Рішення № 57183720, 13.04.2016, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/716/15-ц

Номер провадження № 2/229/8/2016

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.16 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого-судді Гонтар А.Л.

при секретареві Костенко В.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди ,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 04 березня 2015 р. звернулася до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди .

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку. 27 січня 2015 року її квартиру було залито відповідачем, внаслідок чого була пошкоджена стеля у прихожій,залиті шпалери, шпалери на стінах відшарувалися і деформовані, в зв'язку з чим в квартирі треба робити ремонт, вартість якого складає 3800 грн. Згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_2, в якій мешкає позивачка, складеному 27 січня 2015 року, залиття квартири сталося у зв'язку з тим, що в квартирі № 40 халатно ставляться до сантехнічних приладів.

Внаслідок залиття квартири їй заподіяна також моральна шкода, яку вона оцінює в 2000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_5 на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 3800 грн., на відшкодування моральної шкоди - 2000 гривень, а також судові витрати в сумі 243,60 гривень та оплату послуги адвоката 500 гривень.

Позивач ОСОБА_1 зявилася у судове засідання, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також просила додатково стягнути понесені витрати на правову допомогу у сумі 1000 гривень та витрати на оплату експертизи у сумі 1549,80 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 зявився у судове засідання, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Додатково просив стягнути судові витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн. та оплату за проведення експертизи у сумі 1549,80 грн.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином судовими повістками, про що в справі є розписки.

У судове засідання з'явились представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які позовні вимоги не визнали та пояснили, що в квартирі мешкає ОСОБА_6, яка повинна відповідати за заподіяну шкоду. Відповідач ОСОБА_4 в спірній квартирі не мешкає, позивачку не затоплював, а значить шкоду їй не заподіював, тому він є неналежним відповідачем.

Заінтересована особа ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є повідомлення, заяву про відкладення розгляду справи суду не надала, поважність причини неявки до суду не повідомила.

Представник заінтересованої особи КП "Комсервіс" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що в справі є розписка, заяву про відкладення розгляду справи не надав, поважність причин неявки до суду, не повідомив.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, представників відповідача, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстави.

Згідно ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобовязаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обовязок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а позивач має довести, що йому така шкода завдана.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, закріплено в ст.23 ЦК України, а підстави для такого відшкодування передбачені ст.1167 цього Кодексу.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 грудня 1993 року, виданого бюро приватизації житла Дружківського міського виконкому (а.с.11). Її квартира розташована на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку .

Згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_2 , в якій мешкає позивач, складеного 27 січня 2015 року року, підписаного робітниками КП ОСОБА_12ОСОБА_9, ОСОБА_10 та затвердженного директором ОСОБА_13, квартиру залито з вини мешканців квартири № 40, які халатно ставляться до сантехнічних приладів (а.с.15)

Внаслідок залиття, в квартирі, яка належить позивачу було пошкоджено стеля у прихожій,залиті шпалери, шпалери на стінах відшарувалися і деформовані.

Факт залиття квартири підтверджується актом від 27 січня 2015 року (а.с.15), а також показаннями свідків, даними у судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_14 пояснила у судовому засіданні, що вона працює інженером по експлуатації житла в КП "Комсервіс". КП "Комсервіс" є балансоутримувачем житлового фонду та обслуговує житловий фонд. Позивач ОСОБА_1 зверталась до них із заявою про залиття її квартири . Вони виходили на місце та обстежили її квартиру. В квартирі було встановлено залиття в туалеті, кухні, коридорі. Вони піднялись до квартири, яка знаходилась зверху квартири позивачки. Їм ніхто не відкрив двері. Коли все ж таки в квартиру № 40 попали слюсарі, то вони встановили, що там є протікання між унітазом та бочком. Коли вони піднімались до квартири № 40, то їм двері не відкрили, а дитина відповіла, що дорослих дома не має. Сусідка вийшла та сказала, що мати дома, але двері ніколи нікому не відкриває. Вона лише зафіксувала факт залиття у квартирі № 37.

Свідок ОСОБА_10, пояснила у судовому засіданні, що вона працює економістом КП "Комсервіс". КП "Комсервіс" є балансоутримувачем житлового фонду. Раніше на неї було покладено обов'язок роботи з громадянами. На місці залиття вона присутня не була, взагалі не виходила до квартири. Вона лише підписувалась під відповіддю ОСОБА_1, оскільки була відповідальною за роботу із зверненням громадян.

Як вибачається із пояснень свідка ОСОБА_15, допитаного у судовому засіданні він працює майстром КП "Комсервіс". Після звернення до КП "Комсервіс" ОСОБА_1 про залиття її квартири вони були в квартирі. Після обстеження квартири було встановлено, що квартира зверху їх підтоплює. Сліди залиття були в туалеті, кухні, коридорі. Двері квартири № 40 їм відкрила жінка. Вони обстежили сантехнічні прилади та була встановлена теча між унітазом та бачком. Було запропоновано усунути протікання. Після цього були ще звернення ОСОБА_1 про залиття її квартири мешканцями квартири зверху. В другий раз зі слів сантехніка було з'ясовано, що протікає змішувач води. Коли вони зайшли в квартиру № 40, то в туалеті були мокрі поли, теча була з під бачка. Жінка яка знаходилась в квартирі не заперечувала проти того, що бачок протікає. Він повернувся в КП "Комсевріс" та передав ОСОБА_14, що залиття відбулось із квартири № 40 із-за протікання зливного бачка. Вони явно бачили причину залиття квартири № 37, це протікання бачка в квартирі № 40.

Свідок ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні пояснив, що працює майстром дільниці КП "Комсервіс" . Затоплення квартири № 37 відбулось з квартири № 40 із-за несправності зливного бачка. Друге залиття відбулось із-за несправності змішувача. Спочатку їх не пустили в квартиру № 40, а потім туди попав слюсар. При обстеженні він бачив, що затоплені кухня, туалет, коридор. Жіночка яка відкрила сказала, що вона не господар квартири. В туалеті була вода навколо унітаза. Підлога була затоплена. Вони пояснили жінці, щоб не користувались бачком. Потім виникли проблеми із змішувачем. Жінка відмовилась від їх послуг, сказала, що чоловік змінить змішувач.

Свідок ОСОБА_7 пояснив у судовому засіданні, що він раніше працював майстром в КП "Комсервіс", до КП "Комсервіс" зверталась ОСОБА_1 із скаргою на затоплення квартири зверху. Вони відвідували квартиру № 40. В квартиру їх впустила жінка, яка знімає квартиру. Його пустили в квартиру для ремонту зливного бачка.В квартиру № 37 вони частенько виїжджають. У них проблема з мешканцями з квартири № 40. Вони їх постійно затоплюють.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року вартість ремонтно-відновлюваних робіт та матеріалів, необхідних для проведення ремонту з метою усунення пошкоджень в квартири АДРЕСА_3 складає 2905,2 грн. (а.с. 138-146).

Відповідно до дослідницької частини висновку під час огляду в АДРЕСА_4 були виявлені такі пошкодження: - в коридорі на стелі маються плями, місцями відшарування шпалер; на стінах часткове відшарування шпалер, що залишилися із слідами плям; у ванній кімнаті - на стелі плями, шпаклівка частково відшарувалась; у туалеті на стелі плями, місцями здуття штукатурки, шпалери частково відшарувались, на тих що залишились виявлені сліди схожі на плісняву; на стінах плями, місцями здуття штукатурки, шпалери частково відшарувались; в кухні- на стелі і на стінах маються плями на шпалерах звичайної якості.

Власником квартири АДРЕСА_5, відповідно до свідоцтва про право власності, виданого ЗАТ "ПЖРП" 14 грудня 1998 року, номер запису 11391 є ОСОБА_5, що підтверджується відповідю КП Дружківського міського БТІ № 229 від 22 жовтня 2015 року та відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.111-113,121).

ОСОБА_16 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою адресного бюро від 16 березня 2015 року.

Крім того, згідно довіренності від 22 травня 2015 року, наданої ОСОБА_5 ОСОБА_4 для представлення його інтересів у суді, вказано місце реєстрації та мешкання відповідача АДРЕСА_6 (а.с.78).

Суд, не може погодиться з доводами представника відповідача ОСОБА_3, що за заподіяну шкоду винна відповідати ОСОБА_6, яка тимчасово мешкає в спірній квартирі та спричиняє безпосередньо шкоду позивачу або КП "Комсервіс".

Як судом встановлено, власник квартири ОСОБА_5, який також зареєстрований в даній квартирі.

Відповідно до ч . 1 ст . 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно , що йому належить , якщо інше не встановлено договором або законом .

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом Української РСР.

Відповідно до ч.1 ст. 177 ЖК України громадяни зобовязані забезпечувати схоронність приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до обєктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в підїздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 року (із змінами та доповненнями згідно постанови КМ України №45 від 24 січня 2006 року) власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний проводити за власні кошти ремонт квартири; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі .

Відповідачем ОСОБА_5 не надано будь-яких належних чи допустимих доказів, які б спростовували обставини, зазначені в акті від 27 січня 2015 року і висновок спеціаліста. Клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи для встановлення причин залиття квартири позивача і розміру матеріальної шкоди відповідачем не заявлялося.

