Ухвала суду № 57156179, 11.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/251/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Ігнатюка Б.Ю., Боднар О.В.

з участю секретаря : Кухта М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Свалявського районного суду від 23 лютого 2016 року про відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за заявою ОСОБА_1, де заінтересованою особою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Свалявського районного суду від 23 лютого 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 подав на ухвалу суду першої інстанції апеляційну скаргу в якій ставить, питання про скасування даної ухвали та постановлення нової, про задоволення заяви. Мотивує свої вимоги тим, що ухвала суду є незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник заявника в особі ОСОБА_2 підтримав, доводи апеляційної скарги та просив задовольнити таку.

Інші сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. А звідси, виходячи з вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати скаргу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, що брала участь у справі, розглянувши й дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Доводом апеляційної скарги є посилання на те, що за рішенням апеляційного суду від 21.12.2015 року було чітко визначено стягнути з ОСОБА_1 лише заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 29192,99 грн., а в решті рішення залишено без змін. Тобто, судом першої інстанції не вірно витрактовано резолютивну частину рішення, оскільки жодних інших сум, передбачених до стягнення в рішенні апеляційного суду не фігурує.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що рішенням Свалявського районного суду від 29.04.2014 року позов ТзОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором на загальну суму в розмірі 28535,42 грн., з яких 16792,66 грн. заборгованість по відсоткам, 11742,76 грн. пеня. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21.12.2015 року рішення Свалявського районного суду від 29.04.2014 року змінено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 29192,99 грн., а в решті вимог, зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін. За наслідками даного судового рішення Свалявським районним судом був виданий виконавчий лист.

Також встановлено, що стягувачем було подано заяву про виправлення помилки у вказаному виконавчому листі, оскільки у такому зазначена сума до стягнення лише 29192,99 грн., тобто заборгованість по відсоткам, а сума пені не вказана.

У подальшому, ухвалою Свалявського районного суду від 4.02.2016 року, заяву було задоволено, внесено виправлення у виконавчий лист та вказано стягнути з боржника заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 29192,99 гривень, та суму пені в розмірі 11742,76 гривень.

Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ "Про виконавче провадження".

Та як передбачено частинами 2 і 4 ст. 369 ЦПК України - суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить, виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Стаття 369 ЦПК України визначає зміст виконавчого листа про виконання судового рішення, а також порядок виправлення судом помилки, допущеної при оформленні або видачі виконавчого листа, та усунення наслідків такої помилки. Також визначає, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Однак, вказані заявником правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не передбачені статті 369 ЦПК України.

Посилання заявника про те, що з нього підлягає до стягнення лише сума по заборгованості по відсотках у розмірі 29192,99 грн. є необґрунтованою, оскільки рішенням Свалявського районного суду з нього також стягнуто заборгованість по пені у сумі 11742,76 грн., яке в цій частині рішенням апеляційного суду від 21.12.2015 року, залишено без змін.

Оскільки заявником не наведено будь-яких доводів щодо відсутності у нього обов'язків боржника та доказів про добровільне виконання ним чи іншою особою рішення суду від 29.04.2014 року, та будь-яких інших причин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню згідно чинного законодавства, то й відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та вище зазначеного, а тому колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Свалявського районного суду від 23 лютого 2016 року про відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : _______

Судді : _______

_______