Постанова № 57167288, 13.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2016 р. Справа№ 910/31595/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Юхно В.І., дов. від 29.12.2015 №2-131д,

від відповідача Костенко Д.С., дов. від 01.04.2016 б/н,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромтрейд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 (підписане 12.02.2016)

у справі №910/31595/15 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромтрейд»

про стягнення 69 037,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - ПАТ «Укргазвидобування», або позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромтрейд» (далі - ТОВ «Стромтрейд», або відповідач) штрафних санкцій за договором поставки запасних частин до агрегатів ТКА-Ц-6,3/0,49-5,5 в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 09.09.2014 №543/14 в загальному розмірі 69 037,60 грн, з яких: 41 037,60 грн - пеня та 28 000,00 грн - штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/31595/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 40 691, 73 грн пені, 28 000 грн штрафу та 1 211, 90 грн судового збору.

В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідач частину товару, визначеного у заявці від 24.09.2014 №9-6548 (отриманої ТОВ «Стромтрейд» 25.09.2014),поставив позивачу зі спливом строків, встановлених умовами договору та специфікації, а заявка від 12.08.2015 №9-7709 на поставку теплообмінника ТКГ-55-5,6/1,6 взагалі залишена без виконання. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивачем невірно визначено період за який стягується заборгованість за заявкою від 24.09.2014 №9-6548 та, навівши власний розрахунок, місцевий господарський суд стягнув 40 691, 73 грн пені. Заявлений розмір штрафу суд визнав обґрунтованим та вірним.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що за умовами договору та додатку №1 до нього сторонами погоджено, що постачальник здійснює поставку товару після 5 днів з моменту отримання заявки, а відвантажити даний товар може лише після отримання рознарядки. Без отримання рознарядки відвантаження товару не допускається.

За твердженнями апелянта, ПАТ «Укргазвидобування» безпідставно взяв як базу для нарахування штрафних санкцій ціну товару разом з ПДВ.

Крім того, в своїх запереченнях ТОВ «Стромтрейд» просило застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені, однак, суд, в порушення норм матеріального та процесуального права, не застосував строки позовної давності до частини позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 відновлено ТОВ «Стромтрейд» пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №910/31595/15, розгляд скарги призначено на 13.04.2016.

Доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду апеляційної скарги є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду від 09.03.2016) - 11.03.2016 (позивачу та відповідачу), долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.04.2016 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, або зменшити розмір штрафних санкцій.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стромтрейд» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (покупець) укладено договір поставки запасних частин до агрегатів ТКА-Ц-6,3/0,49-5,5 в асортименті (закупівля товару за власні кошти) (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною (далі - специфікація), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

У п.1.2 договору встановлено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації.

Розрахунки проводяться наступним чином: поетапної оплати покупцем поставленого товару після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акта приймання-передач товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації (п.4.1 договору).

Відповідно до п.п.5.1, 5.3 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору. Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Згідно з умовами специфікації від 09.09.2014 №1 (додаток №1 до договору) загальна вартість товару, що поставляється складає 4 956 740 грн, у т.ч. ПДВ 826 123, 33 грн.

Строк (термін) поставки товару: серпень 2014 - грудень 2015, граничний термін постачання - протягом 5 календарних днів після отримання письмової заявки покупця на кожну партію товару окремо (п. 4 специфікації).

Пунктом 5 специфікації сторони погодили умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 10 банківських днів з дати поставки товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань (п.10.1 договору, в редакції додаткової угоди від 31.12.2014 №1).

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Частинами 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч.1 ст.664 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору, ПАТ «Укргазвидобування» подало відповідачу заявки на поставку товару: від 24.09.2014 №9-6548, від 03.11.2014 №9-7709, від 19.11.2014 №9-8193/1, від 25.02.2015 №9-1725, від 24.04.2015 №9-3571 та від 12.08.2015 №9-7097.

З матеріалів справи вбачається, що заявки від 24.09.2014 №9-6548, від 03.11.2014 №9-7709, від 19.11.2014 №9-8193/1, від 25.02.2015 №9-1725, від 24.04.2015 №9-3571 вручені під розписку представникам відповідача (ОСОБА_4, посада якого зазначена як «заступник директора» та ОСОБА_5, посада якого зазначена як «директор» , а заявка від 12.08.2015 №9-7097 на поставку теплообмінника ТКГ-55-5,6/1,6 направлена засобами поштового зв'язку та вручена уповноваженому представнику ТОВ «Стромтрейд» 20.08.2015, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №3600804364330.

На виконання заявок позивача від 24.09.2014 №9-6548, від 03.11.2014 №9-7709, від 19.11.2014 №9-8193/1, від 25.02.2015 №9-1725, від 24.04.2015 №9-3571 ТОВ «Стромтрейд» поставлено товар, що підтверджується актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 25.09.2014 №1, від 29.09.2014 №2, від 03.10.2014 №3, від 04.11.2014 №4, від 25.11.2014 №5, від 28.04.2015 №6 та актами про отримання товарно-матеріальних цінностей від 25.09.2014№2-385, від 30.09.2014 №2-396, від 03.10.2014 №2-415, від 04.11.2014 №3-11, від 25.11.2014 №3-87, від 27.02.2015 №3-292, від 28.04.2015 №3-417, а також видатковою накладною від 27.02.2015 №4.

Як зазначалось вище, граничний термін постачання - протягом 5 календарних днів після отримання письмової заявки покупця на кожну партію товару окремо.

Стаття 253 ЦК України визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За змістом ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тобто, виходячи з умов договору та специфікації №1, поставка товару за заявкою від 24.09.2014 №9-6548 мала бути здійснена відповідачем не пізніше 30.09.2014, а за заявкою від 12.08.2015 №9-7097 не пізніше 25.08.2015.

Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, спірну частину товару, визначеного у заявці від 24.09.2014 №9-6548, поставив з порушенням строків.

01.10.2015 позивачем повторно направлено на адресу відповідача заявку на поставку теплообмінника ТКГ-55-5,6/1,6, яка отримана постачальником 05.10.2015, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №3600804460878. Проте, вказаний товар до теперішнього часу відповідачем так і не поставлений.

Заявка від 12.08.2015 №9-7097 на поставку теплообмінника ТКГ-55-5,6/1,6 залишена відповідачем без виконання.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 41 037,60 грн та штраф в сумі 28 000 грн.

Частини 1, 2 ст.216 ГК України визначають, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Частина 4 ст.231 ГК України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.7.10 договору визначено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №3-88гс11.

З розрахунку пені, здійсненого ПАТ «Укргазвидобування» вбачається, що позивач нараховує неустойку наступним чином:

- з 01.03.2014 по 03.10.2014, вартість несвоєчасно поставленого товару 30 000 грн, пеня 90 грн,

- з 01.10.2014 по 03.10.2014, вартість несвоєчасно поставленого товару 299 200 грн, пеня 897,60 грн,

- з 01.10.2014 по 03.10.2014, вартість несвоєчасно поставленого товару 16 666,70 грн, пеня 50 грн,

- 26.08.2015 по 03.12.2015, вартість несвоєчасно поставленого товару 399 999,99 грн, пеня 40 000 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивачем невірно визначено період заборгованості за заявкою від 24.09.2014 №9-6548 та вказав на те, що останнім днем нарахування штрафних санкцій є 02.10.2014.

Проте, місцевим господарським судом була залишена поза увагою заява відповідача про пропуск позовної давності в частині вимог про стягнення пені в сумі 1 037 грн (90 грн + 897,60 грн + 50 грн).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідна заява була зроблена відповідачем в суді першої інстанції у запереченнях на позовну заяву (а.с.65-68).

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відтак, враховуючи, що про порушення свого права за договором позивач по заявці від 24.09.2014 №9-6548 довідався 30.09.2014, а з позовом звернувся 10.12.2015 (згідно штемпеля на поштовому конверті), строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені в сумі 1 037,60 грн (90 грн + 897,60 грн + 50 грн), нарахованої з 01.10.2014 по 03.10.2014, сплив.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

З огляду на викладене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 40 000 грн (41 037,60 грн загальна сума пені заявлена до стягнення - 1 037,60 грн сума пені заявлена з пропуском строку позовної давності).

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення з відповідача 7% штрафу за прострочення понад тридцять днів від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару, вважає його вірним, а отже задоволенню підлягають вимоги позивача в частині стягнення 7% штрафу в сумі 28 000 грн.

Стосовно доводів апелянта, що відвантаження товару можливе лише після отримання ТОВ «Стромтрейд» рознарядки покупця, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.5.4.1 договору відвантаження товару проводиться тільки після отримання рознарядки покупця. Відвантаження товару без рознарядки не допускається.

За твердженнями обох сторін, чітко визначеної форми рознарядки на відвантаження товару між постачальником та покупцем обумовлено не було. Відвантаження товару відбувалось після отримання ТОВ «Стромтрейд» заявок, в яких позивач, керуючись п.5.4.1 договору, просив здійснити поставку певного виду товару, а відповідач, надаючи розписку вказував, що ним отримувалась саме рознарядка.

Крім того, у п.4 специфікації (додаток №1 договору) визначено граничний термін постачання - протягом 5 календарних днів після отримання письмової заявки покупця на кожну партію товару.

Доводи відповідача в частині того, що суд безпідставно задовольнив позов про стягнення штрафних санкцій, до бази нарахування яких входить і податок на додану вартість в розмірі 66 666,66 грн, колегія суддів вважає безпідставними в силу того, що умовами договору (п.7.10) та положеннями чинного законодавства України не передбачено нарахування штрафних санкцій на ціну непоставленого товару, визначену без ПДВ.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій необхідно зазначити наступне.

Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання передбачено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження існування виняткових обставин.

Відтак, враховуючи інтереси обох сторін, за висновками колегії суддів наведені апелянтом обставини не є винятковими.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 103 ГПК України визначає, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Отже, з огляду на викладене вище, рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2015 підлягає зміні в частині стягнення суми пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволення позову сума судового збору покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромтрейд» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/31595/15 змінити в частині стягнення суми пені, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромтрейд» (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 37/41; ідентифікаційний код 31629371) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775) 40 000 (сорок тисяч) грн пені, 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн штрафу та 1 199 (одну тисячу сто дев'яносто дев'ять) грн 69 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

В решті позову відмовити».

3. Стягнути Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромтрейд» (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 37/41; ідентифікаційний код 31629371) 15 (п'ятнадцять) грн 19 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/31595/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай