Рішення № 57162244, 05.04.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/1024/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М. Провадження № 22-ц/789/329/16 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участі секретаря - Шмигельська І.З.

відповідача ОСОБА_1

та представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Форум на рішення Чортківського районного суду від 29 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного та іпотечного договорів ,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування вимог посилався на те, що 05 вересня 2008 року між АКБ «Форум», який 19.04.2010 року перейменовано на ПАТ «Банк «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 272/08/26 CLNy, на підставі якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 15000 доларів США. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість, яка становить 6978,02 доларів США, 7474,69 грн. пені та 5000 грн. штрафу, яку просить стягнути з відповідача .

21 липня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали зустрічний позов до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору № 272/08/26 СLNy від 05.09.2008 року та іпотечного договору від 05.09.2008 року, як похідного від кредитного договору № 272/08/26 СLNy від 05.09.2008 року. В обгрунтування вимог посилались на те, що умови спірного кредитного договору є несправедливими та суперечать принципу добросовісності.

Рішенням Чортківського районного суду від 29 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного та іпотечного договорів задоволено.

Поновлено ОСОБА_1, ОСОБА_2 строк звернення до суду з зустрічним позовом.

Визнано недійсним кредитний договір № 272/08/26 CLNy від 05.09.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум» про надання йому кредиту на споживчі цілі з лімітом кредитування 15000 доларів США з строком погашення до 04 вересня 2018 року

Визнано недійсним договір іпотеки від 05.09.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Форум» та посвідчений приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_5, як похідний від кредитного договору № 272/08/26 CLNy від 05.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум» про надання йому кредиту на споживчі цілі з лімітом кредитування 15000 доларів США з строком погашення до 04 вересня 2018 року.

В апеляційній скарзі ПАТ Банк Форум просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. У зустрічному позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити. В обгрунтування вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд необгрунтовано відмовив в позові про стягнення заборгованості, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання перед банком, чим порушив його права. Зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також не підлягає до задоволення, оскільки при укладенні спірного договору було додержано всіх вимог, необхідних для його чинності. Крім того, зростання курсу долара США до гривні протягом строку дії Кредитного договору не є достатньою підставою для визнання його недійсним.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, який також представляє інтереси ОСОБА_2 заперечили апеляційну скаргу, рішення суду вважють законним.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення .

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак судове рішення першої інстанції наведеним нормам закону не відповідає.

Судом встановлено, що 05 вересня 2008 року між АКБ «Форум», який 19.04.2010 року перейменовано на ПАТ «Банк «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 272/08/26 CLNy, на підставі якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 15000 доларів США під 13.5 % річних. Кредитні кошти надаються строком по 04 вересня 2018 року (п.1.2 вказаного договору).

Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штрафу, пені) є договір іпотеки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 144, 2 кв.м. і земельною ділянкою площею 0,16 га, що знаходяться за адресою Тернопільська область, Чортківський район, с.Нагірянка, вул.Перемоги і заставна вартість становить 110400 гривень, що укладений між ОСОБА_2 та Тернопільською філією АКБ «Форум».

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» станом на 13 березня 2015 року вбачається, що заборгованісь за кредитним договором становить 6978, 02 долари США; 7474, 69 гривень пені та 5000 гривень штрафу .

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що умови спірного кредитного договору є несправедливими та суперечать принципу добросовісності.

Відмовляючи в позовних вимогах банку про стягнення заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки кредитнний договір та договір іпотеки визнано недійсним.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

У відповідності до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положенням п.4 ч.5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Частиною 5 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди, з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як Істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до положень ч.1.2,5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним..

У відповідності до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як вбачається із договору кредиту, позивач був ознайомлений з умовами кредитування та погодився із ними, підписавши договір кредитної лінії без зауважень, отримав кошти в розмірі 15000 доларів США .

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.

Пунктом 14 Постанови № 5 від 30.03.2012 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», визначено, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215,1048- 1052,1054- 1055), статті 18- 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Статтею 60 ЦПК України встановлено обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позивач мав довести ті обставини, за якими законодавець передбачає визнання кредитного договору недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був ознайомлений з умовами договору, всіма істотними обставинами та наслідками його підписання, що підтверджується його особистим підписом. Кредитний договір укладений сторонами з дотриманням вимог закону, необхідних для чинності правочину, а належних і допустимих доказів протилежного позивачем не надано.

Доводи ОСОБА_1, що при укладенні договору споживчого кредиту в іноземній валюті АКБ «Форум» порушив вимоги ст.ст.8,99 Конституції України, ч.1 ст.203 ЦК України, п.п. «г» п. 4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про валютне регулювання та валютний контроль», оскільки не отримував індивідуальну ліцензію Національного банку України на надання споживчих банківських кредитів чим порушив його права як споживача, судова колегія не бере до уваги як безпідставні.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання). Щодо вимог підпункту «в» пункту 4 статті 5 цього Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то, оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування, ця норма не може застосовуватись судами.

Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Відтак, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Таким чином посилання ОСОБА_1, ОСОБА_2 на те, що кредитний договір було укладено з порушенням положень Закону України «Про захист прав споживачів», а тому його слід визнати недійсним а також як похідний від нього визнати недійсним іпотечний договір є безпідставним.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання спірних договорів недійсними у зв'язку із порушенням прав споживача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду встановленим обставинам у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2 у задоволенні позову. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Між АКБ «Форум», який 19.04.2010 року перейменовано на ПАТ «Банк «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором № 272/08/26 CLNy від 05 вересня 2008 року перед відповідачем виконав в повному обсязі. В свою чергу, відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредиту у встановлені терміни, сплати процентів за користування кредитом та інші зобов'язання за договором і має прострочену заборгованість.

У зв?язку з тим, що позичальник належним чином не виконував своїх зобов?язань за кредитним договором, кредитор 26.05.2015 пред'явив до боржника позов про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту досудової вимоги від 26 січня 2015 року ПАТ«Банк «Форум» вимагав від позичальника в строки передбачені законодавством та договором сплатити прострочену заборгованість ( а.с.5)

З розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 13 березня 2015 року вбачається, що заборгованісь за кредитним договором становить 6978, 02 долари США; 7474, 69 гривень пені та 5000 гривень штрафу .

З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача.

Відповідно до вимог ч.2,3 ст.60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Згідно положень ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, а тому ухвалене рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТБанк Форум про стягнення заборгованості.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2027 грн. та судовий збір в користь держави в розмірі 1599 грн. 20 коп.

Керуючись ч.1, п.1 ст.307, ст.ст.309; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Форум задовольнити .

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2015 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Банк Форум задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (Тернопільська область, Чортківський район, с.Нагірянка, вул.Перемоги,1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум м.Київ, бульвар Верховної Ради,7 ідентифікаційний код 21574573) заборгованість за кредитним договором №272/08/26 CLNv від 05.09.2008 р. в розмірі 6978.02 дол. США (шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім доларів США 02 центи), що еквівалентно 181358,74 грн. за курсом, встановленим національним банком України на 5.04.2016 року. 7474.69 грн. (сім тисяч чотириста сімдесят чотири гривні шітдесят дев'ять копійок) пені та 5000.00 грн.(п'ять тисяч гривень ) штрафу.

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного та іпотечного договорів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави в розмірі 1599 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум 2027 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6