Рішення № 57188152, 08.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/6846/15 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/783/428/16 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бермеса І.В., Левика Я.А.,

за участі секретаря: Фейір К.О.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

17 червня 2015 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулося із зазначеним позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість 6 881 091,41 гривень, а саме: за кредитом - 990 941,56 гривень, по відсотках - 488 863,02 гривень, пені - 5401286,83 гривень та судовий збір в сумі 3654,00 гривень. (а.с. 1-3).

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 6 881 091,41 гривень, яка складається з наступного: 990 941,56 гривень заборгованість за кредитом, 488 863,02 гривень по відсотках, 5 401 286,83 гривень - пеня.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" 3653 гривень сплаченого судового збору.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2- ОСОБА_3

В апеляційній скарзі посилається на те, що під час розгляду справи ним подана заява щодо застосування строків позовної давності. Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Останній її платіж за кредитним договором був здійснений 18 вересня 2008 р. - 1700 доларів США, тобто початок перебігу позовної давності припадає на 29 жовтня 2008 року.

Вказує, що позивач може вимагати стягнення заборгованості, яка утворилась не за весь час укладення кредитного договору з 29листопада 2007 р., а лише ті кошти, строк позовної давності по вимогам до яких не закінчився (фактично заборгованість по кредитному договору, яка утворилась в період з 17червня 2012р. по день подання позову).

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2015 року зміні на підставі п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконала взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 800002766 від 29 листопада 2007 року, відтак, зобов'язав повернути позивачу 6881091,41 гривень.

З таким висновком суду повністю не можна погодитися виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29 листопада 2007 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 800002766, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит у сумі 47 600 доларів США ( а.с. 5-7).

В порушення умов договору, ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 05 червня 2015 року утворилась заборгованість за кредитом у сумі 6 881 091,41 гривень, яка складається із 990 941,56 гривень заборгованості за кредитом; 488 863,02 гривень заборгованості по відсотках; 5 401 286,83 гривень - пені.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення 990 941,56 гривень заборгованості за кредитом та 488863,02 гривень заборгованості по відсотках.

Щодо вимог ПАТ "Альфа-Банк" про стягнення з ОСОБА_2 пені за порушення умов кредитного договору в сумі 5 401 286,83 гривень, то розмір такої має бути змінений виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.27 постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5 роз'яснив, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 звернулась із заявою у якій просить при вирішенні питання про стягнення неустойки врахувати її важкий матеріальний стан а також те, що її утриманні перебуває неповнолітня дочка, відсутністю власного житла для проживання, в обґрунтування вимог надала довідку про її дохід вчителя Львівської лінгвістичної гімназії та копію свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 109-111).

Відтак, враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, якою передбачено право суду зменшувати розмір неустойки через неспівмірність з розміром основного зобов'язання та враховуючи майновий стан відповідачки, яка залишилася сама без власного житла та з неповнолітньою дитиною на утриманні, колегія суддів приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню до 50 000 гривень. Також слід змінити загальну суму стягуваної заборгованості з 6 881 091,41 гривень до 1 529 804,60 гривень, що буде відповідати принципам розумності виваженості та справедливості.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск Банком строку позовної давності, то такі не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після перевивання перебіг позовної давності починається заново.

Встановлено, що згідно розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_2 18 вересня 2008 року сплатила 1700 доларів США, 17 серпня 2011 року ПАТ «Альфа-Банк» отримав від відповідачки 0,55 доларів США, 25 квітня 2014 року в сумі 1686,44 доларів США, 30 квітня 2014 року в сумі 1260,55 доларів США, 30 травня 2014 року в сумі 8647,78 доларів США в рахунок погашення заборгованості.

Отже, здійсненням платежів в рахунок погашення заборгованості переривають перебіг позовної давності і такий з 17 серпня 2011 року та 30 травня 2014 року починається заново.

Звертаючись з позовом до ОСОБА_2 17 червня 2015 року, ПАТ "Альфа-Банк" не пропущено загальної позовної давності встановленої ст.257 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2015 року частковій зміні.

Керуючись п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст..ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346 п/р №37396000000004) заборгованість за кредитним договором в сумі 1 529 804 (один мільйон п'ятсот двадцять дев'ять тисяч вісімсот чотири) гривні 60 коп., яка складається з наступного: 990 941 (дев'ятсот дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок одна) гривня 56 коп. заборгованості за кредитом; 488 863 (чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 02 коп. заборгованості по відсотках; 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень - пені.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бермес І.В.

Левик Я.А.