Ухвала суду № 57186948, 13.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/2325/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Сінєльнік Р.В.

Провадження № 22-ц/778/1724/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2016 року про відмову в затверджені мирової угоди в процесі виконання рішення між стягувачем ОСОБА_3, боржником ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Комунальне підприємство «Паркування», поданої начальником Заводського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5, по справі

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Комунальне підприємство «Паркування» про стягнення суми боргу за договором зворотної фінансової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2015 року позов ОСОБА_3 до ТОВ «КП «Паркування» про стягнення суми боргу за договором зворотної фінансової допомоги задоволено.

Стягнуто з ТОВ «КП «Паркування» на користь ОСОБА_3 борг в сумі 172279,89 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1722,80 грн.

В січні 2016 року до суду звернувся начальник Заводського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_5 із заявою про визнання мирової угоди в процесі виконання рішення від 12 січня 2016 року, укладеної між стягувачем ОСОБА_3 та боржником ТОВ «КП «Паркування», в порядку ст. 372 ЦПК України.

Згідно умов даної мирової угоди боржник визнає, що його заборгованість перед стягувачем на момент укладення мирової угоди становить 172 279,89 грн., та зобов'язується провести повний розрахунок із стягувачем протягом 5 банківських днів від дати затвердження її судом шляхом передання стягувачу у власність наступного майна, яке знаходиться на балансі боржника відповідно до Переліку майна ТОВ «КП «Паркування», у кількості 18 одиниць, балансова вартість - 129 803,77 грн.: магазин (павільон), автозаправний блок-пункт (три одиниці), ворота залізні (дві одиниці), замощення, що знаходяться за адресою м. Запоріжжя, вул. Фільтрова, 16; сторожова будка, сходи, система електрозабезпечення, що знаходяться за адресою м. Запоріжжя, майнан Профспілок; шлагбаум, ворота залізні, замощення, ящик з піском, огорожа (10 секцій), прожектор, сторожка цегляна, ліхтар, що знаходяться за адресою м. Запоріжжя, вул.. Зелінського, 3.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2016 року в задоволенні заяви про визнання мирової угоди відмовлено.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на помилковість висновку суду щодо предмета мирової угоди, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про затвердження мирової угоди.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_3, ТОВ «КП «Паркування», обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця про визнання мирової угоди, за умовами якої ТОВ «КП «Паркування» передає ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу майно, суд виходив із того, що така мирова угода не може бути визнана, оскільки вона не відповідає вимогам закону та виходить за межі предмету позову.

Висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом, оспорювати належність майна і результати його оцінки, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами.

Згідно з ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.

Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмову стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить законові або порушує права чи свободи інших осіб.

За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень ЦПК України.

Виконавче провадження було відкрито з примусового виконання рішення суду про стягнення з ТОВ «КП «Паркування» на користь ОСОБА_3 грошових гоштів за договорами зворотної фінансової допомоги.

Перехід права власності на майно від однієї особи до іншої та відчуження майна визначається цивільним законодавством. А звернення стягнення на майно при відсутності коштів у боржника на погашення боргу здійснюється з додержанням порядку, визначеного ст.ст. 52, 58, 62, 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі змісту мирової угоди вбачається, що її предметом є передача ТОВ «КП «Паркування» у власність ОСОБА_3 магазину (павільону), автозаправного блок-пункту (три одиниці), воріт залізних (дві одиниці), замощення, що знаходяться за адресою м. Запоріжжя, вул. Фільтрова, 16; сторожової будки, сходів, системи електрозабезпечення, що знаходяться за адресою м. Запоріжжя, майдан Профспілок; шлагбаума, воріт залізних, замощення, ящику з піском, огорожі (10 секцій), прожектора, сторожки цегляної, ліхтаря, що знаходяться за адресою м. Запоріжжя, вул.. Зелінського, 3.

Наведені умови мирової угоди свідчать про те, що сторони виконавчого провадження укладенням даної мирової угоди фактично створюють нові правовідносини, виходячи за межі тих правовідносин, за яким ухвалено судове рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в переліку відсутнє нерухоме майно, не змінює результат розгляду судом змісту мирової угоди.

Ухвала постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: