Ухвала суду № 57166447, 14.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

14.03.2016 Справа № 910/12281/13

За заявою Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" (код ЄДРПОУ 04012106)

в особі арбітражного керуючого Степанова О.Ю.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз"

про визнання правочину недійсним

в межах справи № 910/12281/13 за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" (код ЄДРПОУ 04012106) про визнання банкрутом

Суддя Яковенко А.В.

Представники:

від заявника (ліквідатора) Мотузюк Б.М. предст за дов.від відповідачаТкаченко В.М. предст. за дов.від КП "Київський метрополітен" Ковтун Т.О. предст. за дов.від Прокуратури м. Києва не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою господарського суду міста Києва від 11.09.14 припинено процедуру розпорядження майном публічного акціонерного товариства "ДОК-3"; припинено повноваження розпорядника майна публічного акціонерного товариства "ДОК-3" арбітражного керуючого Степанова О.Ю.; визнано публічне акціонерне товариство "ДОК-3"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Степанова О.Ю.; зобов'язано ліквідатора у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх розгляду, а також провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 11.09.15.

14.10.14 від ліквідатора боржника надійшла позовна заява про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.09, який укладено між публічним акціонерним товариством "ДОК-3" та товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.14 прийнято позовну заяву ліквідатора публічного акціонерного товариства "ДОК-3" арбітражного керуючого Степанова О.Ю. про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.2009 р., який укладено між публічним акціонерним товариством "ДОК-3" та товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" в межах справи № 910/12281/13; призначено розгляд заяви на 18.11.14 та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" надати суду письмові пояснення по суті поданої ліквідатором позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.14 відкладено розгляд справи на 09.12.14 та зобов'язано представників сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням наявних матеріалів справи.

18.11.14 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про залучення третіх осіб.

09.12.14 від арбітражного керуючого Степанова О.Ю. надійшло клопотання про відновлення пропущеного строку для звернення до суду.

09.12.14 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про зміну підстав заяви про визнання правочину недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.14 задоволено клопотання ліквідатора публічного акціонерного товариства "ДОК-3" арбітражного керуючого Степанова О.Ю.; залучено комунальне підприємство "Київський метрополітен", Прокуратуру міста Києва, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" до участі у справі № 910/12281/13 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні публічного акціонерного товариства "ДОК-3"; відкладено розгляд справи на 03.02.15 та зобов'язано представників сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням наявних матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.15 відкладено розгляд справи на 12.02.15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 відмовлено ліквідатору публічного акціонерного товариства "ДОК-3" арбітражному керуючому Степанову О.Ю. у задоволені позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.09 в межах справи № 910/12281/13 про банкрутство публічного акціонерного товариства "ДОК-3".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 № 04-23/538, відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ справу № 910/12281/13 передано на розгляд судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 прийнято за заявою Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" (код ЄДРПОУ 04012106) в особі арбітражного керуючого Степанова О.Ю. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" про визнання правочину недійсним в межах справи № 910/12281/13 за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" (код ЄДРПОУ 04012106) про визнання банкрутом до свого провадження; розгляд заяви призначено на 24.06.15; зобов'язано учасників провадження у справі про банкрутство надати пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2015.

09.06.2015 від ліквідатора банкрута надійшло звернення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2015 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 29.07.2015.

30.06.2015 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" (код ЄДРПОУ 04012106) в особі арбітражного керуючого Степанова О.Ю. про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 р. щодо виконання рішення суду від 08.07.2010 р. у справі №31/271 у виконавчому провадженні №40010082 щодо стягнення з КП «Київський метрополітен на користь» ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» грошових коштів у сумі 40 048 649,95 грн.

Судом в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено з огляду на те, що заявником не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими положення ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість застосування заходів до забезпечення позову.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 № 04-23/1092, відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Яковенко А.В.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ справу № 910/12281/13 передано на розгляд судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2015 заяву Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" (код ЄДРПОУ 04012106) в особі арбітражного керуючого Степанова О.Ю. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" про визнання правочину недійсним в межах справи № 910/12281/13 за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" (код ЄДРПОУ 04012106) про визнання банкрутом до свого провадження суддею Яковенко А.В. та призначено розгляду у судовому засіданні на 23.09.2015.

22.09.2015 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

23.09.2015 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 04.11.2015.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 09.12.2015.

08.12.2015 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення прокуратури у м. Києві, відповідно до яких просили задовольнити заяву ліквідатора «ПАТ «ДОК-3» про визнання правочину недійнсим.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2015 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 27.01.2016.

Судове засідання 27.01.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у зв'язку із виходом судді Яковенко А.В. з лікарняного призначено справу до розгляду на 14.03.2016.

Ліквідатор в судове засідання 14.03.20106 з'явився надав пояснення по суті спору та просив суд визнати правочин недійсним в межах справи № 910/12281/13 за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" про визнання банкрутом.

Представник ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" в судове засідання 14.03.2016 з'явився, надав в судовому засіданні пояснення по суті спору та просив суд не визнавати правочин недійсним.

В судове засідання 14.03.2016 представник КП "Київський метрополітен" з'явився, надав пояснення по суті спору відповідно до яких повністю підтримав пояснення представника заявника (ліквідатора) та просив суд визнати правочин недійсним в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДОК-3".

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

29.12.2008 р. між Комунальним підприємством „Київський метрополітен" та Відкритим акціонерним товариством „ДОК-3" було укладено договір №158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ „ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у місті Києві, відповідно до умов якого ВАТ «ДОК-3» зобов'язався відмовитися від права власності на комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою місто Київ, вул. Межигірська 78, а КП «Київський метрополітен» зобов'язався сплатити компенсацію, визначену в цьому договорі (п. 2.1 Договору №158 ДБМ).

27.11.2009 р. між ВАТ «ДОК-3» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційний союз" було укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.2.1. Договору відступлення права вимоги, ВАТ «ДОК-3» на умовах цього договору передає (відступає), а ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» набуває право вимоги до КП „Київський метрополітен", що належали ВАТ „ДОК-3" .

Пунктом 2.3. Договору про відступлення права вимоги передбачено розмір зобов'язання КП «»Київський метрополітен» перед ВАТ «ДОК-3», який складає на момент підписання договору 40 022 913,95 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору про відступлення права вимоги, право вимоги до КП «Київський метрополітен» за зобов'язанням переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційний союз" з моменту підписання цього договору.

Заявник обґрунтовуючи заяву стверджує, що спірний договір укладено з порушенням вимог законодавства, а саме, з боку ВАТ "ДОК-3" підписаний ОСОБА_5, з перевищенням своїх повноважень, без погодження із Спостережною Радою Товариства, що передбачено Статутом ВАТ "ДОК-3", і вказані обставини підтверджуються вироком Подільського районного суду м.Києва від 12.12.2013 по справі №758/15968/13-к, а тому даний договір не відповідає вимогам ст.ст.92, 203, 215 ЦК України і повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України.

Заперечуючи проти задоволення заяви про визнання недійсним договору відступлення права вимоги ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» вказує, що навіть за наявності умови перевищення повноважень голови правління ВАТ «ДОК-3» спірний договір в подальшому схвалений як ВАТ «ДОК-3» та і «КП «Київський метрополітен», що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва у справі №13/492 від 23.01.2012 р. та платіжними дорученнями №1 від 21.01.2010 р., №2 від 21.01.2010 р., №5 від 26.01.2010 р., №16 від 09.02.2010 р., №17 від 10.02.2010 р., №13 від 02.02.2010 р., №6 від 28.01.2010 р., №7 від 29.01.2010 р., №4 від 25.01.2010р., №2 від 22.01.2010 р., №9 від 22.01.2010 р., за якими ТОВ Промислово-інвестиційний союз» сплатило ВАТ «ДОК-3» кошти по договору відступлення права вимоги.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (посилаючись на яку, Керуючий санацією звернувся з заявою в межах справи про банкрутство Боржника) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: 1) боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; 2) боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; 3) боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; 4) боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; 5) боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; 6) боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)», у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-VI від 22.12.2011 року, яким викладено в новій редакції Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Що ж до визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною ч.2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2009 наказом №130-к , на підставі протоколу загальних зборів акціонерів №14 від 29.10.2009 ОСОБА_5 призначено Головою правління ВАТ «ДОК-3», у зв'язку з чим, останній відповідно до п. 4 контракту був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями,а саме: правом діяти від імені товариства, представляти його інтереси у всіх вітчизняних, іноземних підприємствах, установах та організаціях, укладати господарські та інші договори відповідно до статуту товариства та чинного законодавства в межах компетенції видавати нормативні документи, накази, розпорядження і давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів і працівників товариства.

Відповідно до п. 7.40 Статуту «ДОК-3», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 29.10.2009 №14, до компетенції директора відноситься вирішення всіх питань пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань віднесених до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

Згідно п. 7.31 Статуту, до виключної компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законодавством, статутом в тому числі, прийняття рішення про вчинення значних правочинів, у випадках визначених законодавством.

Статтею 70 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів. Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Відповідно до фінансових звітів ВАТ «ДОК-3», на кінець 2009 року вартість активів підприємства становила 24 406 000 грн.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 78, ринкова вартість адміністративної будівлі літ. А, площею 1 745,1 кв.м. становила 20 968 368 грн., будівлі лісо цеху літ. Ь, площею1 975,9 кв.м. - 20 663 963 грн., будівель літ. С (трансформаторної підстанції площею 57.9 кв.м. та механічного цеху площею 334,5 кв.м.) загальною площею 392,4 кв.м.. - 3 607 892 грн. Всього ринкова вартість приміщень літ. А, Ь, С становила 45 240 223 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з боку ВАТ "ДОК-3" спірний договір про відступлення права вимоги підписано Головою Правління ОСОБА_5, а з боку ТОВ "Промислово - інвестиційний союз" - директором Нєреєсовим Е.О.

Відповідно до умов спірного договору уступки права вимоги, до нового кредитора перейшло право вимоги до КП "Київський метрополітен" за зобов'язанням по Договору №158 -ДБМ від 29.12.2008, згідно з п.8.6. якого, сторони передбачили можливість відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за умови письмового погодження іншою стороною.

Як вбачається із матеріалів справи, питання щодо правомірності договору відступлення права вимоги від 27.11.2009 було предметом розгляду по справі №13/492 Господарського суду м. Києва.

Позовні вимоги, які були предметом розгляду справи №13/492, обґрунтовані тим, що сторони уклали договір уступки права вимоги з порушенням положень п. 8.6 Договору №158-ДБМ від 29.12.2008 р. та ст. 516 Цивільного кодексу України, тобто за поясненнями КП «Київський метрополітен» на останній сторінці договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р. міститься погодження на укладання договору про відступлення права вимоги, підписане директором Структурного підрозділу «Дирекція будівництва метрополітену» Оленюком Михайлом Іларіоновичем, проте, Оленюк М.І. погодження, що стосується відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за договором №158-ДБМ від 29.12.2008 . нікому не надавав та жодні документи щодо відступлення права вимоги за цим договором не підписував.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011 по справі №13/492, задоволені позовні вимоги КП "Київський метрополітен" та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладеного між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Промислово-інвестиційний союз", як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства.

ТОВ "Промислово - інвестиційний союз" 21.11.2011 звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2011 по справі №13/492 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.01.2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 по справі №13/492, дану заяву ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2011 по справі №13/492 скасовано, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладеного між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Промислово-інвестиційний союз".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог КП «Київський метрополітен», суд виходив з того, що п. 8.6 Договору №158-ДБН від 29.12.2008 р. містив застереження, за змістом якого відступлення права вимоги та/або переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною. При цьому, наслідків недотримання цієї вимоги договором не передбачено, зокрема відсутність згоди позивача на укладання спірного відступлення права вимоги не робить його не дійсним. Також діючим законодавством не передбачено недійсності договору відступлення права вимоги при відсутності згоди боржника.

З огляду на викладене, суд відзначає що підставою для визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.2009 КП «Київський метрополітен» у справі №13/492 визначив інші ніж ліквідатор при подачі даної заяви та й відмовляючи в задоволенні позовних вимог у справі №13/492 суд досліджував правомірність надання згоди КП «Київський метрополітен» на укладання оспорюваного договору.

В даному випадку ліквідатор звертаючись із заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 вказує на перевищення повноважень з боку Голови правління ВАТ «ДОК 3» ОСОБА_5, крім того, ліквідатор посилається на вирок Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2013 по справі №758/15968/13-к, яким встановлено, що Головою Правління ВАТ "ДОК-3" ОСОБА_5 укладено угоду відступлення права вимоги від 27.11.2009, з перевищенням його повноважень, без погодження із Спостережною Радою Товариства, в порушення вимог Статуту ПАТ "ДОК-3".

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, так, зокрема: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2013 по справі №758/15698/13-к встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які полягають у перевищенні службових повноважень службовою особою юридичної особи приватного права, тобто вчинені дій, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень та виразились у незаконному відчуженні майна ВАТ «ДОК-3» у незаконному відчуженні майна ВАТ «ДОК-3», вартістю 45 240 223 грн.

Суд відзначає, що хоча в зазначеному вироку прямо не вказано про перевищення повноважень ОСОБА_5 при укладанні договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р., проте в даному вироку вказано, що загальні збори товариства не збирались з 29.10.2009 р., а тому згоди на укладання договору про відступлення права вимоги, який є значним правочином, загальними зборами товариства не надавались, а тому спірний договір укладений з перевищенням повноважень ОСОБА_5

Згідно із ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Схвалення дій представника юридичної особи здійснюється шляхом, зокрема, так званих конклюдентних дій, що свідчать про прийняття правочину. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.) Таким чином, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення.

Заперечуючи проти задоволення заяви ліквідатор про визнання недійсним договору відступлення права вимоги ТОВ «Промислово інвестиційний союз» вказує, що платіжними дорученнями №1 від 21.01.2010 р., №2 від 21.01.2010 р., №5 від 26.01.2010 р., №16 від 09.02.2010 р., №17 від 10.02.2010 р., №13 від 02.02.2010 р., №6 від 28.01.2010 р., №7 від 29.01.2010 р., №4 від 25.01.2010р., №2 від 22.01.2010 р., №9 від 22.01.2010 р. сплачено ВАТ «ДОК-3» кошти по договору відступлення права вимоги, а прийняття таких коштів є доказами схвалення ТОВ «ДОК-3» спірного договору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи Слідче відділення податкової міліції ДПІ у Дніпровському районі м. Києва листом №1119 від 28.10.2011 повідомило, що в його провадженні перебуває кримінальна справа №49-3127 за фактом замаху заволодіння майном в особливо великих розмірах - тобто злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 191 ч. 5 КК України. В справі встановлено, що в січні-лютому 2010 р., через рахунки ОСОБА_10, ТОВ «Промислово-інвестиційний союз», ВАТ «ДОК-3», ТОВ «Сіиі-Інвест» , ТОВ «Укрбазисфінанс», ОСОБА_11, послідовно, перераховані кошти в сумі 40 млн., для створення документальної видимості відступлення АТ «ДОК-3» права вимоги до КП «Київський метрополітен», що мало виплатити ВАТ «ДОК-3» 40 млн. грн.., як компенсацію передачі будівель та території підприємства по вул. Межигірській, 78 у м. Києві під будівництво метрополітену, ТОВ «Промислово-інвестиційний союз», з метою заволодіння коштами бюджету м. Києва в сумі 40 млн. грн.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що кошти перераховані на рахунки ТОВ «ДОК-3» у розмірі 40 млн. грн., є належним виконанням договору відступлення права вимоги та схвалення ТОВ «ДОК-3» такого правочину.

Стосовно клопотання ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» про застосування строків позовної давності, суд відзначає наступне.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Постановою господарського суду міста Києва від 11.09.14 припинено процедуру розпорядження майном публічного акціонерного товариства "ДОК-3"; припинено повноваження розпорядника майна публічного акціонерного товариства "ДОК-3" арбітражного керуючого Степанова О.Ю.; визнано публічне акціонерне товариство "ДОК-3"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Степанова О.Ю.; зобов'язано ліквідатора у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх розгляду, а також провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 11.09.15.

За таких обставин суд приходить до висновку, що строк позовної давності в даному випадку має обчислюватися з вересня 2014 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заявника, викладених у заяві про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р., а тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" в особі арбітражного керуючого Степанова О.Ю. - задовольнити.

2. Визнати Договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р., укладеного між ВАТ «ДОК-3» та ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» недійсним.

Суддя А.В. Яковенко