини з корисливих мотивів, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство),вчинені повторно, та привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, за наступних обставин.

ОСОБА_1, згідно наказів, № N Э.DN-ПП-2012-242 від 25.04.2012, № N Э.DN-ПП-2013-440 від 02.08.2013, та № N Э.DN-ПП-2-14-15530 від 18.04.2014 року відділення трудових ресурсів «Приват банку», перебувала на посаді касира-операціоніста Регіонального відділення південного ГРУ ПАТ КБ «Приват банк», відділення смт. Лиманське.

Відповідно до посадової інструкції касира-операціоніста Регіонального відділення південного ГРУ ПАТ КБ «Приват банк», відділення смт. Лиманське та угоди про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 24.03.2006 р., з якою ознайомлена ОСОБА_1, на неї покладено обовязки щодо оформлення фінансово-кредитних документів, проведення фінансово-кредитних операцій по карткам, рахункам клієнтів «Приват банку», та обовязки розпорядження переданими на зберігання або на інші цілі матеріальними цінностями.

Таким чином, касир-операціоніст Регіонального відділення південного ГРУ ПАТ КБ «Приват банк» відділення смт. Лиманське ОСОБА_1 несла повну матеріальну відповідальність за матеріальні цінності у відділенні.

Під час роботи на посаді касира операціоніста в відділенні смт. Лиманське ПАТ КБ «Приват банк» у ОСОБА_1 виник, корисний умисел на заволодіння коштами клієнтів ПАТ КБ «Приват банк» шляхом їх зняття з кредитних карток осіб, які їй довіряли, тобто на заволодіння коштами осіб шахрайським шляхом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 14.12.2010 року ОСОБА_1, шляхом обману ОСОБА_3 отримала доступ до кредитної картки № 5168755323004800, оформленої на імя останньої, та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 14.12.2010 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів без відома ОСОБА_3 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці №5168755323004800 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунок ОСОБА_3, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 2250 гривень, які використала у власних цілях.

Крім того, 25.03.2013 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_17 отримала доступ до кредитної картки №5211537340221543 оформленої на імя останнього та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 25.03.2013 року по 18.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів без відома ОСОБА_17 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці №5211537340221543 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_17, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 3332 гривні, які використала у власних цілях.

04.09.2013 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_13 отримала доступ до кредитної картки № 4149437703954428 оформленої на імя останнього та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 04.09.2013 року по 16.07.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_13 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 4149437703954428 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку, що належать ОСОБА_13, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 3620 гривень, які використала у власних цілях.

Також, 24.10.2013 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_16 отримала доступ до кредитної картки № 5457082955045104 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 24.10.2013 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, без відома ОСОБА_16 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5457082955045104 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_16, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 1790 гривень, які використала у власних цілях.

11.09.2013 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_18 отримала доступ до кредитної картки №5211537350175597 оформленої на імя останньої, в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 11.09.2013 року по 18.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_18 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці №5211537350175597 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_18, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 5310 гривень, які використала у власних цілях.

17.07.2012 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_5 отримала доступ до кредитної картки № 4149437837351954 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 17.07.2012 року по 22.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_5 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці №4149437837351954 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_5, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 5315 гривень, які використала у власних цілях.

16.11.2013 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_8 отримала доступ до кредитної картки № 5457082451760180 оформленої на імя останньої, в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 16.11.2013 року по 26.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_8 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці №5457082451760180 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_8, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 2850 гривень, які використала у власних цілях.

29.11.2013 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_4 отримала доступ до кредитної картки №5168755305461069 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 29.11.2013 року по 26.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_4 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці №5168755305461069 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_4, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 1850 гривень, які використала у власних цілях.

31.12.2013 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_19 отримала доступ до кредитної картки № 5211537356132220 оформленої на імя останньої, в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 31.12.2013 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_19 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5211537356132220 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_19, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 9100 гривень, які використала у власних цілях.

Крім того, 09.01.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_20 отримала доступ до кредитної картки № 5168755321435600 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 09.01.2014 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів,без відома ОСОБА_20 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5168755321435600 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_20, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 5850 гривень, які використала у власних цілях.

13.01.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_15 отримала доступ до кредитної картки № 5168755321435493 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 13.01.2014 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_15 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5168755321435493 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_15, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 6090 гривень, які використала у власних цілях.

27.01.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_6 отримала доступ до кредитної картки №5168755321435337 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 27.01.2014 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_6 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5168755321435337 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_6, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 6900 гривень, які використала у власних цілях.

03.02.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_10 отримала доступ до кредитної картки №2222225348281560 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 03.02.2014 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_21 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці №2222225348281560 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_21, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 12000 гривень, які використала у власних цілях.

20.02.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_9 отримала доступ до кредитної картки № 5168755378217505 оформленої на імя останнього та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 20.02.2014 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_9 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5168755378217505 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_9, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 6670 гривень, які використала у власних цілях.

24.03.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_22 отримала доступ до кредитної картки №5168755321435295 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 24.03.2014 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_14 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці №5168755321435295 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_14, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 4960 гривень, які використала у власних цілях.

26.08.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_23 отримала доступ до кредитної картки № 5457082309184054 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 26.08.2014 року по 02.09.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_24 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5457082309184054 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_24, заволоділа грошовими коштами в сумі 7500 гривень, які використала у власних цілях.

18.04.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_11 отримала доступ до кредитної картки №5168755321435139 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 18.04.2014 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_11 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5168755321435139 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_11, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 5850 гривень, які використала у власних цілях.

07.05.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_25 отримала доступ до кредитної картки № 5457082331620976 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 07.05.2014 року по 18.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_25 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5457082331620976 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку що належать ОСОБА_25, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 6400 гривень, які використала у власних цілях.

20.05.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_12 отримала доступ до кредитної картки № 5168742344190768 оформленої на імя останньої та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 20.05.2014 року по 22.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_12 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5168742344190768 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_12, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 6140 гривень, які використала у власних цілях.

06.06.2014 року ОСОБА_1 повторно, шляхом обману ОСОБА_26 отримала доступ до кредитної картки № 5457082913954751 оформленої на імя останнього та в подальшому, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, в період часу з 06.06.2014 року по 22.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_26 проводила фінансово-кредитні операції по кредитній картці № 5457082913954751 та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_26, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 11000 гривень, які використала у власних цілях.

04.09.2014 року в період часу з 07.40 до 08.05 годин ранку ОСОБА_1, перебуваючи на робочому місці, в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приват банк», розташованому в смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, з метою заволодіння чужим майном, яке було ввірено їй та перебувало у її віданні відповідно угоди про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 24.03.2006 року, з корисливих мотивів привласнила грошові кошти у сумі 30019,18 гривень, 3411 доларів США (що становить суму в 42735,74 гривень за курсом національного банку України станом на 04.09.2014 року) та 60 ЄВРО (що становить суму в 988,6 гривень за курсом національного банку України станом на 04.09.2014 року), які перебували готівкою у касі Регіонального відділення південного ГРУ ПАТ КБ «Приват банк» відділення смт. Лиманське та використала їх у власних цілях, спричинивши збитки банку на загальну суму 73743,52 гривні.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, кваліфікований як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) по епізоду від 14.12.2010 року відносно потерпілої ОСОБА_3 ; а також вчинила злочини за ч. 2 ст. 190 КК України, кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, по епізодам /кожному епізоду кваліфікованому окремо/ відносно потерпілих ОСОБА_26, ОСОБА_8, ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7; та вчинила злочин за ч. 1 ст. 191 КК України, кваліфікований як привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, по епізоду від 04.09.2014 року заволодіння грошовими коштами «Приват банку».

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у інкримінованих їй злочинах визнала повністю та щиро розкаялася, не оспорювала обставин, викладених у обвинувальному акті. Пояснила, що дійсно знімала кошти із кредитних карток потерпілих у вказані дати і періоди, користувалася цими коштами за власним розсудом та до свого звільнення з роботи частково погашала вказані кредити, сама вносячи поповнення на картки потерпілих. Перед своїм звільненням, а саме: 04.09.2014 року, вона привласнила грошові кошти Банку у сумі 30019,18 гривень, 3411 доларів США та 60 ЄВРО, які перебували готівкою у касі відділення смт. Лиманське та використала їх у власних цілях на своє лікування. Цивільний позов «Приват банка» на суму 105501,19 грн. визнала повністю та висловила намір його погашати за вироком суду. Цивільні позови потерпілих визнала частково, а саме: суми майнової шкоди визнала повністю, при визначенні моральної шкоди просила врахувати те, що потерпілі самі передавали їй свої кредитні картки у користування та знали, що вона отримує по цих картках кошти, оскільки банк надсилав їм СМС повідомлення про здійснення вказаних операцій; також просила врахувати, що вона частково відшкодувала збитки потерпілим, а також її майновий стан, невелику пенсію та відсутність інших джерел існування. Міру покарання просила обрати на розсуд суду, врахувавши всі помякшуючі обставини, встановлені судом щодо неї та не позбавляти її свободи.

Частина 1 статті 8 КПК України визначає,що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частина 2 ст.9 КПК встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобовязані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Стаття 17 КПК визначає поняття презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яке покладається на сторону обвинувачення, що має довести винуватість особи поза розумним сумнівом. Стаття 20 КПК закріплює право на захист та у ч.1 визначає, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення. Право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Крім повного визнання вини обвинуваченою ОСОБА_1, її вина у вчинені злочинів повністю доведена та підтверджується поясненнями потерпілих, свідків, матеріалами, наданими стороною обвинувачення, дослідженими у судовому засіданні та не спростованими стороною захисту.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що обвинувачену знає давно, перебувала з нею у добрих стосунках, причин обмовляти її немає. Щодо обставин справи пояснила, що кредитну картку не замовляла, заяви на її видачу не писала та ніяких кредитів не брала у 2010 році. Вона коштів банку не повертала, але їй відомо, що банк нараховує їй заборгованість, яка сягає майже 10 тисяч гривень. Вона предявила позов до обвинуваченої на суму 20000 гривень, який просить задовольнити частково, стягнути моральну шкоду 1 тисячу гривень, і іншій частині позов не підтримує. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 1000 гривень. Просила обрати ОСОБА_1 суворе покарання, бо остання своїми шахрайськими діями спричинила їй невиправну шкоду, оскільки банк надсилає їй СМС повідомлення про борги, погрожує забрати майно, у звязку з чим стан здоровя потерпілої погіршився.

