Рішення № 5716902, 16.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2009 р.Справа № 17/134-08-4286 За позовом: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1;

до відповідача: Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта”;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної податкової інспекції Приморського району, м.Одеси;

про зобовязання вчинити певні дії та стягнення 5000 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: ОСОБА_2 на підставі довіреності ВЕІ №434869 від 13.12.2006р.;

від відповідача: Кохановський О.М. на підставі довіреності №27-01 від 19.12.2008р.;

від 3-ої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить суд зобовязати УДППЗ „Укрпошта” неухильно належним чином виконувати умови договору про надання поштових послуг, забезпечити своєчасне вручення поштових відправлень та стягнути з останнього 5000 грн. моральної шкоди.

Відповідач в засідання суду зявився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені позовні вимоги не визнає з підстав викладених у наданому відзиві та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

По справі у відповідності до ст..77 ГПК України оголошувалась перерва з 17.06.2009р. по 06.07.2009р. о 12год. 30хв., та з 02.09.2009р. по 16.09.2009р. о 12 год. 50хв.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10.12.2007р. ФОП ОСОБА_1 на адресу ДПІ у Приморському районі, м. Одеса направлено поштове відправлення, а саме заяву про право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, звіт за четвертий квартал 2007р.

Вказане поштове відправлення було направлено рекомендованою кореспонденцією, з зворотнім повідомленням, в підтвердження чого позивач надав копію фіскального чеку від 10.12.2007р.

Позивач зазначає, що надіслане відповідачем 10.12.2007р. до ДПІ у Приморському районі м.Одеси поштове відправлення було доставлено одержувачу лише 26.01.2008р., тобто більше ніж через місяць з дати відправлення.

Внаслідок того, що зазначене відправлення було доставлено з значним запіздненням ДПІ у Приморському району м. Одеси відмовила позивачу в оформленні свідоцтва на право сплати єдиного податку з 01.01.2008р.

Позивач, 07.03.2008р. повторно направив в ДПІ у Приморському районі, м. Одеси аналогічне відправлення, яке також в подальшому було вручено одержувачу з запізненням, а саме 17.03.2008р.

Позивач вважає, що надіслані ним поштові відправлення повинні були вручені адресатові на протязі чотирьох днів, згідно п.п.4.1, 4.2, п.4 наказу Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007 N1149 „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересиланні поштових відправлень та поштових переказів”, однак вказані відправлення були вручені з значною затримкою: перше через 47 днів, а друге, через 10 днів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань позивач зазначає, що ДПІ у Приморському районі йому було відмовлено у видачі свідоцтва на право сплати єдиного податку з 01.01.2008р., оскільки поштова кореспонденція надійшла до ДПІ в строки, коли подача та розгляд таких заяв було закінчено.

Зазначені обставини спонукали ФОП ОСОБА_1 звернутися до господарського суду Одеської області з позовом до Центру поштового звязку №1 УДППЗ „Укрпошта” про зобовязання відповідача належним чином виконувати умови договору про надання поштових послуг, забезпечити своєчасне вручення поштових відправлень та стягнення моральної шкоди у розмірі 5000грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2008р. порушено провадження по справі №17/134-08-4286 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Центру поштового звязку №1 УДППЗ „Укрпошта” про зобовязання вчинити певні дії та стягнення 5000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2008р. здійснено заміну неналежного відповідача Центр поштового звязку №1 Одеської дирекції УДППЗ „Укрпошта” на належного відповідача УДППЗ „Укрпошта”.

Ухвалою суду від 17.12.2008р. матеріали справи №17/134-08-4286 на підставі ч. 1 ст. 17 ГПК України, направлені до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2009р. матеріали справи №17/134-08-4286 повернуті до господарського суду Одеської області, оскільки даний спір підсудний господарському суду Одеської області за місцем знаходження відособленого підрозділу відповідача.

У ході розгляду справи у суді, а саме 29.04.2009р. ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ДПІ у Приморському районі, м. Одеси.

07.09.2009р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд зобовязати відповідача неухильно належним чином виконувати умови договору про надання поштових послуг, забезпечити своєчасне вручення поштових відправлень, визнати бездіяльність відповідача, що виразилась у неналежному виконанні умов договору про надання поштових послуг протиправною та стягнути з відповідача 5000грн. моральної шкоди.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у наданому відзиві на позов.

Третя особа, ДПІ у Приморському районі, м. Одеси, надала письмові пояснення, в яких викладені обставини отримання кореспонденції у ДПІ та обгрунтовано відсутність вини третьої особи у простроченні строків отримання кореспонденції від позивача.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовна заява ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, з наступних правових підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до вимог ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Умови публічного договору, які суперечать части другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

У відповідності до п.п. 2.2, 2.2.1 Статуту УДППЗ „Укрпошта” предметом діяльності підприємства є надання послуг поштового звязку.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що відповідач надає поштові послуги за певну плату, а позивач скористався цими послугами та оплатив їх, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір про надання поштових послуг.

Терміни пересилання поштового відправлення визначається п.п.4.1, 4.2, п.4 наказу Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007 №1149 „Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”. Так, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 4.1.1 місцевої Д+2; де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в п. 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Таким чином, нормативний строк пересилання поштових відправлень позивача відповідачем становить чотири дні.

Матеріалами справи встановлено, що вищевказані поштові відправлення були доставлені: перше 26.01.2008р. - через 47 ( сорок сім) днів, друге відправлення 17.03.2008р. - через 10( десять) днів.

Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій про сплату послуг відповідача за відправку поштової кореспонденції та поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, підтверджуючих факт та строки доставки вказаних поштових відправлень.

В наданих до суду письмових запереченнях ДПІ у Приморському районі м. Одеси повідомило, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси обслуговується поштовим відділенням УДППЗ №12, в приміщенні якого в січні 2008 року головний спеціаліст загального відділу Вахрушева А.О., за довіреністю кожного дня отримувала вхідну кореспонденцію для інспекції та розписувалась на корінцях повідомлень про вручення поштового відправлення.

При цьому, представником ДПІ у Приморському районі, м. Одеси були надані копії листів з журналу реєстрації вхідної кореспонденції з яких вбачається, що за вхід.№№1988/С, 1989/С від 26.01.2008р. та №5726/С від 17.03.2008р., була отримана кореспонденція від позивача гр. ОСОБА_1

При цьому, третьою особою надано листи з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за грудень 2007 р. березень 2008р., в яких відсутня інформація про наявність будь-якій кореспонденції від позивача на поштовому відділенні УДППЗ №12.

Відповідно до п. 6 Постанови КМУ від 17 серпня 2002 р. N 1155, оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня та якості , відповідно до стандартів та інших нормативних документів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору, а також інформації про умови надання цих послуг, пересилання та доставку адресатам (одержувачам) поштових відправлень (поштових переказів) у терміни, встановлені уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що відповідачем по справі дійсно було порушені строки доставки відправленої позивачем кореспонденції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача у наданні поштових послуг протиправними, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1209 ЦК України, продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що відповідач порушив строки доставки поштової кореспонденції (рекомендованих поштових відправлень), внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості отримати свідоцтво про сплату єдиного податку, суд дійшов висновку щодо наявності вини відповідача у порушенні законних прав та інтересів СПД ОСОБА_1

Відповідно до зазначених норм, неправомірні дії, чи бездіяльність спричиняють моральні страждання та потребують відшкодування завданої моральної шкоди. Бездіяльність відповідача (неодноразове, значне пропущення граничних строків доставки рекомендованих поштових відправлень), за яку він отримав плату як за належне виконання своїх зобовязань, неможливість (з вини відповідача) розраховувати на своєчасне отримання кореспонденції позивача його адресатами, втрата довіри позивачем до Національного оператора поштового звязку як до належного, сумлінного і надійного постачальника послуг поштового звязку, спричинило позивачу моральні страждання.

Вимогами п. 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, врахувавши характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення здібностей позивача або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача по справі моральної шкоди у розмірі 5000 грн., з урахуванням вимог розумності та справедливості підлягають задоволенню частково на суму 1000 грн.

Розглянувши позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про зобовязання відповідача неухильно належним чином виконувати умови договору про надання поштових послуг, забезпечити своєчасне вручення поштових відправлень, суд дійшов висновку, що в цій частині позову слід відмовити, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що позивач просить зобовязати відповідача неухильно належним чином виконувати на майбутнє умови договору про надання поштових послуг, забезпечити своєчасне вручення поштових відправлень, тобто позивач намагається захистити свої права та законні інтереси на майбутнє, суд керуючись вимогами ст. 15 ЦК України, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідача на майбутнє належним чином виконувати умови договору слід відмовити.

Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності в його діях вини по пропуску відповідачем строку на звернення до органів ДПІ з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, судом до уваги не приймається, оскільки матеріалами справи встановлено порушення саме відповідачем строків доставки поштової кореспонденції, та факти на які посилається відповідач у відзиві не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, а отже судом до уваги не приймаються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 15, 23, 633, 1167, 1209 Цивільного кодексу України, ст. 179 ГК України, наказу Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007 №1149 „Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати бездіяльність Поштампу-Центру поштового звязку №1 УДППЗ „Укрпошта” Одеської дирекції, що виразилась у неналежному виконанні умов договорів про надання поштових послуг по відправці рекомендованої поштової кореспонденції 19.12.2007р. та 07.03.2008р.на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси протиправною.

3.Стягнути з Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” /01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045/ на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ 1000 грн. 00 коп. /одна тисяча грн.. 00 коп./ - моральної шкоди; 85 грн. 00 коп. /вісімдесят пять грн.. 00 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп./сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя