Ухвала суду № 57181317, 13.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2990/16 Головуючий 1 інст. Малихін О.О.

Справа № 630/380/15-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Колтунова А.І., Шевченко Н.Ф.,

за участю секретаря Лашаковій Д.І.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі Люботинського районного відділення енергозбуту до ОСОБА_1 про стягнення суми нарахувань по акту за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 29 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року АК «Харківобленерго» в особі Люботинського районного відділення енергозбуту звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми нарахувань по акту.

В обгрунтування позовних вимог АК «Харківобленерго» вказувала, що відповідач є споживачем послуг електроенергії за адресою: м.Люботин, вул.. Партизанська, буд. 30-А. 03 грудня 2014 року під час перевірки електроустановки в житловому будинку за вказаною адресою, який належить ОСОБА_1, працівниками Люботинського районного відділення енергозбуту були виявлені порушення ОСОБА_3 користування електроенергією для населення, а саме: самовільне підключення і монтаж схованої електропроводки до приладу обліку СО-5У №2021715, що зафіксовано актом, підписати який відповідач відмовився. На засіданні комісії зроблені нарахування по акту в сумі 6657,99 грн. 04 грудня 2014 року ОСОБА_1 сплатив перший внесок в розмірі 1000 грн. із суми нарахувань по акту для подальшого оформлення договору про реструктуризацію заборгованості. Проте, до теперішнього часу з заявою про укладення договору реструктуризації до АК «Харківобленерго» не звернувся.

Тому, АК «Харківобленерго» в особі Люботинського районного відділення енергозбуту просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь компанії суму нарахувань по акту у розмірі 5657,99 грн., а також суму судового збору 243,60 грн.

Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 29 грудня 2015 року позов АК «Харківобленерго» в особі Люботинського районного відділення енергозбуту задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 суму нарахувань по акту в розмірі 5627,99 грн. В іншій частині позову відмовлено. Витрати по оплаті судового збору у розмірі 243,60 грн. на користь позивача компенсовано за рахунок держави.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 21 березня 2016 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду першої інстанції залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 ставлять питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявники посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказують, що зафіксовані в акті порушення відповідачем ОСОБА_3 користування електроенергією для населення не відповідають дійсності, тому від підпису в акті ОСОБА_1 і відмовився. А 1000 грн. 04 грудня 2014 року були сплачені ним задля підключення його будинку до електромережі, оскільки будинок потребував обігріву через 18 градусів Цельсія нижче нуля на вулиці. Вважають недоведеними позовні вимоги та вказують на неналежне оформлення позивачем ОСОБА_4 та протоколу комісії.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності порушення відповідачем ОСОБА_3 користування електроенергією для населення.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відносини, що виникли між сторонами врегульовані ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМ України від 26 липня 1999 року №1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ОСОБА_3 користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 4 травня 2006 року №562, із змінами, внесеними згідно з постановами НКРЕ №154 від 8 грудня 2007 року, №1384 від 18 грудня 2008 року, №1338 від 14 жовтня 2010 року.

Постачання електричної енергії фізичним особам здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є споживачем послуг електроенергії за адресою: м.Люботин, вул.. Партизанська, буд. 30-А на підставі укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією (а.с.13).

Підключення електроенергії за заявою наймача і відкриття особового рахунку вважається фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626 - 631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог Закону та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та ОСОБА_3 користування електричною енергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 48, 53 ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством: за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, зокрема фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених п. 35 цих ОСОБА_3), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Абзацами 4, 5 п. 53 ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення визначено, що розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України.

03 грудня 2014 року при перевірці електроустановки в будинку № 30-А по вул.. Партизанській у м. Люботин Харківської області, який належить ОСОБА_1 на праві власності, працівниками Люботинського районного відділення енергозбуту були виявлені порушення ОСОБА_3 користування електроенергією для населення, а саме: самовільне підключення і монтаж схованої електропроводки до приладу обліку СО-5У №2021715. Вказані порушення зафіксовані Актом №203408, який підписано представниками АК «Харківобленерго», споживач від підписання акту відмовився, зауваження до нього не вніс, копію акту отримав (а.с.4-7).

Пунктом 53 ПКЕЕН визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. ОСОБА_4 вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. ОСОБА_4 про порушення цих ОСОБА_3 розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Згідно підпункту 5 п. 3.1, п. 3.5 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення», протоколом комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕн Люботипнського РВЕ АК «Харківобленерго» №55580 від 04 грудня 2014 року визначено обсяг недорахованої електричної енергії та розмірі збитків, заданих відповідачем енергопостачальну, які становлять 6627,99 грн.. (а. с.9-10).

Сторонами не заперечується добровільне відшкодування ОСОБА_1 1000 грн. позивачеві.

Іншу частину збитків відповідачем добровільно не відшкодовані енергопостачальнику, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача збитки, завдані йому протиправними діями споживача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 29 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - В.В. Черкасов

Судді: А.І. Колтунова

ОСОБА_5