Постанова № 57188596, 12.04.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/84/16-а

Номер провадження 2-а/489/40/16

Постанова

Іменем України

12 квітня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - відповідач або УПФУ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив

Позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі-відповідач або УПФУ), в якому просила визнати бездіяльність УПФУ протиправною і зобов'язати його призначити позивачу пенсію за віком з 16.12.2015.

В обґрунтування позовних вимог посилалася нате, що позивач проживала в Центральному районі м. Миколаєва. На даний час проживає на території держави Ізраїль. 16.12.2015 позивачем через свого представника було подано до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва заяву про призначення пенсії, на що їй було відмовлено, вказано, що для розгляду питання призначення пенсії необхідно подати заяву за місцем проживання заявника. Позивач стверджує, що такі висновки управління є хибними, а бездіяльність управління - протиправною.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в п. 1. позовної заяви просив розглядати справу без участі позивача та представника.

Представник відповідача позову не визнала, надала письмові заперечення проти позову. В запереченнях вказує, що представник позивача в порушення норм законодавства подав заяву та копії документів поштою, хоча мав подати особисто, що унеможливило перевірку та посвідчення копії документів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

Позивач проживала на території України, працювала, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач є живою та проживає за адресою: Держава Ізраїль, АДРЕСА_1 та документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії АН № 553272, що виданий 1401 від 24.06.1999.

05 листопада 2015 року позивач видала генеральну довіреність, якою уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси, зокрема по всім питанням в УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва з питань призначення, поновлення, нарахування, перерахунку та виплати, а також одержанні пенсії. Довіреність видана без права передоручення, строком на три роки.

16.12.2015 позивачем через свого представника було направлено поштою до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва заяву про призначення пенсії (а. с. 30), на що їй було відмовлено, вказано що для розгляду питання призначення пенсії необхідно подати заяву, яку надати особисто або через законного представника за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Згідно з п. 1. 1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення пенсії непрацюючим особам, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у містах та районі за місцем проживання (реєстрації). Або законним представником за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Вказаний закон не містить обмежень на подачу заяви про призначення пенсії представником пенсіонера заявника, однак заява про призначення пенсії та документи подаються безпосередньо, а не поштою.

Право на соціальний захист громадян України закріплено статтею 46 Конституції України та конкретизоване у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів за догляду за непрацездатними.

Згідно з ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, позивач, проживаючи в державі Ізраїль, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Такої позиції притримується Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 25.06.2015 (К/800/18966/15).

Згідно з п. 1.7 цього Порядку якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Тобто, Порядком виключено можливість направлення заяви про призначення пенсії поштою.

Відповідно до п. 2.23 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Процедура призначення пенсії полягає в прийнятті від особи документів визначених законом, перевірці відповідності копії документів оригіналу, перевірці даних необхідних для призначення пенсії.

Як встановлено в судовому засіданні, представником позивача було подано заяву про призначення пенсії до УПФУ за допомогою засобів поштового зв'язку, що не передбачено законодавством. Крім того, додані до заяви документи (документи про стаж роботи, вік особи) подані в копіях, посвідчених належним образом, а не в оригіналах як того вимагає Закон.

Відтак, відповідачем надано позивачу обґрунтовану відповідь згідно вимог Закону України «Про звернення громадян», в межах наданих повноважень.

Суд зазначає, що відповідачем не було прийнято рішення про відмову від призначення пенсії. Лист №310-А-01 від 23.12.2015 не встановлює будь-яких зобов'язань та не змінює права позивача на пенсійне забезпечення, вказаний лист не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, а є відповіддю на звернення представника позивача з роз'ясненням. Суб'єкту звернення роз'яснено, що подання документів для призначення пенсії поштою не відповідає вимогам законодавства України.

До аналогічного висновку прийшов Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 05.08.2015 (К/800/19575/15).

Дослідивши докази, долучені до матеріалів справи, щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 122, 160, 161, 163 КАС України суд

постановив

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту її отримання.

Суддя В. В. Кокорєв