Потерпілий ОСОБА_28 суду пояснив, що у нього є пенсійна картка «Приват банку», яку він поміняв у 2013 році. Коли закрили відділення у смт.Лиманське, він отримав дзвінок з банку про кредитну заборгованість у 8 тисяч гривень, але ніяких кредитів він не отримував та коштів банку не погашав. Яким чином обвинувачена випустила картку на його імя та отримала доступ до вказаної кредитної картки, він не знає. Позов до обвинуваченої він не предявив. Підтвердив, що під час розгляду справи у суді, він поштовим переказом отримав від ОСОБА_1 - 500 гривень. Покарання просить обрати у межах санкції статті обвинувачення.

Потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що знає обвинувачену давно та довіряв їй. 04.09.2013 року він прийшов до відділення Банку в смт.Лиманське, платив за світло, а також отримав кредитну картку, яку довірив ОСОБА_1. Він знав, що остання користується його карткою, але думав, що вона погашає, взяті нею кредитні кошти, але вийшло навпаки. Він повністю погасив претензію банку, повернувши 10680 гривень, тому предявив позов на вказану суму, де просив також стягнути з обвинуваченої 30 тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправними шахрайськими діями обвинуваченої. У судових дебатах підтримав позов лише у частині відшкодування майнової шкоди, від стягнення на його користь моральної шкоди відмовився. Підтвердив, що під час розгляду справи у суді, він поштовим переказом отримав від ОСОБА_1 500 гривень. Просив обрати ОСОБА_1 міру покарання, у відповідності із законом.

Потерпіла ОСОБА_16 суду пояснила, що також знає обвинувачену давно та мала з нею добрі стосунки. У «Приват банку» потерпіла отримала пенсійну картку, яку міняла у березні 2013 року. Кредитну картку вона не замовляла, не отримувала та нею не користувалася. У вересні 2014 року вона отримала дзвінок з банку щодо наявності у неї заборгованості на суму близько 3 тисяч гривень. Вона звернулася до банку та зясувала, що на її імя отримано кредит, який не погашено. Вона особисто сплатила банку 3300 гривень кредитного боргу та хоче щоб обвинувачена їй ці кошти повернула, тому предявила позов до неї на суму 13000 гривень, а також просить стягнути 1 тисячу гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої їй злочином. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 300 гривень. Просила обрати міру покарання обвинуваченій згідно норм закону.

Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що у неї колись була кредитна картка «Приват банку», по якій вона у 2010 році виплатила кошти. Сума залишку по кредиту становила 901 гривню, то вона прийшла у відділення, вручила ОСОБА_1 905 гривень і картку та просила її внести ці кошти на рахунок та закрити картку, але, як зясувалося потім, обвинувачена цього не зробила і користувалася цією карткою у власних цілях. Станом на 01.12.2015 року її борг перед банком становив 18 тисяч гривень. З її пенсії стягували по 700 гривень, а потім банк звернувся до суду та були ухвалені рішення про стягнення з неї заборгованості по кредиту, який отримала за її карткою ОСОБА_1. Потерпіла предявила позов до обвинуваченої на суму 18300 гривень, який підтримала частково та просила стягнути на її користь 5 тисяч гривень моральної шкоди, в іншій частині позов не підтримала. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 600 гривень. Просила суворо покарати обвинувачену.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що вона давно знає обвинувачену та підтримувала з нею стосунки. ОСОБА_29 «Приват банку» у неї давно (з 2007 року), а також кредитка до неї з лімітом на 3 тисячі гривень. Потерпіла зверталася до ОСОБА_1, як до працівника банку та просила вносити кошти на її рахунки, але не знала, що обвинувачена також користується її кредиткою. Після закриття відділення в смт.Лиманське, її надійшло СМС повідомлення про необхідність сплати 750 гривень кредитних коштів, а потім вона зясувала, що має борг перед банком на 15 тисяч гривень. До теперішнього часу з її зарплати знімають по 800 гривень на погашення боргу, тому потерпіла вимагає, щоб обвинувачена закрила її картку. Вона предявила позов до ОСОБА_1 на суму 25000 гривень, який просить задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченої 12 тисяч гривень майнової шкоди та 1 тисячу моральної шкоди, в іншій частині позов не підтримала. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 1000 гривень. Просила обрати обвинуваченій суворе покарання.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що вона також була клієнтом «Приват банку» та в 2013 році передала обвинуваченій свою кредитну картку. Після цього отримувала повідомлення про зняття та поповнення грошей по цій картці, але не звертала не це уваги. Згодом зясувала, що має заборгованість перед банком на суму 4000 гривень, тому предявила позов до обвинуваченої про стягнення майнової та моральної шкоди на суму 14000 гривень, який збільшила до 15630 гривень та просить його задовольнити, стягнути на її користь з обвинуваченої 9 тисяч гривень майнової шкоди та 10 тисяч гривень моральної шкоди. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 300 гривень. Також суду вказала, що їй шкода ОСОБА_1, як людину, але вона повинна отримати належне покарання за вчинені нею злочини.

