Номер провадження: 22-ц/785/714/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Кравець Ю. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Кравця Ю.І.,
суддів: Фальчука В.П., Таварткіладзе О.М.,
з участю секретаря судового засідання - Лопотана І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 серпня 2013 року,-
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором за №014/0075/74/69709 від 31.01.2007 року, та сплаченої суми судових витрат, посилаючись на невиконання відповідачем - боржником ОСОБА_3 та її поручителем відповідачем ОСОБА_4 умов кредитного договору.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 14.08.2013 року позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість за кредитом у розмірі 728495 гривень 61 копійка, заборгованість за відсотками у розмірі 182956 гривень 65 копійок, пеню за прострочення відсотків по кредиту у розмірі 340862 гривні 04 копійки, а також державне мито у розмірі 1700 гривень, витрати за інформаційне-технічне забезпечення процесу у розмірі 120 гривень, а всього суму у розмірі 1254134 (один мільйон двісті пятдесят чотири тисячі сто тридцять чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.
Не погоджуючись з рішенням районного суду, подала апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що вона не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, що позбавило її, як відповідача по справі, можливості прийняти участь у справі та подати докази та заперечення на позов. Також зазначила, що в матеріалах справи відсутні належні докази які підтверджують розмір заборгованості, та вона, не будучи повідомлена про день та час розгляду справи, була позбавлена можливості заявити клопотання про витребування цих доказів та призначення судової бухгалтерської експертизи для точного визначення розміру заборгованості. Крім того, ОСОБА_3 вказала, що судом першої інстанції не було враховано те, що позивачем було порушено процедуру вимоги дострокового повернення кредиту, так як не було направлено відповідачу письмової вимоги із зазначенням розрахунку заборгованості за кредитом та терміном сплати належних платежів.
Відповідач (апелянт) до суду не зявилась, згідно довідки курєрської служби доставки ОСОБА_3 за вказаною (в апеляційній скарзі) адресою не проживає, таким чином у розумінні ч.5 ст. 74 ЦПК України, ОСОБА_3 сповіщена належним чином.
Відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що31.01.2007 року між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/0075/74/69709 про надання кредиту в сумі 88 880,00 дол. США.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № 014/0075/74/69709 від 31.01.2007 року Позивач повністю та в строки виконав зобовязання по даному договору.
Відповідач не виконав умови п. 5.1 Кредитного договору щодо часткового погашення кредиту щомісячно до 15 числа кожного місяця та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно, до 15 числа кожного місяця. У Відповідача виникла прострочена заборгованість перед Банком щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами. Незважаючи на попередження про порушення умов кредитного договору та вимогу погасити заборгованість за кредитом, Відповідач ОСОБА_3 зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків не виконує.
Згідно з п. 6.5 Кредитного договору у випадку невиконання Відповідачем умов цього договору Кредитор має право вимагати достроково погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом.
Згідно з п. 10.1 Кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
В якості забезпечення кредиту між Позивачем, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (надалі - Відповідачі) був підписаний договір поруки від 31.01.2007 р., згідно п. 1.2 якого, ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3
ОСОБА_4 з умовами договору поруки від 31.01.2007 р. ознайомлений та згодний.
Згідно п. 3.1 договорів поруки від 31.01.2007р. у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед Позивачем на всю суму заборгованості, встановленому на момент подання позовної вимоги.
Однак свої зобовязання відповідачі не виконують, у звязку з чим, станом на 26.12.2012 року виникла заборгованість: заборгованість за кредитом у розмірі 728495 гривень 61 копійка, заборгованість за відсотками у розмірі 182956 гривень 65 копійок, пеню за прострочення відсотків по кредиту у розмірі 340862 гривні 04 копійки(а.с. 124).
Таким чином, відповідачі порушили договірні зобовязання.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань н допускається. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за Кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненні позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частиш позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів.
Таким чином, врахувавши вищевикладені обставини, норми права, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі не виконали свої зобовязання за кредитним договором, а тому з них слід стягнути солідарно на корись позивача заборгованість за кредитним договором та судові витрати у сумі 1254134,30 грн.
Колегія суду погоджується з таким висновком районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.
Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_3 апеляційну скаргу мотивує порушенням процесуального права, а саме тим, що вона не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, у звязку з чим не мала можливості заявити клопотання про витребування доказів та призначення судової бухгалтерської експертизи для точного визначення розміру заборгованості, такі доводи є необґрунтованими та надуманими з огляду на таке.
Відповідач апелянт ОСОБА_3, мала представників, які діяли на підставі довіреності (а.с.104). Одного із представників було повідомлено про час та місце розгляду справи, отже доводи щодо неналежного сповіщення про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи.
Крім того, необхідно зазначити, що апеляційне провадження було відкрито 20.11.2015 року, та з того часу а ні ОСОБА_3, а ні відповідач ОСОБА_4 у судові засідання, які були призначені на 24.12.2015 року, 04.02.2016 року та 25.02.2016 року не зявлялись, клопотань, як про витребування доказів так і призначення експертизи не заявляли, таких клопотань не містить і сама апеляційна скарга.
Щодо порушення позивачем вимог про дострокове стягнення заборгованості за кредитом необхідно вказати, що відповідно п. 6.5 Кредитного договору у випадку невиконання Відповідачем умов цього договору Кредитор має право вимагати достроково погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом.
Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного не виконувала, позивач мав право вимагати достроково погашення заборгованості.
Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст.209,303, 307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Ю.І.Кравець
Судді: О.М.Таварткіладзе
ОСОБА_5
Судове рішення № 57160213, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 07.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1527/19873/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: