Рішення № 57187484, 05.04.2016, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5750/15-ц

Провадження №2/463/560/16

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого - судді Шеремети Г.І.

при секретарі с/з - ОСОБА_1

за участю представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, який вподальшому уточнив та остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 626-008/05Р від 06.07.2005 року станом на 24.06.2015 року в розмірі 2094,88 Євро, що еквівалентно 50523,09 грн.

Позов мотивує тим, що 06.07.2005 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 626-008/05Р. Відповідачу надано кредит у сумі 86215 Євро. У порушення умов договору, відповідач взяті на себе зобовязання не виконує, в результаті чого станом на 24.06.2015 року виникла заборгованість в розмірі 2094,88 Євро, що еквівалентно 50523,09 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні уточнений позов підтримала в повному обсязі з наведених у ньому мотивів, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи повторно не з'явився із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим, від нього не надійшла заяви про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів та постановити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 215, 225, 226 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.07.2005 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 626-008/05Р (а.с. 8-10).

Згідно п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 86215 Євро. Умовами зазначеного договору визначена 14 % процентна ставка за користування кредитом, порядок повернення кредиту, сплата процентів за його користуваннята, визначені інші платежі, які здійснюються в порядку та умовах зазначених у договорі.

Відповідач отримав визначену договором суму, що підтверджується його підписом у заяві на видачу готівки № 14000 від 08.07.2005 року та у квитанції № 33 від 08.07.2005 року (а.с. 14), однак взятих на себе кредитним договором зобовязань не виконує, внаслідок чого становм на 24.06.2015 року виникла заборгованість в розмірі 2094,88 Євро, що еквівалентно 50523,09 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості становм на 24.06.2015 року(а.с. 35-36), така складається по тілу кредиту 2094,88 Євро.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, а тому позов слід задоволити та стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану заборгованість.

При цьому, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст. 88 ЦПК України, зокрема відповідно до вимог ч. 1 даної статті, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Як вбачається з оригіналу платіжного доручення № 173647400 від 22.09.2015 року (а.с. 3), позивачем при предявленні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 1218 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, зокрема судовий збір в розмірі 1218 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 (01.02.1975 р.н, адреса реєстрації: м. Львів, вул. Ген. Грицая, 5/21, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Кловський узвіс, 9/2, МФО 321024, ЄДРПОУ: 14360920) заборгованість за кредитним договором № 626-008/05Р від 06 липня 2005 року станом на 24 червня 2015 року в розмірі 2094 (дві тисячі девяносто чотири) Євро 88 (вісімдесят вісім) Євроцентів, що еквівалентно 50523 (пятдесят тисяч пятсот двадцять три) грн. 09 (девять) коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» 1218 грн. судового збору.

На рішення суду відповідачами може бути подана заява про перегляд заочного рішення в порядку і строки передбачені ст. 228 ЦПК України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя Г.І. Шеремета