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що ніякий кредит вона у «Приват банку» не брала та кредитну картку не замовляла. Після закриття відділення в смт.Лиманське. вона отримала СМС повідомлення про наявність у неї боргу у сумі 9600 гривень, який не погашала. Вона предявила позов на суму 19000 гривень, який збільшила до 32538,33 гривень та просить задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 суму боргу 8 тисяч гривень та моральну шкоду 1 тисячу гривень. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 - 900 гривень. Просить суворо покарати обвинувачену.

Потерпіла ОСОБА_10 суду пояснила, що знає обвинувачену на протязі 35 років і завжди їй довіряла. Вона попросила активізувати її кредитку та залишила картку обвинуваченій у січні 2014 року. На сьогоднішній день банк самостійно зняв ї її пенсійної картки кошти на загальну суму 4200 гривень. Вона предявила позов до обвинуваченої на суму 25754,22 гривень, який просить задовольнити частково, стягнувши на свою користь 4200 гривень майнової шкоди та 5 тисяч гривень моральної шкоди, в іншій частині позов не підтримує. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 - 500 гривень, які 17.11.2015 року відіслала банку у рахунок погашення боргу. Просить суворо покарати обвинувачену.

Потерпілий ОСОБА_30 суду пояснив, що він отримував пенсію через «Приват банк» на картковий рахунок, але кредитну картку не замовляв та ніяких кредитних коштів не брав. В лютому 2014 року він звернувся до обвинуваченої для переоформлення пенсійної картки, яку отримав. Ніяких інших карток він не отримував. З вересня 2014 року на його телефон приходять СМС повідомлення щодо боргу. Банку борг він не погашав. Двічі з його пенсії банк зняв по 340 гривень. Він предявив позов до обвинуваченої на суму 21300 гривень, який просить задовольнити частково. На стягненні моральної шкоди не наполягає. Підтвердив, що під час розгляду справи у суді, він поштовим переказом отримав від ОСОБА_1 - 1000 гривень. Просить обрати їй покарання відповідно до норм закону.

Потерпіла ОСОБА_22 суду пояснила, що вона є клієнтом «Приват банку» та раніше брала кредит на імя чоловіка, кошти витратили на установку газу. На себе вона взяла кредитку на 2 тисячі гривень, яку повернула ОСОБА_1 на знищення. Про те, що остання користувалася її кредиткою вона не знала. Коли прийшли СМС повідомлення на її телефон, потерпіла звернулася до ОСОБА_1 за поясненнями, а та відповіла, що «напартачила» та обіцяла залагодити це питання, але цього не зробила. Потерпіла предявила позов до обвинуваченої на суму 18000 гривень, який просить задовольнити частково, стягнувши на її користь 5732,50 гривень майнової шкоди (без суми за березень 2016 року) та 1 тисячу гривень моральної шкоди, в іншій частині позов не підтримує. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 - 500 гривень. Просила її суворо покарати за вчинений злочин.

Потерпіла ОСОБА_11 суду пояснила, що знає обвинувачену давно та перебувала з нею у добрих стосунках. 25.03.2014 року вона отримала переказ у відділенні «Приват банку» в смт.Лиманське. ОСОБА_1 взяла її паспорт та видала кошти по курсу НБУ. Згодом потерпіла отримала СМС повідомлення про борг по кредиту. За її звернення проведено службове розслідування банком, та встановлено, що ОСОБА_1 користувалася її кредитною карткою. Потерпіла нічого банку не повертала, лише 1015 гривень утримали з її переказу. Вона предявила позов до обвинуваченої на суму 18000 гривень, який просить задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченої на її користь моральну шкоду 5 тисяч гривень, в іншій частині позов не підтримала. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 - 500 гривень. Просила суворо покарати обвинувачену.

Потерпіла ОСОБА_12 суду пояснила, що отримувала картку «Приват банку» («Голд»), на яку їй приходив переказ у доларах США на суму 400 доларів. Вона звернулася до ОСОБА_1, щоб отримати переказ, але та дала їй лише 200 доларів, а 200 доларів залишилося, тому що не було валюти. ОСОБА_29 потерпіла залишила у ОСОБА_1, а згодом їй прийшло СМС повідомлення про борг. Вона повністю розрахувалася з банком, виплативши основний борг 6600 гривень, проценти 8558,10 гривень. Також стверджує, що передала ОСОБА_1І на обмін 6 тисяч гривень, щоб обміняти на валюту, але остання їх забрала, а валюту не видала. Потерпіла предявила позов до обвинуваченої, який просить задовольнити у повному обсязі. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 - 500 гривень. Просила обрати обвинуваченій сувору міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що у неї була кредитна картка «Приват банку», яку у неї попросила у «борг» ОСОБА_1. ОСОБА_29 їй потерпіла віддала сама, але обвинувачена картку їй не повернула. Потерпіла мала претензії до ОСОБА_1 та предявила до неї позов на суму 25190 гривень, який не підтримала у повному обсязі, лише просила стягнути на її користь моральну шкоду у сумі 1 тисяча гривень. Підтвердила, що під час розгляду справи у суді, вона поштовим переказом отримала від ОСОБА_1 - 300 гривень. Обвинувачену вона простила та просила обрати їй не суворе покарання.

Потерпіла ОСОБА_15 суду пояснила, що обвинувачену добре знає, разом працювали в радгоспі ім..ОСОБА_29 та мали добрі стосунки. Сама потерпіла отримує пенсію у «Приват банку» на картку. 13.01.2014 року вона отримувала нову пенсійну картку, але кредитну картку не отримувала. У квітні 2014 року вона виїхала на тимчасове проживання до Росії, де перебувала до листопада 2014 року. Проживаючи тимчасово у місті Липецьку (Російська Федерація), у вересні 2014 року вона взнала, що з її пенсійної картки банк знімає кошти на погашення кредиту. Повернувшись в Україну, вона звернулася до банку за розясненнями, та отримала відповідь, що у неї є кредитна заборгованість на суму 19900 гривень, яка виникла у 2014 році. У звязку з цим потерпіла звернулася із заявою до прокуратури та міліції для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Заборгованість вона не погашала та на даному етапі позов до ОСОБА_1 не предявляє. Просить покарати обвинувачену згідно закону.

Представник потерпілого та цивільного позивача ПАТ КБ «Приват банк» ОСОБА_31, суду пояснив, що 09.09.2014 року до банку надійшла інформація, що касир відділення в смт.Лиманське ОСОБА_1 відсутня на робочому місці. На відділення направили комісію, яка склала акт ревізії, в результаті якої було виявлено нестачу готівкових коштів у сумі 30019,18 гривень, 3411 доларів США, 60 Євро. Збитки банку не відшкодовані, тому предявлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди на загальну суму 105501,19 гривень. Позов він підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити. Щодо міри покарання, то представник наполягає на позбавленні ОСОБА_1 волі.

Потерпілі ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, повторно у судове засідання не прибули, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, отримали обвинувальний акт зі змінами, який підтримали, просили обрати їй покарання у межах санкції статей обвинувачення.

Свідок ОСОБА_32 суду пояснив, що він працює завідуючим відділення «Приват банку» у місті Роздільна. Памятає, що ОСОБА_1, касир відділення в смт.Лиманське, у пятницю на початку вересня 2014 року відпросилася з роботи у звязку із хворобою, але після цього на робоче місце не повернулася. 09.09.2014 року банк направив у вказане відділення ревізорів, які склали акт про відсутність грошових коштів у гривні, доларах США та Євро, які зазначені вище, на загальну суму 73743,52 гривні, курс валюти визначався станом на 04.09.2014 року, а згодом збільшився, тому сума збитку сягає 105501,19 гривень на день подачі позову. Вказані кошти до теперішнього часу банку не відшкодовані. Також вказав, що до звільнення ОСОБА_1 з роботи від клієнтів банку не надходило жодних заяв про використання їх кредитних карток третіми особами, зокрема касиром ОСОБА_1..

Судом не встановлено, що потерпілі та свідок обвинувачення заінтересовані у справі, оскільки всі вони, будучи попереджені про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих свідчень, а свідок, крім цього, і за відмову від давання свідчень, приведені судом до присяги, заперечували наявність у них конфлікту з обвинуваченою ОСОБА_1. Їх пояснення у судовому засіданні послідовні та не суперечать іншим доказам, дослідженим судом. Наявність причин обмовляти обвинувачену цими особами, судом не встановлена.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні шахрайства по епізоду №1 у відношенні потерпілої ОСОБА_3 підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом: - довідкою від 02.02.2016 року про те, що у «ПриватБанку» на її імя відкриті рахунки, зокрема, №5168755323004800, вказаний у обвинуваченні, заборгованість по якому складає -16379,88 грн. (т.2, а.с.63); - заявою від 10.10.2014 року на імя прокурора району від ОСОБА_3 про вчинення відносно неї злочину, а саме отримання від її імені по її кредитній картці коштів у «ПриватБанку» (а.3, а.с.91); - ксерокопією її паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, що підтверджують особу потерпілої (а.3,а.с.12); - випискою з карткових рахунків потерпілої, зокрема, №5168755323004800, про рух коштів за період з 01.04.2010 по 10.10.2014 року, з якої вбачається, що по вказаній картці в період часу з 14.12.2010 року по 21.08.2014 року, з метою заволодіння чужим майном обвинувачена, без відома ОСОБА_3, проводила фінансово-кредитні операції та шляхом вилучення грошових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_3, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 2250 гривень (т.3, а.с.93-101); - висновком за результатами службового розслідування Служби безпеки «ПриватБанку» від 13.11.2014 року №ZAKL-2014/1-7068931 по зверненню клієнта ОСОБА_3, яким встановлено, що касиром операціоністом ОСОБА_1 відкрита вказана карта №5168755323004800 на ОСОБА_3, яка активно використовувалася, у звязку із чим збільшено ліміт по картці до 10000 гривень; кріплення тікета по клієнту ОСОБА_3 зроблено касиром ОСОБА_1 та у базі даних є фото вказаного клієнта з картою в руках; згідно даних історії контактів з клієнтом на її телефон +3800677593107 здійснювалася відправка СМС повідомлень про трати по картці; при проведенні розслідування ОСОБА_3 пояснила представнику банку, що ОСОБА_1 перевипускала її пенсійну картку і сфотографувала її ще з однією карткою, яку вона передала ОСОБА_1, але чому це зробила, пояснити не змогла. Банк зробив висновок про те, що при випуску картки ОСОБА_3 у порушення «Умов і правил надання банківських послуг» передала кредитну картку «Унверсальна» №5168755323004800, третім особам, що виключає відповідальність ПАТ КБ «ПриватБанку» за вищевказані банківські операції з картою (т.3, а.с.70-90).

Вина ОСОБА_1 підтверджується аналогічними письмовими доказами, дослідженими судом, по епізодам №2-№20 заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненими повторно, по епізодам /кожному епізоду кваліфікованому окремо/ відносно потерпілих ОСОБА_26 (т.2, а.с.182-194), ОСОБА_8 (т.2,а.с.216-244); ОСОБА_27 (т2, а.с.245-259), ОСОБА_9 (т.2, а.с.195-215), ОСОБА_25 (т.2, а.с.164-181), ОСОБА_10 (т.2, а.с.138-163), ОСОБА_19 (т.2, а.с.122-137), ОСОБА_12 (т.2, а.с.96-121), ОСОБА_13 (т.2, а.с.64-79), ОСОБА_24 (т.2, а.с.80-95), ОСОБА_4 (т.3,а.с.157-178), ОСОБА_14 (т.3, а.с.155-156, 179-186), ОСОБА_16 (т.3, а.с.201-235), ОСОБА_5 (т.3, а.с.119-154), ОСОБА_15 (т.3, а.с.102-113), ОСОБА_20 (т.3, а.с.187-200), ОСОБА_11 (т.3, а.с.13-28), ОСОБА_6 (т.3, а.с.42-69), ОСОБА_7 (т.3,а.с.29-41).

По всім епізодам, вказаним вище, вина ОСОБА_1 також підтверджується Висновком службового розслідування банку від 20.02.2015 року, згідно якого провідний спеціаліст Департаменту безпеки РП по примусовому стягненню заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_31 провів службове розслідування по фактам зняття і/або поповнення грошових коштів на кредитні картки клієнтів за переліком (потерпілих по даному кримінальному провадженню), та встановив, що операції зняття/поповнення по всім вказаним у обвинуваченні карткам, що належали потерпілим, здійснювала касир банку ОСОБА_1 у періоди, дати та час, вказані у обвинувальному акті (т.3, а.с.9-12).

Вина ОСОБА_1 по епізоду від 04.09.2014 року привласнення грошових коштів, що належать ПАТ КБ «ПриватБанк», підтверджується наступними письмовими доказами: - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 15.10.2014 року, яке надійшло до Роздільнянського РВ від представника банку,згідно якого 09.09.2014 року у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» в смт.Лиманське Одеської області проведена позапланова ревізія, під час якої виявлена нестача грошових коштів: у гривні 30019,18; у доларах США 3411; у Євро 60; та зазначено, що з відеозапису камер зовнішнього спостереження від 04.09.2014 року за період часу з 07 год.40 хв. по 08 год. 05 хв.. касир-операціоніст ОСОБА_1, перебуваючи на робочому місці у вказаному відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк», привласнила вищезазначені грошові кошти та о 08 год.05 хв. Покинула своє робоче місце (т.2, а.с.8); доданими до повідомлення копією свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ КБ «ПриватБанк», копією довідки з ЄДРПОУ; копією банківської ліцензії; копією витягу зі Статуту; копією акту про недостачу від 09.09.2014 року (т.2, а.с.9-18); копією договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 24 березня 2006 року, згідно якого касир-операціоніст ОСОБА_1 бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених їй установою банку матеріальних цінностей (т.2, а.с.19); наказами по банку - про прийом, переведення /переміщення/ та звільнення ОСОБА_1 з 16.09.2014 року (т.2, а.с.20-32); інформацією про клієнта ОСОБА_1 (т.2, а.с.33); висновком від 26.09.2014 року № ZAKL-2014/1- 6982008 по факту недостачі в касі у касира-операціоніста ОСОБА_1, згідно якого встановлено недостачу грошових коштів: у гривні 30019,18; у доларах США 3411; у Євро 60 у відділенні банку в смт.Лиманське та заначено, що вказана недостача коштів виставлена на рахунки дебіторської заборгованості в гривні - №35525054401646; в доларах США - №35525054402708; в Євро - №35524057000368 (т.2, а.с.35-45).

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.65-67 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної, її соціальне та сімейне становище. Обставинами, які помякшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, судом визнаються: визнання вини повністю, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, позитивну характеристику з місця проживання, часткове відшкодування шкоди потерпілим від її шахрайських дій, те, що обвинувачена до адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи всі помякшуючі та обтяжуючі вину обвинуваченої обставини, суд приходить до висновку, згідно ч.2 ст.65 КК України,, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, буде призначення їй покарання у виді штрафу за ч.1 ст.190 КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції ст.190 ч.2 та ст. 191 ч.1 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України та визначення остаточного покарання по сукупності злочинів за вказаними статтями шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання, призначене за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу - не підлягає складанню за сукупністю злочинів із покаранням у виді позбавлення волі та виконується самостійно.

При призначенні покарання суд також враховує думку потерпілих від злочинів, які наполягали на призначені суворого покарання для обвинуваченої, повязаного з позбавленням її волі, тривалість її злочинної діяльності, те, що збитки нею повністю не відшкодовані.

Речові докази до кримінального провадження не долучались.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов заявлений ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з обвинуваченої майнової шкоди підлягає задоволенню повністю. На користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 підлягає стягненню документально підтверджена майнова шкода на загальну суму 105501,19 гривень, яка складається з наступного: 30019,18 гривень, 3411 доларів США, що по курсу НБУ станом на 05.08.2015 року становить 74052,81 грн.; 60 Євро, що по курсу НБУ станом на 05.08.2015 року становить 1429,20 грн. Суд стягує на користь держави судові витрати у сумі 1055,00 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 18300 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 600 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 5310 гривень, завдана злочином, нею банку не відшкодована, тому позов у частині стягнення майнової шкоди у сумі 8300 гривень задоволенню не підлягає. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_7, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 21300 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 6670 гривень, завдана злочином, ним банку відшкодована частково на суму 680 гривень, тому позов у частині стягнення майнової шкоди на суму 11300 гривень, підлягає задоволенню частково у сумі 680 гривень. Розглядаючи позов у частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілого, суд враховує, що ОСОБА_1 відшкодувала ОСОБА_9 моральну шкоду у сумі 1000 гривень, а тому він не наполягає на стягненні з неї моральної шкоди у сумі 10 тисяч гривень, як зазначено у позові.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 25754,22 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 13000 гривень, завдана злочином, нею банку відшкодована у сумі 4200 гривень, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, підлягає задоволенню частково на суму дійсного відшкодування. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_33, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 15630 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 300 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 4000 гривень, завдана злочином, нею банку відшкодована з відсотками, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, підлягає задоволенню на суму дійсного відшкодування. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_4, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 25000 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 15000 гривень, завдана злочином, нею банку відшкодована у сумі 12000 гривень, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, підлягає задоволенню частково на суму дійсного відшкодування. Розглядаючи позов у частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує, що ОСОБА_1 відшкодувала ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі 1000 гривень, а тому вона не наполягає на стягненні з неї моральної шкоди у сумі 10 тисяч гривень, як зазначено у позові.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 32538,33 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 900 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 9600 гривень, завдана злочином, нею банку не відшкодована, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, не підлягає задоволенню. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_6, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 20000 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 10000 гривень, завдана злочином, нею банку не відшкодована, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, не підлягає задоволенню. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_3, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_12 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 16600 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 6600 гривень, завдана злочином, нею банку відшкодована повністю з нарахованими процентами та штрафними санкціями, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, підлягає задоволенню повністю на суму дійсного відшкодування. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_12, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5000 (пять тисяч) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 25190 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 300 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 4000 гривень, завдана злочином, нею банку не відшкодована, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, не підлягає задоволенню. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_8, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_11 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 18000 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 8000 гривень, завдана злочином, нею банку не відшкодована, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, не підлягає задоволенню. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_11., а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_34 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 13000 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 300 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 3000 гривень, завдана злочином, нею банку відшкодована з відсотками на суму 3300 гривень, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, підлягає задоволенню на суму фактичного відшкодування. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_16, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_22 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 18000 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 8000 гривень, завдана злочином, нею банку відшкодована з відсотками на суму 5732,50 гривень, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, підлягає задоволенню на суму фактичного відшкодування. Визначаючи розмір моральної шкоди на користь потерпілої, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_14, а також те, що відносно неї вчинено злочин ОСОБА_1, в результаті якого стан здоровя потерпілої та нормальний уклад її життя погіршився. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також матеріальне становище обвинуваченої, яка перебуває на пенсії, не працює, хворіє та потребує коштів на лікування. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_13 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 40650 гривень підлягає задоволенню частково на підставі статей 23, 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 гривень. Встановлено, що майнова шкода у сумі 6000 гривень, завдана злочином, ним банку відшкодована з відсотками на суму 10650 гривень, тому позов у частині стягнення майнової шкоди, підлягає задоволенню на суму фактичного відшкодування. Розглядаючи позов у частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілого, суд враховує, що ОСОБА_1 відшкодувала ОСОБА_13 моральну шкоду у сумі 500 гривень, та він не наполягає на стягненні з неї моральної шкоди у сумі 30 тисяч гривень, як зазначено у позові.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 про стягнення з ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди на загальну суму 19100 гривень залишити без розгляду у звязку із повторною неявкою потерпілої у судове засідання. Розяснити потерпілій ОСОБА_19 її право на звернення з вказаним позовом у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_23 про стягнення з ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди на загальну суму 19862,31 гривень залишити без розгляду у звязку із повторною неявкою потерпілої у судове засідання. Розяснити потерпілій ОСОБА_23 її право на звернення з вказаним позовом у порядку цивільного судочинства.

