Ухвала суду № 57167778, 14.04.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у прийнятті апеляційної скарги

"14" квітня 2016 р. Справа №922/5305/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Терещенко О.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача - Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ, (вх.№1097Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2016 року по справі №922/5305/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс», м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м.Харків,

про стягнення 149952,08 Євро, що відповідно до курсу встановленого НБУ станом на день подання позову складає 3579619,32 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2016 року по справі №922/5305/15 (суддя Чистякова І.О.) задоволено клопотання відповідача про доручення проведення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Призначено по справі №922/5305/15 судову економічну експертизу.

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судового експерта поставлено запитання:

1) Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ПАТ «Сбербанк» розмір основної заборгованості (заборгованості за кредитною лінією) за договором про відкриття кредитної лінії №03-В/13/75/ЮО від 24.04.2013 року станом на 28.08.2015 року?

2) Чи відповідає наданий позивачем та наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника станом на 28.08.2015 року за договором про відкриття кредитної лінії №03-В/13/75/ЮО від 24.04.2013 року, який наведено у розрахунку заборгованості за кредитною лінією (основною сумою боргу) та чи підтверджуються вони первинними документами?

3) Яка фактична сума заборгованості відповідача за кредитним договором №03-В/13/75/ЮО від 24.04.2013 року станом на 28.08.2015 року за основним боргом?

Запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України «Про судову експертизу» право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Оплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи, покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Антекс».

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Антекс» на протязі трьох банківських днів з дня отримання рахунку, оплатити рахунок та докази оплати надати господарському суду на протязі 3 днів з моменту оплати.

Направлено матеріали справи №922/5305/15 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Зобов'язано експертну установу надіслати копії експертного висновку сторонам у справі відповідно до ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі №922/5305/15 зупинено.

Позивач з ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2016 року у справі №922/5305/15 не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2016 року у справі №922/5305/15 про зупинення провадження у справі і прийняти нове судове рішення, яким скасувати призначення судової економічної експертизи.

Судова колегія апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дійшла висновку про відмову у її прийнятті, виходячи з наступного.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Зокрема, вказані ухвали не зазначені в переліку судових актів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду (ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за приписами п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Таким чином, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо апеляційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 Господарського процесуального кодексу України не може бути розглянута господарським судом (п.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Як вбачається з апеляційної скарги позивач просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2016 року повністю. Вказана апеляційна скарга мотивована безпідставністю призначення судової експертизи у даній справі, з огляду на предмет та підстави спору в даній справі, тобто скаржник фактично обґрунтовує свою позицію саме неправомірністю процесуальних дій суду щодо призначення по справі №922/5305/15 судової експертизи. Водночас будь-яких заперечень проти зупинення провадження у справі ним не висловлено.

Отже, зміст апеляційної скарги зводиться до оскарження процесуальних дій суду, пов'язаних із призначенням експертизи, що суперечить імперативним вимогам ст.ст. 41, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою ст. 106 Господарського процесуального кодексу України повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 Господарського процесуального кодексу України (пункт 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу 12 Господарського процесуального кодексу України»).

Зазначені висновки відповідають також правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 17.06.2015 року у справі №904/9886/14.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову в прийнятті апеляційної скарги позивача.

Керуючись ст.ст. 62, 86, 91, 99, ч. 1, 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2016 року у справі №922/5305/15.

Повернути заявнику - Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» матеріали скарги разом з доданими до неї документами - всього на 18 арк., в тому числі оригінал платіжного доручення №28692089 від 07.04.2016 року на 1 арк., копії описів вкладення до цінного листа та фіскальних чеків "Укрпошти" від 07.04.2016 року на 1 арк.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Терещенко О.І.