Рішення № 57158334, 13.04.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1201/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"13" квітня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання в якій вказувала, що до 16 січня 2008 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбу з відповідачем.

Від шлюбу мають спільних дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (на користь якого стягуються аліменти) та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з позивачкою та є студентом першого курсу історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Навчається за денною формою. Строк навчання складає 4 роки.

Також позивачка вказувала на те, що син знаходиться на її повному матеріальному утриманні та в зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги від батька (на навчання, проживання, проїзд).

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 є працездатною особою, отримує щомісячний прибуток, а тому позивачка вважала, що він має змогу та зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подачі нею позовної заяви і до закінчення навчання.

Ухвалою суду від 25 березня 2016 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ОСОБА_3

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, проте надіслала на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову в якому позовні вимоги про стягнення аліментів визнав частково - в розмірі 1/12 частини його заробітку.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовував тим, що:

- позивачкою не доведено необхідності понесення значних витрат на утримання повнолітнього сина, а також не обгрунтовано розмір аліментів;

- задоволення вимог ОСОБА_1 з врахуванням сплати ним аліментів на користь позивачки на утримання іншої неповнолітньої дитини (сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1) в розмірі 1/4 частини заробітку призведе до стягнення з нього понад 50 % заробітку, що не допускається законом;

- він (відповідач) не має власного житла, має незначні доходи, незадовільний стан здоров'я (значно погіршилося здоров'я), потребує лікування;

- на його (відповідача) утриманні знаходяться непрацездатні батьки, мати має тяжке захворювання, потребує постійного лікування.

Третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим розглянути справу без особистої участі сторін та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З матеріалів справи також вбачається, що останній досяг повноліття, однак є студентом першого курсу історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Навчається за денною формою. Строк навчання складає 4 роки - з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2019 року.

У відповідності зі ст. 199 СК України якщо повнолітня донька, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України розмір аліментів на утримання повнолітніх доньки, сина визначаються судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку платника аліментів з врахуванням стану здоров'я та матеріального становища доньки, сина, платника аліментів, наявності в останнього інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина тощо.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Судом з матеріалів справи (а.с. 7-8) встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає разом з матір'ю (основне місце проживання). Проте у зв'язку з навчанням у вищому учбовому закладі, що розташований за межами основного місця мешкання, несе витрати на проїзд, навчання тощо, а тому потребує матеріальної допомоги від батьків.

Виходячи з встановлених обставин та положень закону суд прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати свого повнолітнього сина, сплачуючи аліменти на користь позивачки.

При встановленні можливості відповідача матеріально утримувати сина, суд виходить з того, що ОСОБА_2:

- є працездатною особою, військовослужбовцем (військовим прокурором), за місцем служби щомісячно отримує грошове забезпечення;

-10 лютого 2015 року під час несення служби в районі проведення антитерористичної операції отримав травми та поранення, в 2015 році потребував лікування (довідки №547 від 2015 року та №1466вих15 від 04 березня 2015 року). Проте докази, що б підтверджували значне погіршення стану здоров'я відповідача або необхідність лікування на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні;

- утримує непрацездатну матір, яка має тяжке захворювання та потребує лікування (а.с. 31-32);

- сплачує аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку.

Також суд погоджується з доводами ОСОБА_2 про те, що задоволення вимог ОСОБА_1 з врахуванням сплати ним аліментів на користь позивачки на утримання іншої неповнолітньої дитини (сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1) в розмірі 1/4 частки заробітку призведе до стягнення з нього понад 50 % заробітку, що не допускається законом.

Інші доводи та заперечення сторін не знайшли свого підтвердження жодними доказами, як це передбачено ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Тому суд з врахуванням вищевказаних обставин та того, що позивачка здійснює нотаріальну діяльність, отримує щомісячний прибуток від такої діяльності, тобто також може здійснювати утримання сина, прийшов до висновку, що відповідач може приймати участь в матеріальному утриманні сина, розмір такого утримання суд визначає в 1/9 частину його заробітку (прибутку).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню на користь бюджету 183,73 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/9 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 березня 2016 року і до закінчення навчання - 30 червня 2019 року при умові продовження ним навчання, проте не більше, як до досягнення 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 183 (сто вісімдесят три) гривні 73 копійки судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (р/р 31210206700113, банк ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код отримувача 38037770, код ЄДРПОУ 26498995).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В.Вуїв