У звязку із частковим задоволенням позовів, підлягають відшкодуванню обвинуваченою на користь держави судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, згідно ч.1 ст.88 ЦПК України.

Запобіжний захід, обраний до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, підлягає залишенню без зміни до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.369-376, 392, 393,395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.191 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;

-за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу;

-за ч.1 ст.191 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади повязані із фінансово-господарською діяльністю на строк два роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.190 та ч.1 ст.191 КК України, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади повязані із фінансово-господарською діяльністю на строк два роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання, призначене за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, не підлягає складанню за сукупністю злочинів із покаранням у виді позбавлення волі та виконується самостійно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі відраховувати з моменту її фактичного затримання, а саме з 22 липня 2015 року.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього увязнення з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. При цьому у строк попереднього увязнення включити строк тримання під вартою з моменту затримання ОСОБА_1 - з 22.07.2015 року до набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов заявлений ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з обвинуваченої майнової шкоди задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул..Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (юридична адреса: 49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111) документально підтверджену майнову шкоду на загальну суму 105501,19 грн. (сто пять тисяч пятсот одну гривню 18 копійок), яка складається з наступного: 30019,18 гривень, 3411 доларів США, що по курсу НБУ станом на 05.08.2015 року становить 74052,81 грн.; 60 Євро, що по курсу НБУ станом на 05.08.2015 року становить 1429,20 грн. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1055,00 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 18300 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, завдану злочином у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 21300 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_9 документально підтверджену майнову шкоду, заподіяну злочином у сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 25754,22 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_10 документально підтверджену майнову шкоду, заподіяну злочином у сумі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень та також моральну шкоду у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, а всього стягнути 8200 (вісім тисяч двісті) гривень. В іншій частині позову відмовити Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20+487,20=974,40 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 15630 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_4 документально підтверджену майнову шкоду, заподіяну злочином у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, відсотки за користування кредитом на суму 5000 (пять тисяч) гривень, та також моральну шкоду у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, а всього стягнути 13000 (тринадцять тисяч) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20+487,20=974,40 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 25000 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_5 документально підтверджену майнову шкоду, заподіяну злочином у сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 32538,33 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_6 моральну шкоду, заподіяну злочином у сумі 1000 (одна тисяча) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 гривень

Цивільний позов заявлений ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 20000 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну злочином у сумі 1000 (одна тисяча) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_12 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 16600 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_12 документально підтверджену майнову шкоду, заподіяну злочином у сумі 6600 (шість тисяч шістсот) гривень, та також моральну шкоду у сумі 5000 (пять тисяч) гривень, а всього стягнути 11600 (одинадцять тисяч шістсот) гривень . В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20+487,20=974,40 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 25190 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_8 моральну шкоду, заподіяну злочином у сумі 1000 (одна тисяча) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_11 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 18000 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_11 моральну шкоду, заподіяну злочином у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_34 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 13000 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_16 документально підтверджену майнову шкоду, заподіяну злочином у сумі 3000 (три тисячі) гривень, з відсотками на суму 300 гривень, та також моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, а всього стягнути 4300 (чотири тисячі триста) гривень. В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20+487,20=974,40 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_22 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 18000 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_22 документально підтверджену майнову шкоду, заподіяну злочином у сумі 5732,50 грн.(пять тисяч сімсот тридцять дві гривні 50 копійок), а також моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, а всього стягнути 6732,50 грн. (шість тисяч сімсот тридцять дві гривні 50 копійок). В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20+487,20=974,40 гривень.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_13 про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди на загальну суму 40650 гривень задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 67452, смт.Лиманське, вул. Кірова,232-а, Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_13 документально підтверджену майнову шкоду, заподіяну злочином у сумі 10650 грн.(десять тисяч шістсот пятдесят гривень). В іншій частині позову відмовити. Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 про стягнення з ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди на загальну суму 19100 гривень залишити без розгляду у звязку із повторною неявкою потерпілої у судове засідання. Розяснити потерпілій ОСОБА_19 її право на звернення з вказаним позовом у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_23 про стягнення з ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди на загальну суму 19862,31 гривень залишити без розгляду у звязку із повторною неявкою потерпілої у судове засідання. Розяснити потерпілій ОСОБА_23 її право на звернення з вказаним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази до кримінального провадження не долучались

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя: Ільяшук А. В.