У суда не має підстав для відшкодування шкоди за рахунок ОСОБА_6, оскільки відповідно до 158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Як в судовому засіданні пояснила представник відповідача ОСОБА_4 договір найму письмово з ОСОБА_6 не укладався, такий договір було укладено усно. Оплату за комунальні послуги ОСОБА_6 не здійснює, в наступний час за квартирою існує заборгованість.

Статею 94 ЖК України передбачено, що здача жилого приміщення в піднайом без укладення письмовой форми з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється, тягне за собою недійсність договору піднайму.

Відповідно до ст.11 ЦК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.57 ЦК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

На спростування доводів позивачки, відповідач, відповідно до положень ст.ст.10,60 ЦПК України, не надав будь-яких належних і допустимих доказів.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до положень Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями технічний стан конструктивних елементів і технічного обладнання житлового будинку (квартири) повинен забезпечувати безпечне проживання в ньому людей. Власники жилих приміщень зобовязані проводити за власні кошти ремонт квартири, дотримуватися умов безпечної експлуатації технічного обладнання.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Положеннями ч.4 цієї статті передбачено, що власність зобовязує.

Відповідно до положень ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобовязаний брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном.

Згідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року (з подальшими змінами) потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Оскільки відповідач є власником квартири № 40, розташованої по вул. Космонавтів, 5 у м.Дружківка, не забезпечив належний стан сантехнічного обладнання в квартирі, внаслідок чого відбулось залиття квартири позивачки, що до того ж мало місце і раніше (а.с.12,13,14,16) заподіяна останній майнова шкода в сумі 2905,20 грн. підлягає стягненню з нього.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як розяснено в п.9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи свій позов в частині відшкодування моральної шкоди, позивачка посилалась на те, що внаслідок залиття квартири з вини відповідачів було пошкоджено її майно, залиття квартири відбувалось неодноразово.

Зазначеною бездіяльністю відповідачів позивач оцінила, як моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Враховуючи обставини заподіяння позивачу шкоди, а також вимоги розумності, справедливості, те, що тяжких наслідків від заподіяної відповідачем шкоди не настало, суд вважає, що визначений позивачкою розмір моральної шкоди є явно завищеним, і приходить до висновку про відшкодування її у розмірі 500 грн.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат повязаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що повязані з явкою до суду; витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, повязані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 243,60 гривень (а.с.1).

Відповідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір треба стягнути з відповідача на користь позивачки в сумі 243,60 гривень та в дохід держави у розмірі 307,60 гривень.

Позивач провела оплату за експертизу 1549,80 грн. (а.с.132).

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, у звязку із задоволенням вимог позивачки, понесені нею витрати підлягають стягненню з відповідача: по оплаті судового збору 243 грн.60 коп та за експертизу 1549,80 грн.

На підставі ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, ч.2 - граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно ст.1 Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. мінімальний розмір заробітної плати встановлено 1218 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" від 25 грудня 2015 р. мінімальний розмір заробітної плати встановлено 1378 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за надання правової допомоги, повязаної з консультацією, складання позовної заяви, за участь у судових засіданнях 22 квітня 2015 року - 2 хвл., 10 червня 2015 року - 11 хвл., 25 червня 2015 р. -10 хвл., 02 жовтня 2015 р. - 46 хвл., 25 березня 2016 р. - 27 хвл., 12 квітня 2016 р.- 76 хвл., позивачка згідно квитанції від 03 березня 2015 року сплатила 500 грн., згідно квитанції від 23 березня 2016 року 1000 грн.(а.с.18,48,67,79,114,157,161,165).

Враховуючи, що правова допомога надається не тільки в судовому засіданні, а й при виконання окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями, а також для надання правової допомоги вчиняються й інші дії, необхідні для розгляду справи, понесені витрати в сумі 1500 грн. підтверджуються квитанцією адвоката, а витрачений час на надання ним правової допомоги підтверджується журналами судового засідання, суд вважає, що на користь позивачки у відшкодування витрат за правову допомогу з відповідачки підлягає стягненню 1500 грн.

На підставі ст. 10,11,58,59,60,84,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.. 177, 179 ЖК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5, який мешкає АДРЕСА_7ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 2905 (дві тисячі девятсот пять) гривень 20 коп., моральну шкоду в сумі 500 (пятсот) гривень, судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500 (тисячу пятсот) гривень, витрати на оплати судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп., витрати на оплату експертизи 1549 ( тисячу пятсот сорок девять) гривень 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 в Державний бюджет м.Дружківка р/р 31212206700040 банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 Код ЕДРПОУ (банку) 34686563 Код ЕДРПОУ (суду) 02895722, КБК 22030001 судовий збір у сумі 307 (двісті сорок три) грн. 60 коп..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар