Рішення № 57166854, 04.04.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016р. Справа№ 914/502/16

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

про стягнення 30 337 грн. 45 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №55 від 10.12.2015р.);

від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність №90 від 06.01.2016р.)

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів про стягнення 31 110 грн. 37 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.02.2016р. призначив розгляд справи на 09.03.2016 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представникам розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду. Позивач відповідно до умов даного договору виконав роботи на суму 29 412 грн. 64 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості робіт не виконав, на дату звернення до суду борг становив 29 412 грн. 64 коп. У звязку з порушенням строків оплати вартості робіт відповідачу нараховано 3% річних в сумі 344 грн. 75 коп., інфляційні нарахування в сумі 1 352 грн. 98 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 31 110 грн. 37 коп. заборгованості та судові витрати.

30.03.2016 р. через канцелярію суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. №1839/16), в якій позивач просив стягнути з відповідача 29412грн. 64 коп. основного боргу, 248 грн. 32 коп. 3% річних, 676 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань та судові витрати.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, викладених у заяві про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28 серпня 2015 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (підрядник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (замовник) було укладено договір підряду №08/15-262.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобовязується виконати підрядні роботи по ремонту аварійних ділянок теплових мереж на обєктах КЕВ м. Львова від ТК1 до ж/б на вулиці Гашека, 20а; від ж/б на вулиці Стрийська, 59 ТК1 біля ж/б на вулиці Стрийська, 61.

Загальна вартість робіт по даному договору становить 29 412 грн. 64 коп. (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов договору, позивач у вересні 2015 році виконав роботи на суму 29 412 грн. 64 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2015 р. форми КБ-3,. Зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних документах та скріпленням їх печаткою.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 10 днів після підписання акту виконаних робіт.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку оплати вартості робіт, позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 29412грн. 64 коп. несплаченої вартості виконаних робіт, 248 грн. 32 коп. 3% річних, 676 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в, відповідач підписав акт без зауважень.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає доведеним факт виконання робіт на загальну суму 29 412 грн. 64 коп.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 248 грн. 32 коп. та інфляційні нарахування в сумі 676 грн. 49 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 29 412 грн. 64 коп. основного боргу, 248 грн. 32 коп. 3% річних, 676 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів, вул. Батуринська, 2 (ідентифікаційний код 07638027) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, вул.Д.Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 29 412 грн. 64 коп. основного боргу, 248 грн. 32 коп. 3% річних, 676 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань, 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 04.04.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 11.04.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.