Рішення № 57186276, 11.04.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/58/16-ц

Провадження № 2/333/727/16

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

11 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

при секретарі Довгаль А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 52 933 грн. 75 коп., а також судові витрати в сумі 1218 грн., посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 500516753 від 17.09.2014 року відповідач отримав кредит у розмірі 48653 грн. 38 коп., строком погашення не пізніше 18.09.2017 року зі сплатою за користування кредитом процентної ставки 0,1% річних. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч. 2 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, повідомлений судом своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не зявився і не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» (банк або кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 500516753 (а.с. 4-8), згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит для споживчих потреб у розмірі 48653 грн. 38 коп., а ОСОБА_1, в свою чергу, зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 18.09.2017 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Згідно з п. 2.6 кредитного договору № 500516753 від 17.09.2014 року платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за цим договором здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до графіку платежів , який є Додатком № 1 до цього договору та його невідємною частиною.

Відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору № 500516753 від 17.09.2014 року проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості щомісячно за фактичний строк користування кредитом, виходячи з 30 днів у місяці та 360 днів у році.

Пунктом 2.2 кредитного договору № 500516753 від 17.09.2014 року передбачена процентна ставка 0,1% річних.

У звязку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору № 500516753 від 17.09.2014 року, позивачем було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобовязань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив ОСОБА_1 вимогу вих. № 104536-102 б/б від 11.12.2015 року про досудове повернення кредиту. Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 днів з дня її одержання, але до моменту подання позову до суду вона не виконана і відповідні суми позивачу не сплачені (а.с. 13-16).

Таким чином, ОСОБА_1 вимоги кредитного договору № 500516753 від 17.09.2014 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останній заходів до погашення заборгованості не вжив.

Станом на 08.12.2015 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором № 500516753 від 17.09.2014 року в сумі 51 733 грн. 75 коп., а саме: 40437 грн. 51 коп. прострочена заборгованість за сумою кредиту,1 грн. 91 коп. заборгованість за відсотками,11294 грн. 33 коп. заборгованість по комісії.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобовязань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобовязаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня).

У звязку з систематичним порушенням боржником своїх зобовязань зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому було нарахована банком неустойка, яка на 08.12.2015 року становить: штраф у розмірі 1200 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору ПАТ «Альфа-Банк» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит. Однак, остання порушує вимоги кредитного договору № 500516753 від 17.09.2014 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту, відсотків та по ньому. У звязку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від відповідача виконання зобовязань по кредитному договору, яке останній ігнорує.

У звязку з вищевикладеним, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, відсотків по ньому, комісії та штрафу відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Таким чином, у звязку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 617, 625, 516, 543, 544, 553, 554, 559, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р № 37396000000004)40437 (сорок тисяч чотириста тридцять сім) грн. 51 коп. заборгованості за сумою кредиту, 1 (одна) грн. 91 коп. заборгованості за відсотками, 11 294 (одинадцять тисяч двісті девяносто чотири) грн. 33 коп. заборгованості по комісії, 1200 (одна тисяча двісті) грн. штрафу, а разом 52933 (пятдесят дві тисячі девятсот тридцять три) грн. 75 коп. заборгованості за кредитним договором № 500516753 від 17.09.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р № 37396000000004) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті позивачем судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик