Постанова № 57166902, 12.04.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.04.2016 справа №908/2589/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, довіреність б/н від 22.09.2015р. ОСОБА_5, довіреність №009/юр-14 від 04.01.2016р. не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп, м.Кривий Ріг Дніпропетровської областіна рішення господарського суду Запорізької області від17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.)у справі№908/2589/15-г (суддя Сушко Л.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп, м.Кривий Ріг Дніпропетровської областідо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод, м.Краматорськ Донецької області Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург, м.Донецькпростягнення вартості неповернутого майна В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод, м.Краматорськ Донецької області про стягнення вартості неповернутого зі зберігання майна в розмірі 10224000,00грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург, м.Донецьк.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/2589/15-г в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що зберігальна розписка не є договором зберігання в розумінні ст.ст. 936, 937, 938, 946 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Позивачем не надано доказів укладання договору зберігання механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп та Публічним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод, тобто позивачем не доведено наявності між ним та відповідачем господарсько-правових відносин, а відтак не доведено виникнення між ними господарсько-правових зобов'язань. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що приписами ст.ст. 224, 950, 951 ЦК України, передбачена можливість відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого майна, а не стягнення із зберігача вартості неповернутої продукції, як це зазначено в прохальній частині позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/2589/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» вартість неповернутого зі зберігання майна в розмірі 10224000,00грн.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Так, позивач стверджує, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою. За зберігальною розпискою зберігачем виступає саме відповідач.

Разом з тим, скаржник зазначає, що виготовлена продукція знаходиться на відповідальному зберіганні постачальника Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод, тому обовязок щодо відповідального зберігання існував протягом всього часу переходу права власності на механічну частину до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані також тим, що відповідач у звязку з невиконанням обовязку щодо відвантаження продукції, яка знаходиться на його відповідальному зберіганні, завдав позивачу збитки, а суд не надав належної оцінки підставам позову.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/2589/15-г скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого майна в розмірі 10224000,00грн. задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016р. скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2015р., справу направлено до Донецького апеляційного господарського суду на новий розгляд.

В постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2016р. зазначено, що висновки Донецького апеляційного господарського суду є передчасними, оскільки господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача збитків без дослідження наявності складу цивільного правопорушення, питання щодо втрати (нестачі) товару не досліджувалося. Крім того, Вищим господарським судом вказано, що судовою колегією апеляційної інстанції не досліджено належним чином наявність обєктивних причин неможливості подання позивачем додаткових доказів до суду першої інстанції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2016р. у справі №908/2589/15-г (головуючий Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.) було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 12.04.2016р.

Позивачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. В обґрунтування заявленого клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп зазначає, що подання цих документів під час розгляду справи в суді першої інстанції було неможливе, оскільки вони були отримані вже після винесення рішення, не зважаючи на вжиття всіх можливих дій для їх своєчасного отримання.

Так, в матеріалах справи містяться запити (листи) позивача на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп», докази надіслання яких у позивача не збереглися. Судовою колегією приймається до уваги припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» з 06.04.2011р., що зробило неможливим отримання від цього товариства необхідної документації.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист на імя колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» - ОСОБА_6 з проханням підтвердити перебування майна на відповідальному зберіганні відповідача та надати, за можливості, підтверджуючі документи. У відповідь, що само по собі є доказом надіслання листа ОСОБА_6, позивач отримав від останнього лист, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. У зазначеному листі ОСОБА_6 підтвердив, що відповідач залишався відповідальним зберігачем протягом усього часу до моменту переходу права власності на майно до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» (25.11.2010р. товариство було припинене). Крім того, до листа були додані документи, які позивач просить долучити.

Судова колегія приймає також до уваги, що позивач не є стороною за цими документами, і, відповідно, не мав цих документів під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Неподання до суду першої інстанції додаткової угоди б/н від 01.07.2010р. до договору №1-03/МГ від 29.06.2010р. позивач обґрунтовує тим, що вказана додаткова угода в світлі відсутності документів, отриманих від ОСОБА_6, не могла бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки не мала очевидного звязку з іншими поданими доказами у справі.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне. Додаткова угода б/н від 01.07.2010р. до договору №1-03/МГ від 29.06.2010р., стороною у яких виступає позивач, згідно її п.2 є невід'ємною частиною договору від 29.06.2010р. Копія договору була надана позивачем під час розгляду справи у суді 1-ї інстанції, і, відповідно, додаткова угода також могла бути надана. Разом з тим, судом першої інстанції наголошено на недоведеності позивачем наявності у відносинах відповідального зберігання майна безперервного переходу права власності поклажедавця. За цих обставин додаткова угода не мала доказового значення.

Надані позивачем документи мають безпосереднє відношення до предмету спору, предметно та логічно повязані з іншими доказами у справі.

Крім того, судовою колегією враховано, що відповідно до ч.1 ст.4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 ст.43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до положень статей 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, і у процесі перегляду справи за наявними у ній і додатково поданими доказами він повторно розглядає справу.

Положеннями ст.38 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не обмежений у праві збирати докази, зокрема, витребувати їх у сторін та інших учасників провадження, а також будь-яких інших осіб незалежно від їх участі у справі. З метою правильного вирішення спору апеляційний господарський суд зобов'язаний витребувати необхідні для вирішення спору докази.

У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.10.2004р. зазначено, що апеляційний господарський суд не має права відмовляти у позові лише з тієї підстави, що зібрані та оцінені судом першої інстанції докази є недостатніми для прийняття рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що окремі обставини справи залишилися поза увагою суду першої інстанції, певні документи не були оцінені судом першої інстанції, рішення прийнято за наслідками неповного зясування обставин, що мають значення для справи, завдання апеляційного господарського суду полягає в тому, щоб зясувати всі обставини справи, оцінити докази по справі та надати їм належну оцінку для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи викладене, з метою дотримання принципу всебічності та повноти розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про задоволення клопотання позивача про долучення додаткових доказів.

У звязку з перебуванням у відпустці судді члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті повторного автоматизованого розподілу справи було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Скакун О.А.

Через канцелярію суду від відповідача отримано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, а саме угоди про відступлення прав щодо відповідального зберігання майна від 18.08.2008р. та додаткової угоди б/н від 01.07.2010р. до договору №1-03/МГ від 29.06.2010р. У задоволенні зазначеного клопотання судовою колегією відмовлено у звязку з недоцільністю. При цьому судовою колегією враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» є припиненими.

Від відповідача також надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянутий та долучений до матеріалів справи, та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, в тому числі інвентаризаційного опису від 22.12.2015р. та протоколу від 01.09.2015р. Клопотання обґрунтоване врахуванням позиції Вищого господарського суду України, викладеної в постанові від 24.02.2016р., про не дослідження питання втрати товару. Зазначене клопотання визнане судовою колегією обґрунтованим і, відповідно, задоволене.

Представники відповідача в судовому засіданні 12.04.2016р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.

Представник третьої особи в судове засідання 12.04.2016р. не зявився, про причини нявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2016р. явка сторін не була визнана обовязковою, третя особа не посилалася на необхідність надання додаткових доказів як на підставу для відкладення розгляду справи, тому судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Між Закритим акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» (згодом перейменовано у Публічне акціонерне товариство) (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Металург» (покупець) 26.05.2006р. було укладено контракт №23/71-06 відповідно до умов якого покупець зобовязаний оплатити та прийняти продукцію, зазначену в специфікаціях №1, №2, №3 (додаток №1, є невідємною частиною контракту), а постачальник - поставити її покупцеві.

Пунктом 1.2 Контракту визначений вид продукції - млини (в подальшому іменуються продукція).

Загальна сума цього контракту, з урахуванням ПДВ, складає 9408720,00грн. (п.3.3 Контракту).

Пунктом 11.1 сторони узгодили, що Контракт набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 30.06.2007р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Металург» отримало продукцію від Закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» відповідно до Актів здачі - приймання обладнання від 31.07.2007р., 31.10.2007р., 28.02.2008р., 30.04.2008р., в яких зазначалося що постачальник виготовив та передав покупцю частинами механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7, а покупець в свою чергу залишив їх на відповідальне зберігання постачальнику. Також, між сторонами підписано зберігальні розписки від 31.10.2007р., 28.02.2008р., 30.04.2008р.

Факт оплати покупцем продукції підтверджується платіжними дорученнями №175 від 27.06.2007р., №171 від 27.06.2007р., №59 від 31.07.2008р., №54 від 26.03.2007р., № 61 від 31.10.2007р., №53 від 19.09.2007р., №19 від 28.04.2007р., №174 від 27.06.2007р., №28 від 31.03.2008р.

Крім того, 01.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» (комісіонер) укладено договір комісії на купівлю №01/08-02, за умовами якого комісіонер зобовязується за дорученням комітента за винагороду вчинити за рахунок комітента і від свого імені правочини щодо придбання механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 (товар), за цінами не вище погоджених сторонами в Додатку №1 до цього договору, у строки і в обсягах, передбачених Додатком №1, що є невідємною частиною договору.

Умовами п.5.1 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобовязань за цим договором (п.5.1. договору).

Специфікацією, що є Додатком №1 до договору комісії, визначено, що товаром є механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10200000,00грн. з ПДВ.

07.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Металург» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» було укладено договір №07/08-01, за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю товар, а покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Згідно зі специфікацією (додатком №1 до договору) товаром є механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10200000,00грн. з ПДВ.

Між сторонами 08.08.2008р. підписано Накладну №15, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Металург» передав, а Товариство з обмеженою відповідальнітю «Ніка Груп» прийняло, визначений специфікацією, товар, про що свідчать підписи представників сторін, скріплені печатками підприємств.

Крім того, між сторонами підписано та скріплено печатками Акт №1 приймання-передачі товару по договору №07/08-01 від 07.08.2008р.

Разом з тим, 11.08.2008р. між Публічним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод, Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» підписано та скріплено печатками підприємств зберігальну розписку, в якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург передає обладнання, виготовлене відповідно до Контракту №23/71-06 від 26.05.2006р., по рахункам №2-76429 від 27.06.2007р., №2-76493 від 31.07.2007р., №2-76745 від 31.10.2007р., №2-86125 від 31.03.2008р., №2-86264 від 31.07.2008р. на загальну суму 10080000,00грн. з ПДВ та яке знаходиться в цехах Закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» на відповідальному зберіганні, Товариству з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» згідно Акту №1 (акт приймання-передачі товару по Договору №07/08-01 від 07.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп»).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» (покупець) було укладено Договір №1-03/МГ від 29.06.2010р., за умовами п.1.1 якого постачальник зобовязався передати у власність покупця товар згідно Додатку-Специфікації до Договору, а покупець зобовязався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1 до зазначеного Договору), товаром є механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10224000,00грн. з ПДВ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» 01.07.2010р. підписано видаткову накладну №РН-0000005, на підставі якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» прийняло товар.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» листом №1-28/10 від 28.10.2014р. повідомило Публічне акціонерне товариство Новокраматорський машинобудівний завод про перехід до нього права власності на механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10224000,00грн., виготовлену за контрактом №23/71-06 від 26.05.2006р. для Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург, згідно Договору №07/08-01 від 07.08.2008р. придбану Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» для Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» (договір комісії №01/08-02 від 01.08.2008р.), яка залишена на відповідальному зберіганні в цехах Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод згідно зберігальної розписки №б/н від 11.08.2008р. та просило підготувати до відвантаження зазначене обладнання.

27.01.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» повторно звернулося до Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод з листом вих.№1-27/01, в якому просило повідомити про наявність на складі механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7.

Водночас, Публічне акціонерне товариство Новокраматорський машинобудівний завод на листи відповіді не надало, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп з позовом до Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод з вимогою про стягнення вартості неповернутого зі зберігання майна в розмірі 10224000,00грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

На підставі контракту №23/71-06 від 26.05.2006р. покупець, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург, зобовязаний оплатити та прийняти продукцію, зазначену в специфікаціях №1, №2, №3 (додаток №1, є невідємною частиною контракту), а постачальник Закрите акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод», поставити її покупцеві.

Пунктом 6.1 даного Контракту визначено, що виготовлена продукція знаходиться на відповідальному зберіганні постачальника з дати надходження коштів від покупця до її відвантаження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зазначений Контракт містить в собі два види договору, а саме: договір поставки та договір зберігання. Таким чином, сторони у договорі також є зберігачем (Закрите акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод») та поклажедавцем (Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург).

Зазначене також підтверджується підписаними між сторонами Актами здачі - приймання обладнання від 31.07.2007р., 31.10.2007р., 28.02.2008р., 30.04.2008р., в яких зазначалося що постачальник виготовив та передав покупцю частини механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7, а покупець, в свою чергу, залишив їх на відповідальне зберігання постачальнику, та зберігальними розписками від 31.10.2007р., 28.02.2008р., 30.04.2008р.

За приписами ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві.

Отже, право власності на механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург в момент її передання Закритим акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод».

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург продало Товариству з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10200000,00грн. з ПДВ.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Металург до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» на підставі п.3.3 договору №07/08-01 від 07.08.2008р. перейшло право власності на товар. Разом з тим, згідно з п.6.1 Контракту №23/71-06 від 26.05.2006р. та враховуючи зберігальну розписку від 11.08.2008р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» перейшло право поклажедавця.

Крім того, на підставі договору комісії від 01.08.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» (комітент) прийняло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» (комісіонер) механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 на підставі видаткової накладної №РН-0000012 від 18.08.2008р., тобто право власності далі перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп».

Разом з тим, 18.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» (первісний кредитор) підписано угоду про відступлення прав щодо відповідального зберігання майна, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору права поклажедавця відносно механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7, що знаходиться на відповідальному зберіганні в цехах Закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до моменту її відвантаження відповідно до п.п. 6.1, 9.4 контракту №23/71-06 від 26.05.2006р. Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» також перейшло право поклажедавця.

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» перейшло право власності на механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 на підставі Договору №1-03/МГ від 29.06.2010р.

До вищезазначеного договору 01.07.2010р. підписано додаткову угоду б/н, якою сторони доповнили договір пунктом 1.2 наступного змісту: «Право вимоги відгрузки товару (механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7), який знаходиться на відповідальному зберіганні Закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», а також право поклажедавця на зберігання цього товару до моменту відгрузки, переходять від постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп») до покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп») у момент підписання видаткової накладної постачальника відповідно до п.3.2 договору.

01.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міленіум Груп» підписано таку видаткову накладну №РН-0000005, на підставі якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» прийняло товар.

У звязку з вищевикладеним, право власності на механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» та обовязок щодо відповідального зберігання визначеної продукції у Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод зберігся протягом усіх подій щодо переходу права власності на вказану продукцію в силу приписів ст. 512 ЦК України щодо підстав заміни кредитора у зобовязанні.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивачем доведено наявність між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп та Публічним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод господарсько-правових відносин та виникнення між ними господарсько-правових зобовязань.

За приписами ч.1 ст.936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 937 ЦК України передбачено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ч.1 ст.938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно з ч.1 ст.942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» листом №1-28/10 від 28.10.2014р. повідомило Публічне акціонерне товариство Новокраматорський машинобудівний завод про перехід до нього права власності на механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 та просило підготувати до відвантаження зазначене обладнання.

27.01.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» повторно звернулося до Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод з листом вих.№1-27/01, в якому просило повідомити про наявність на складі механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7.

Відповіді на зазначені листи відповідачем надано не було. Посилання Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод на те, що листи не підтверджують право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» на механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 судовою колегією не приймаються, оскільки до листів додавалися документи, які підтверджують право власності позивача на цю механічну частину.

Однак, всупереч вимогам позивача, механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 вартістю 10224000,00грн. Публічним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод повернута не була.

Статтею 949 ЦК України встановлено обов'язок зберігача повернути поклажедавцеві річ, передану на зберігання, в такому стані, в якому була прийнята на зберігання. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України), а збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, згідно з вимогами ст.951 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми на яку знизилася її вартість.

Таким чином, зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві товар який був прийнятий на зберігання, а відшкодувати збитки зобов'язаний лише у випадку втрати (нестачі) або його пошкодження за наявності складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв'язок) передбаченого ст.614 ЦК України.

Стосовно наявності механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 представник Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод в судовому засіданні 12.04.2016р. пояснив наступне.

Відповідно до протоколу та інвентаризаційного опису в грудні 2015р. інвентаризаційною комісією проведено інвентаризацію фактичної наявності готової продукції на відповідальному зберіганні станом на 01.12.2015р.

Однак, ці документи оцінюються судовою колегією критично з огляду на наступне. По-перше, впродовж всього часу розгляду справи №908/2589/15-г відповідачем не надавалися аналогічні за змістом інвентаризаційні описи за минулі роки.

По-друге, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні та як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» №09/39-08 від 11.08.2008р. Публічне акціонерне товариство Новокраматорський машинобудівний завод 18.09.2008р. відвантажило частину обладнання отримувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба-плюс».

Крім того, судовою колегією зазначається, що відповідачем не було забезпечено доступ позивача для оцінки стану механічної частини.

Враховуючи, що тягар доказування збитків покладений на позивача, відповідач не позбавлений обовязку доведення відсутність збитків. Однак, відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, 34 ГПК України не доведено наявність у нього на зберіганні механічної частини та, відповідно, відсутності збитків позивача.

Разом з тим, в суді першої інстанції в своєму відзиві на позов (т.1 а.с.82) відповідач зазначав, що позивачем в обґрунтування позову не надано інвентаризаційний опис, в якому б відображалась наявність перебування механічної частини на складах відповідача, тобто відповідачем заперечувався факт наявності у нього механічної частини.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що факт втрати механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 вартістю 10224000,00грн. є доведеним.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є: протиправність поведінки особи; збитки, як результат протиправної поведінки; причинний звязок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина особи, що заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.

Як вбачається з вищевикладеного, на зберіганні Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод знаходилася механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10224000,00грн., яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп. За вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп зазначена механічна частина повернута не була.

Позивачем доведений причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою Публічного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод (неповернення внаслідок втрати майна, переданого на зберігання) та збитками Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп. Доведено, що протиправна поведінка відповідача є причиною, а збитки, які завдані позивачу, - наслідком такої протиправної поведінки. Розмір збитків (10224000,00грн.) документально підтверджений, зокрема, видатковою накладною №РН-0000005 від 01.07.2010р.

Висновки, викладені в рішенні господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) про ненаданням позивачем доказів укладання договору зберігання механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп та Публічним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод, про не доведення наявності між позивачем та відповідачем господарсько-правових відносин та виникненням між ними господарсько-правових зобовязань спростовані вищевикладеним.

Судом першої інстанції також було вказано про те, що приписами ст.ст. 224, 950, 951 ЦК України передбачена можливість відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого майна, а не стягнення із зберігача вартості неповернутої продукції, як про те просить позивач.

Однак, судова колегія зазначає, що, визначаючи підстави та предмет позову, суд має виходити з фактичних обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги. Як вбачається з обставин, викладених у позові, Товариство з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп посилається на втрату речі, переданої на зберігання. Враховуючи приписи ст. 951 ЦК України, предметом позову є стягнення саме збитків, завданих поклажедавцю. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем невірно визначено підстави позову, є помилковим. Господарським судом Запорізької області не враховані посилання позивача на ст.ст. 22,951 ЦК України та ст. 224 ГК України.

Посилання відповідача на те, що договір №07/08-01 від 07.08.2008р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Металург» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» визнано недійним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009р. №34/288-08, судовою колегією не приймається з огляду на наступне. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2010р. по справі №34/288-08 зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області скасовано, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Груп» задоволено, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Отже, на час розгляду справи зазначений договір не визнано недійсним.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджи Груп доведено факт завдання Публічним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод збитків у звязку зі втратою речі у розмірі її вартості, а саме 10224000,00грн.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/2589/15-г не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/2589/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», м.Краматорськ Донецької області про відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого майна в розмірі 10224000,00грн. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (84305, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 5, ЄДРПОУ 05763599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» (50036, м.Кривий Ріг, вул.Софії Перовської, 5, ЄДРПОУ 33407602) збитки в розмірі вартості втраченого майна в розмірі 10224000,00грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 73080,00грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (84305, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 5, ЄДРПОУ 05763599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» (50036, м.Кривий Ріг, вул.Софії Перовської, 5, ЄДРПОУ 33407602) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36540,00грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяІ.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 1 позивачу; 1 - відповідачу; 1 третій особі; 1 до справи; 1 ГСЗО; 1 - ДАГС