Постанова № 57174070, 24.03.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.03.2016 Справа № 554/1672/16-а

Справа № 554/1672/16-а

Провадження № 2-а/554/79/2016

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 березня 2016 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень, зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району у м. Полтаві (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень.

17 березня 2016 року позивачем уточнені позовні вимоги шляхом зобовязання Управління припинити утримання переплати в розмірі 20 % від суми пенсії ОСОБА_1 з дати прийняття постанови суду по даній справі та повернути незаконно утримані з його пенсії суми коштів за період з 1 листопада 2015 року по день набрання законної сили постановою суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 10 січня 2001 року він перебуває на обліку у Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Після оформлення пенсії він продовжував працювати в органах прокуратури Полтавської області та отримував пенсію та заробітну плату.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ внесені зміни до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

9 жовтня 2015 року позивач був звільнений з роботи в органах прокуратури, про що 12 жовтня 2015 року повідомив відповідача.

Позивач зазначає, що у період з 1 квітня 2015 року йому продовжувалася виплата пенсії, але у меншому розмірі.

10 лютого 2016 року позивач отримав рішення Управління № 1181 від 11 грудня 2015 року про утримання надміру виплачених сум пенсії.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, в звязку з чим і звернувся до суду з адміністративним позовом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що будь-яких зловживань зі свого боку чи подання недостовірних даних він не допускав, а тому вважає протиправним рішення Управління № 1181 від 11 грудня 2015 року.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», тимчасово у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про статус народного депутата України», Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про задоволення позовних вимог та у своїх міркуваннях виходить із наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 10 січня 2001 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

9 жовтня 2015 року він був звільнений з органів прокуратури, про що 12 жовтня 2015 року він повідомив Управління.

З матеріалів справи слідує, що з 1 квітня 2015 року позивачу виплачувалася пенсія, проте у меншому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ внесені зміни до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Регламентовано, що тимчасово у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року особам на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про статус народного депутата України», Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. У період роботи особи ( крім інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується у розмірі 85 % призначеного розміру, але не менше 15% прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України»,«Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Статтею 50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що суми виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобовязані повідомити органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

З матеріалів справи слідує, що позивач своєчасно повідомив органи Пенсійного фонду про своє звільнення. Суд не знаходить будь-яких зловживань з боку позивача з приводу подання ним недостовірних даних.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у звязку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

З рішення Управління № 1181 від 11 грудня 2015 року вбачається, що переплата у розмірі 23536,47 грн. утворилася за період з 1 квітня по 9 жовтня 2015 року у звязку з роботою на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що з 1 червня 2015 року підстави для невиплати пенсії позивачу відпали, а тому суд не погоджується з висновком Управління і в частині встановленого розміру переплати.

Згідно ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть буди обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неправомірність винесення рішення № 1181 від 11 грудня 2015 року, а отже порушення права позивача на пенсійне забезпечення та незаконності утримання переплати в розмірі 20 % з його пенсії.

Керуючись ст. ст. 159-163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві № 1181 від 11 грудня 2015 року про утримання надміру виплачених сум пенсій ОСОБА_1.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві припинити утримання у розмірі 20 % від суми пенсії ОСОБА_1 та повернути незаконно утримані з пенсії ОСОБА_1 суми коштів за період з 1 листопада 2015 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 31 березня 2015 року.

Суддя Савченко А. Г.