Рішення № 57187130, 13.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 311/761/15 Головуючий у 1 інстанції: Носик М.А.

Провадження № 22-ц/778/1779/16 Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

за участю секретаря: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, який в подальшому уточнила.

У позовній заяві зазначено, що 06.11.1996 року між сторонами був зареєстрований шлюб Дніпрорудненською міською радою Запорізької області за актовим записом № 132.

28.08.2014 року рішенням Василівського районного суду Запорізької області шлюб між сторонами було розірвано. За час шлюбу ними було придбане спільне майно, в тому числі і автомобіль Mercedes-Benz, модель Atego, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску.

Даний автомобіль зареєстрований на відповідача, ОСОБА_4 користувався автомобілем і він знаходився у відповідача на зберіганні. Оцінку автомобіля позивач не може провести без згоди відповідача. У зв'язку з ухиленням відповідача надати автомобіль для проведення експертизи, експертом була проведена оцінка автомобіля по вартості аналогічних автомобілів, вартість яких визначена в даних Інтернету з урахуванням строку їх експлуатації. Згідно документів, наданих експертом, ринкова вартість аналогічних автомобілів складає 397 391 грн., про що вказано в уточненій позовній заяві від 04.11.2015 року, в судовому засіданні 17.09.2015 року представником відповідача було надано довідку щодо продажу автомобіля без згоди ОСОБА_3

ОСОБА_5 просить суд розділити спільне сумісне майно - автомобіль Mercedes-Benz, модель Atego, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, виділивши їй вартість 1/2 частини автомобіля в розмірі 198 695 грн. 50 коп., судовий збір - 2 000 грн., оплату за правову допомогу - 1 500 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Розділено спільне сумісне майно подружжя та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію 1/2 вартості автомобіля Mercedes-Benz, модель Atego, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, у розмірі 74 750 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 747 грн. 50 коп. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 826 грн. 80 коп., а всього 76 324 грн. 30 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя згідно із частиною першою статті 61 Сімейного кодексу України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 06 листопада 1996 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Василівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року, мають доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz, модель Atego, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, що є предметом спору, був придбаний подружжям у період шлюбу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керувався нормами статей 60, 70,71 СК України та виходив із того, що подружжя має рівні права на майно, придбане ним під час шлюбу, в зв'язку із чим дійшов правильного висновку про право ОСОБА_3 на стягнення з відповідача компенсації за 1/2 частки в автомобілі.

ОСОБА_4 продав автомобіль без згоди ОСОБА_3, що виключає можливість його поділу між сторонами відповідно до їх часток.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються. Спірним залишається питання визначення розміру компенсації.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з розміром грошової компенсації, який визначений судом першої інстанції на підставі лише доказів наданих відповідачем, без оцінки того, що відповідач ухилився від проведення призначеної судом експертизи, відчуження автомобіля здійснив під час розгляду справи самостійно всупереч вимогам ст.ст. 63, 65, 68 СК України, ст.319 ЦК України, ст.27 ЦПК України, не узгодивши ціну автомобіля з ОСОБА_3

Положеннями ч. 1 ст. 60 та ч. 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна зі сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до вимог ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Згідно з ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Розпорядження майном, що є об'єктом спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється відповідно до ЦК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право на справедливий суд, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

За приписами статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Сторони між собою не погодили дійсної вартості спірного об'єкту на час спору та за клопотанням позивача судом була призначена експертиза про визначення такої вартості ( а.с. 51).

Питання про призначення експертизи розглядалося в судовому засіданні за участі представника відповідача і йому, безспірно, було відомо про те, що суд задовольнив клопотання ОСОБА_3 і провадження у справі зупинено на час проведення експертизи ( а.с.49-51).

На час призначення експертизи автомобіль знаходився у володінні і розпорядженні відповідача, проте він відмовився надавати автомобіль на дослідження експерту для визначення його реальної ринкової вартості, у зв'язку з чим експертиза не була проведена.

Натомість, незважаючи на перебування майна у спорі, відповідач здійснив відчуження майна на свій розсуд, після чого автомобіль був зареєстрований за його батьком ОСОБА_8, а за відповідачем залишено право користування автомобілем (а.с.177,181).

