Ухвала суду № 57157243, 11.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 329/1322/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/499/16 Головуючий в 1-й інстанції: Покопцева Д.О.

Єдиний унікальний №329/1322/15-к Доповідач у 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст.309 ч.1 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Імберової Г.П.

суддів Прямілової Н.С., Мульченка В.В.

при секретарі Дротянко С.Г.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080360000349, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого охоронцем в ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ст.309 ч.1 КК України у вигляді 1 року виправних робіт з відрахуванням із заробітку в дохід держави 15%, посилаючись на те, що суд безпідставно врахував в якості обставини, яка помякшує покарання активне сприяння розкриттю злочину, оскільки злочин розкритий працівниками поліції, а також послався на те, що обвинувачений має на утриманні малолітню дитину та матір-пенсіонерку, оскільки документи на підтвердження цих обставин в судовому засіданні не досліджувалися. При цьому суд не взяв до уваги, що обвинувачений раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності з ч.2 ст.307, ч.ч.1, 2 ст.309 КК України та був звільнений від відбування покарання з випробуванням, тому застосування до призначеного покарання ст.75 КК України є необґрунтованим.

Вироком Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ст.309 ч.1 КК України до 1 року виправних робіт з відрахуванням із заробітної плати 10% в дохід держави.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 460 грн. 80 коп.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції: прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, учасників судового провадження, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у вироку, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, в кінці вересня 2015 року, з дикоростучих кущів коноплі, які проростали в лісосмузі неподалік від с. Чернігово-Токмачани Чернігівського району Запорізької області, зірвав стебло з верхівками рослини коноплі, які в подальшому переніс до АДРЕСА_1, які висушив. Після чого частину рослин коноплі подрібнив та помістив до паперового пакету, а іншу частину зберігав у відкритому вигляді.

29.10.2015 року в період часу з 15 до 16 години, під час проведення обшуку у вищевказаній квартирі, співробітниками міліції було виявлено та вилучено паперовий пакет з сухою подрібненою речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, частини (стебло з верхівками) рослин коноплі, які згідно висновку судово-хімічної експертизи №352 від 30.10.2015 року є особливо небезпечним засобом канабісом, масою відповідно 11,88 гр. та 5,77 гр. в перерахунку на суху речовину.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій за ст.309 ч.1 КК України в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому судове рішення в цій частині апеляційний суд не перевіряє.

Твердження прокурора про те, що суд, звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, не в повній мірі врахував всі обставини, які впливають на призначення покарання, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу винного та обставин, що помякшують та обтяжують покарання. При цьому, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України законодавець повязує можливість застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням не тільки із тяжкістю злочину, а і необхідністю врахування даних про особу винного та інших обставин, які б давали підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, який вчинено за відсутності обставин, що обтяжують покарання, конкретні обставини справи, дані про особу винного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, обставини, що помякшують покарання: повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, про що свідчить і розгляд кримінального провадження на підставі ч.3 ст. 349 КПК України.

Вищевказані обставини дали суду підстави дійди до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням.

Не заслуговують на увагу посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що при призначенні покарання суд не врахував, що обвинувачений в 2003 році притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307, ч.ч.1, 2 ст.309 КК України та був звільнений від відбування покарання з випробуванням, оскільки ця судимість погашена і ОСОБА_2 вважається особою, яка раніше не судима в силу ст.89 КК України.

Після дослідження в апеляційному суді копії свідоцтва про народження неповнолітньої дитини обвинуваченого та пенсійного посвідчення його матері, яка являється інвалідом 2 групи, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому судом першої інстанції покарання у виді виправних робіт є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При цьому суд рішення про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, належним чином мотивував.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.

Вирок Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3ОСОБА_4