Рішення № 57176012, 15.04.2016, Оболонський районний суд міста Києва

15.04.2016 Справа № 756/13472/15-ц

Унікальний № 756/13472/15-ц

Справа № 2-п/756/78/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Івченко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ПАТ «Універсал банк» про перегляд заочного рішення Оболонського р/с м. Києва від 29.02.2016 р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал банк» про припинення правовідносин за кредитним договором та договором застави, із зняттям заборони із заставного майна, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2016 р. представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Оболонського р/с м. Києва від 29.02.2016 р. у справі за позовом ОСОБА_1 про припинення правовідносин за кредитним договором та договором застави, із зняттям заборони із заставного майна.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказав, що на момент ухвалення рішення суд не врахував, що кредитний договір відповідачем не виконано у повному об'ємі та станом на 24.03.2016 р. складає 5911,54 дол. США. тобто (на думку заявника) позивач ОСОБА_1 виконавши рішення Деснянського р/с м. Києва не звільнений від викоання 1048, 1049 ЦК України. Із вищевикладених підстав просить суд скасувати заочне рішення та призначити його до нового розгляду.

У судове засідання з'явився заявник представника ПАТ «Універсал банк», який підтримав свою заяву з вищевказаних підстав.

Також у судове засідання з'явився представник позивача - ОСОБА_2, яка у свою чергу запропонувала суду відмовити у даній заяві.

У відповідності до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, з'ясував наступне.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України (на яку посилається представник заявника) вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

При цьому ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як з'ясовано судом під час слухання справи по суті та не заперечується сторонами, між сторонами було укладено кредитний договір від 24.05.2007 р., а не договір позики.

При цьому станом на 29.02.2016 р. - на момент винесення рішення представника відповідача не заявляв до суду жодного клопотання щодо не можливості проведення розгляду, або своєї не згоди із можливістю винесення рішення за позовом ОСОБА_1, а тому приходить до висновку, що заява представника ПАТ «Універсал банк» не підлягає задоволенню з урахуванням того, що у своїй заяві останній не посилається на належні та допустимі докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та нібито є підставою для скасування заочного рішення.

Щодо до довідки отриманої від іншого представника банку, щодо нібито заборгованості у позивача перед банком, то остання не є представником будь якого бухгалтерського відділу або управляння банку, а є представником юридичного управляння відповідача, а тому вважати дану довідку, як належно оформлену підставу для скасування заочного рішення у суду не має.

Тому керуючись ст. 228, 231, 232 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ПАТ «Універсал банк» про перегляд заочного рішення Оболонського р/с м. Києва від 29.02.2016 р. - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя К.А. Васалатій