Такі дії ОСОБА_4 не відповідають вимогам ст. ст. 3, 12, 13, 319 ЦК України, ст. ст. 65, 68 СК України, ст. ст. 27, 146 ЦПК України та спрямовані на ухилення від розподілу спільно набутого майна відповідно до вимог закону.

Разом з тим, суд дав перевагу саме наданим відповідачем доказам і послався в рішенні на те, що оціночна вартість автомобіля Mercedes-Benz, модель Atego, 2005 року випуску співпадає з ціною, зазначеною в довідці-рахунку №ААЕ289664 від 02.09.2015 р., оцінка є об'єктивною, оскільки оцінювач оглядав автомобіль і врахував його технічний стан.

Проте таке твердження суду суперечить даним, зазначеним у самому звіті №02-2f-09-2015 від 02.09.2015 р.

Так, у звіті №02-2f-09-2015 від 02.09.2015 р. зазначено, що технічний огляд транспортного засобу не проводився. Ідентифікаційні дані КТЗ, його комплектність, укомплектованість, технічний стан і інші показники, необхідні для розрахунку вартості автомобіля, бралися з наданих ОСОБА_4 документів та з його слів (а.с.82,84,86).

За таких обставин не можна визнати, що зазначена в рахунку та в звіті №02-2f-09-2015 від 02.09.2015 р. вартість автомобілю є тотожною ринковій вартості автомобіля Mercedes-Benz, модель Atego, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску,що відповідач при продажі автомобіля ОСОБА_8 ,визначаючи ціну, діяв розсудливо і у спосіб, який забезпечує права іншого співвласника автомобіля.

Водночас, обов'язки суду щодо справедливого розгляду справи і необхідності забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового провадження потребують за наявності спору з'ясування не виключно задекларованої відповідачем, а реальної (дійсної та справедливої) вартості його майна, виходячи з якої має обчислюватися розмір компенсації частки у спільному майні подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» застосування наслідків ухилення від участі в експертизі, передбачених ст. 146 ЦПК України можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому суд не звернув уваги на те, що неналежними можуть бути визнані докази, які не містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 58 ЦПК України). Однак, довідка ПП «Аспект», якому суд з дотриманням вимог процесуального закону, доручав провести експертизу, щодо ринкових цін на автомобілі аналогічної марки, моделі та року випуску, стосуються обставин вартості майна, про поділ якого виник спір. Тому зроблений судом висновок про неналежність доказу не відповідає положенням цивільного процесуального законодавства.

Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку воно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Довідка ПП «Аспект» №36 від 16.07.2015 р. містить відомості про вартість автомобіля Mercedes-Benz, модель Atego, 2005 року випуску, виходячи з мінімальних та максимальних розмірів ціни аналогічного автомобіля. Дана довідка відповідає вимогам ст.ст.57,58,59,64 ЦПК України.

Відомості щодо ринкової вартості автомобіля зазначені в довідці » №36 від 16.07.2015 р. узгоджуються з даними про ринкові ціни автомобіля Mercedes-Benz, модель Atego, 2005 року випуску, розміщеними на сайтах avto.ria.com, rts.ua та avtobazar.ua (а.с.57-63,182-183).

Зазначені вище обставини та передбачені законом наслідки ухилення сторони від проведення експертизи, засади рівності сторін, справедливості та розумності, дають підстави для визнання ринкової вартості спірного автомобіля та визначення розміру компенсації на підставі довідки ПП «Аспект» №36 від 16.07.2015 р. в сумі 320555 грн., виходячи із мінімального розміру вартості аналогічного автомобіля відповідно до ринкових пропозицій.

Отже, розмір компенсації від 1/2 частки у праві власності на автомобіль складає 160277,50 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3

Відповідно до ч.4 ст.309 ЦПК України рішення підлягає зміні в частині розміру стягнутої компенсації.

Згідно з ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У відповідності до ст.88 ЦПК України ОСОБА_3 має право на компенсацію судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно задоволеним вимогам від заявлених (заявлено 198695,50 грн. - задоволено 160277,50 грн.) в сумі 1602 грн. 77 коп., та на компенсацію судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам від заявлених в сумі 940 грн. 80 коп. Таким чином, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню компенсація судового збору в сумі 2543,57 грн. 57 коп.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію 1/2 вартості автомобіля Mercedes-Benz, модель Atego, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, у розмірі 160277 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2543 грн. 57 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: