Рішення № 5717058, 17.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.09 Справа № 27/202/09

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Акціонерний Банк “Бізнес Стандарт”, м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення заборгованості за кредитом

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Горбунова О.Г., дов. № 7 від 22.01.09 р., Пріщенко Ю.А., дов. № 650 від 01.06.09 р.

Від відповідача: не зявився

У судовому засіданні, відкритому 02.09.09 р. оголошувалася перерва, на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів у справі.

На підставі статті 85 ГПК України 17 вересня 2009 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Відкрите акціонерне товариство “Акціонерний Банк “Бізнес Стандарт”, м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області 66192 грн. 54 коп., у тому числі 45280 грн. 09 коп. основної простроченої заборгованості за кредитом, 260 грн. 50 коп. нарахованих прострочених відсотків, 20651 грн. 95 коп. пені, нарахованої на прострочену заборгованість за кредитом та відсотках.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2009 р. порушено провадження у справі № 27/202/09 та призначено судове засідання на 02.09.2009 р.

У судовому засіданні, відкритому 02.09.09 р. оголошувалася перерва, на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів у справі. Судове засідання призначено на 17.09.09 р.

17.09.09 р. продовжено розгляд справи № 27/202/09.

17.09.2009 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні позивач надав суду заяву щодо зменшення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 66174 грн. 69 коп., у тому числі 30 666 грн. 40 коп. основної простроченої заборгованості за кредитом, 16 624 грн. 97 коп. заборгованості по відсоткам, 18883 грн. 32 коп. пені.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, якою передбачено, що позивач має право до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, приймається судом.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 66 174 грн. 69 коп.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 17.09.09 р. не зявився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на той факт, що 11 травня 2007 року між АБ "ТАС-Бізнесбанк", правонаступником якого став ВАТ "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" на підставі рішення загальних зборів акціонерів, протокол від 20.11.2007 року, нова редакція Статуту зареєстрована 28.01.2008 року та ФОП ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № КЮ(11)10-07.

Відповідно до п. 1.1 договору банк надає позичальнику строковий кредит у розмірі 110000 грн. 00 коп. терміном до 10.05.09 р., на умовах передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісій, та графіком погашення, що обумовлені цим договором.

Відповідно до договору № 1 від 01 липня 2008 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № КЮ(11)10-07 від 11.05.2007 року, відсоткова ставка за користування кредитом становить 21% річних. На теперішній час термін дії договору припинено.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

ФОГ ОСОБА_1 зобов'язався використовувати кредит відповідно до цільового призначення, оплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі і порядку, визначеному договором № КЮ(11)10-07.

Відповідно до п. 1.3 договору, забезпеченням виконання зобовязань позичальника за цим договором є: застава промислового обладнання по виробництву гнуті профілів зі смуги та стрічки, заставною вартістю 150000 грн. 00 коп.; договір поруки, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_2 від 06.10.04 р., код НОМЕР_1.

11 травня 2007 року між банком та позичальником було укладено договір застави № 3(11)18-07, посвідчений приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 699, згідно якого заставодавець забезпечив заставою виконання усіх своїх зобов'язань, у тому числі тих, що можуть виникнути у майбутньому, за кредитним договором № КЮ(11)10-07 від 11.05.2007 року, а саме в заставу було передано належне йому на праві власності майно - виробниче обладнання для обробки металевих виробів загальною заставною вартістю на суму 150 000,00 грн.

Зобов'язання банку з видачі кредиту були виконані повністю: за кредитним договором № КЮ(11)10-07 від 10.05.2007р. ФОП ОСОБА_1 надано кредит у сумі 110 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням банку № 7 від 11 травня 2007року.

Протягом строку дії кредитного договору позичальник порушував строки повернення кредиту та сплату відсотків за нього, чим істотно порушив п.3.1. кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.6, 3,2. договору застави, заставодержатель набуває права стягнення боргу за рахунок предмета застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання якогось із зобов'язань, що забезпечено заставою, воно не буде виконано у повному обсязі. Заставодержатель задовольняє за рахунок предмета застави усі свої вимоги в повному обсязі, а заставодавець зобов'язується забезпечити належні умови зберігання та експлуатації предмету застави, надати вільний доступ представників заставодержателя для здійснення перевірок стану й умов зберігання заставленого майна.

17 квітня 2008 року ВАТ "АБ "Бізнес Стандарт" звернулось з заявою до приватного нотаріуса Бердянського районного нотаріального округу Запорізької обл. ОСОБА_4 про вчинення виконавчого напису щодо звернення стягнення на предмет застави.

21 квітня 2008 року ОСОБА_1 був ознайомлений з зазначеною заявою і відповідно попереджений про намір ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт»звернути стягнення за рахунок заставленого майна в разі порушення зобов'язань умов кредитного договору.

22 липня 2008 року приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис реєстровий № 3452 про звернення стягнення за рахунок переданого в заставу банку майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме виробниче обладнання для обробки металевих виробів. Відповідно до виконавчого напису, пропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги ВАТ "АБ "Бізнес Стандарт", у розмірі 92 780,30 грн.

Відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ з відповідною заявою було направлено на виконання до відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції.

19 серпня 2008 року державним виконавцем ВДВС Бердянського МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та протягом відповідного строку було проведено виконавчі дії щодо опису й арешту заставного майна та проведення його реалізації 12 травня 2009 року на аукціоні.

26 травня 2009 року державним виконавцем ВДВС Бердянського МРУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та на рахунок стягувача перераховані кошти від реалізації майна в сумі 59 765,57 грн.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом, комісій за надання та керування кредитом, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На день розгляду справи у суді заборгованість відповідачем перед позивачем не погашена та складає 66174 грн. 69 коп., у тому числі 30 666 грн. 40 коп. основна простроченої заборгованість за кредитом, 16 624 грн. 97 коп. заборгованість по відсоткам, 18883 грн. 32 коп. пеня. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

За умовами п. 5.1 кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобовязань передбачених даними договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України передбачений обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На день подачі позову до суду у позичальника ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором № КЮ(11)10-07 від 11.05.07 р. існує заборгованість перед банком в сумі 66174 грн. 69 коп., що складається з 30 666 грн. 40 коп. основної простроченої заборгованості за кредитом, 16 624 грн. 97 коп. заборгованості по відсоткам, 18883 грн. 32 коп. суми пені.

Факт заборгованості відповідача по кредиту позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобовязань за кредитним договором № КЮ(11)10-07 від 11.05.07 р., правом на захист своїх інтересів не скористався.

Суд вважає вимоги про стягнення 30 666 грн. 40 коп. основної простроченої заборгованості за кредитом, 16 624 грн. 97 коп. заборгованості по відсоткам, 18883 грн. 32 коп. суми пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 1054 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 22, 49, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в ЦБВ ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт»МФО 339500) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерний Банк “Бізнес Стандарт” (04070 м. Київ вул. Куренівська, 15 А, ЄДРПОУ 09806443, п/р 37394001020 в ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт»МФО 339500 ЄДРПОУ 09806443) 30666 (тридцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 40 коп. основної простроченої заборгованості за кредитом, 16624 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 97 коп. заборгованості по відсоткам, 18883 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 32 коп. суми пені, 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 93 коп. державного мита, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 17.09.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова