Рішення № 57155740, 12.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/288/2016(м)

263/9323/15-ц

Категорія 30 Головуючий у 1 інстанції Скрипниченко Т.І.

Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Ігнатоля Т.Г., Попової С.А.,

при секретарі Герасимова Г.Є.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі ПАТ «МК «Азовсталь») про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що перебував у трудових відносинах з ВАТ «Маркохім», правонаступником якого є ПАТ «МК «Азовсталь». Під час виконання трудових обов'язків отримав ушкодження здоров'я через умови праці, що у подальшому призвело до професійного захворювання. Враховуючи, що рішенням МСЕК йому встановлено 40% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 40 000 грн., а також відшкодувати витрати на правову допомогу, що складають 649,60 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ПАТ «МК «Азовсталь» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 649,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «МК Азовсталь» просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «МК Азовсталь» Чайкіної К.О., яка підтримала скаргу, заперечення проти апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з відмовою ОСОБА_2 у позові з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають з встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вказане судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Встановлено, що ОСОБА_2 в період з 18 жовтня 1984 року по 07 травня 1990 року працював на Жданівському коксохімічному заводі (правонаступниками якого було відкрите акціонерне товариство «Маркохім», а в подальшому - ПАТ «МК «Азовсталь»). На даний час позивач перебуває у трудових правовідносинах з ПАТ «ММК ім. Ілліча».

Відповідно до повідомлення про професійне захворювання (отруєння) від 25 грудня 2013 року вих. №5362/4, складеного головним лікарем Клініки професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці АМН України», ОСОБА_2 встановлено основний діагноз: ХОЗЛ ІІ в фазі затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. захворювання професійне, встановлено вперше.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «МК «Азовсталь» про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що наявність професійного захворювання, інвалідність позивача та втрата професійної працездатності пов'язані з роботою позивача на Жданівському коксохімзаводі та свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди, яка, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, визначена судом в розмірі 15000 грн.

Однак з висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом до ПАТ «МК «Азовсталь» про відшкодування моральної шкоди, позивач послався на те, що він працював на Жданівському коксохімзаводі (ВАТ «Маркохім») і під час виконання трудових обов'язків, отримував ушкодження здоров'я через шкідливі та небезпечні умови праці, що у подальшому призвело до професійного захворювання та моральних страждань.

Заперечуючи проти позовних вимог та судового рішення, ПАТ «МК «Азовсталь» посилалося на те, що позивач працював у ВАТ «Маркохім» не тривалий час; його подальша трудова діяльність понад 10 років пов'язана з ПАТ «ММК ім. Ілліча», де вперше і було виявлено професійне захворювання. Крім того, ОСОБА_2 не надав доказів того, що між роботою на підприємстві відповідача і встановленим в 2013 році професійним захворюванням існує причинний зв'язок, з урахуванням якого у суду були підстави для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди до ПАТ «МК «Азовсталь».

Колегія вважає, що доводи відповідача є слушними.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з роз'ясненнями, даними у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну (немайнову) шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

З трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що він з 18 жовтня 1984 року був прийнятий на роботу в Жданівський коксохімзавод, а 7 травня 1990 року звільнений за переведенням до ПО «Азовмаш»; з 27 вересня 2000 року позивач працює у ПАТ «ММК ім. Ілліча» (а.с.61-67).

Висновком МСЕК № 243281 від 03 квітня 2014 року позивачу встановлено первинно третю групу інвалідності та 40 % втрати професійної працездатності з 20 березня 2014 року по 01 травня 2016 року.

Згідно з актом розслідування причин виникнення професійного захворювання від 24 лютого 2014 року, проведеного з участю працівників ПАТ «ММК ім. Ілліча» та затвердженого начальником Маріупольського міського Управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області, причина виникнення професійного захворювання пов'язана з тривалою роботою (більше 5 років) в умовах комплексної дії фізичних та хімічних факторів перевищуючих ГДР. Комісія, до складу якої представники ПАТ «МК «Азовсталь» не входили, не знайшла посадових осіб підприємства, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні нормативи, що призвело до виникнення профзахворювання та вважала, що дане захворювання могло розвинутися у ОСОБА_2 внаслідок роботи позивача на коксохімічному виробництві в період з 1984 по 1990 роки (а.с.7-8).

За висновком Клініки професійних захворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України від 22 липня 2015 року, останнім місцем роботи позивача (з впливом небезпечних виробничих чинників) є ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» ТОВ «Метінвестхолдінг». Зв'язок захворювання з умовами праці встановлений з врахуванням клініко-діагностичних даних СТЛ ПАТ «ММК ім. Ілліча», а саме, впливу пилу діоксину кремнію в концентрації 5,1 мг\м. куб. при ГДК 4.) мг\м.куб. згідно санітарно-гігієнічної характеристики умов праці за № 1286\3 від 30 липня 2013 року, виданої Маріупольським міським Управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області; стаж роботи в умовах впливу небезпечних професійних чинників більше 10-ти років (а.с.7зв., 45).

Вказані дані свідчать про те, що професійне захворювання, виявлене у ОСОБА_2 безпосередньо пов'язано з його тривалою роботою у шкідливих умовах ПАТ «ММК ім. Ілліча».

Зі справи вбачається, що у травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м.Маріуполя із позовом до ПАТ «ММК ім. Ілліча» про відшкодування моральної шкоди і у позові йому було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 серпня 2015 року, рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 21 липня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ММК ім. Ілліча» про відшкодування моральної шкоди,

заподіяної професійним захворюванням, були задоволені частково. З рішення вбачається, що предметом судового розгляду були обставини отримання позивачем професійного захворювання, встановленого актом розслідування хронічного професійного захворювання від 24 лютого 2014 року, втрата, у зв'язку з цим, професійної працездатності 40% та встановлення третьої групи інвалідності. Одночасно зроблено висновок, що пошкодження здоров'я позивач отримав, у тому числі і під час роботи у ПАТ «ММК ім. Ілліча», в умовах впливу шкідливих факторів за професією монтажник з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, колегія суддів врахувала обставини отримання позивачем професійного захворювання, обсяг заподіяних йому моральних страждань та фізичних страждань, характер і тривалість цих страждань, стан здоров'я потерпілого, його вік, наслідки професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також враховувала ті обставини, що профспілковим комітетом ПАТ «ММК ім.Ілліча» протягом 2013 - 2015 років неодноразово надавалась позивачу матеріальна допомога на лікування. При цьому були враховані принципи розумності та справедливості, на підставі яких колегія дійшла висновку, що у відшкодування моральної шкоди на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 12 000 грн. (а.с.52-54).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, проаналізувавши представлені сторонами докази та з урахуванням норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що у зв'язку з професійним захворюванням, яке встановлено позивачу під час його роботи в ПАТ «ММК ім. Ілліча», що підтверджується висновком МСЕК від 03 квітня 2014 року, ОСОБА_2 отримав відшкодування моральної шкоди від вказаного підприємства в розмірі, визначеному рішенням Апеляційного суду Донецької області 19 серпня 2015 року, а тому його вимоги до ПАТ «МК «Азовсталь» є безпідставними.

За загальним правилом відповідальність власника за шкоду, заподіяну працівникові у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, ґрунтується на принципі вини заподіювача шкоди. Сам по собі факт заподіяння шкоди працівникові при виконанні ним трудових обов'язків, при відсутності його вини у виникненні цієї шкоди, ще не може свідчити про те, що відшкодовувати таку шкоду зобов'язаний власник підприємства де працює потерпілий, якщо не доведена вина власника в заподіянні шкоди.

Таких обставин при розгляді справи не встановлено.

Тому, висновки суду першої інстанції про наявність зв'язку між встановленим професійним захворюванням ОСОБА_2 з його роботою на Жданівському коксохімічному заводі в 1984-1990 роках та необхідність стягнення з відповідача у відшкодування позивачу моральної шкоди у 15 000 грн. ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимим, виходячи з вимог процесуального законодавства (ч.4 ст.60 ЦПК України).

Нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції та могли додатково підтвердити рішення суду першої інстанції, позивачем апеляційному суду не надано.

Таким чином, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права призвели до ухвалення судом неправильного рішення, а тому, апеляційна скарга ПАТ «МК «Азовсталь» підлягає задоволенню, а рішення суду від 18 грудня 2015 року - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у позові до ПАТ «МК «Азовсталь» про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 грудня 2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.М. Кочегарова

Судді : Т.Г.Ігнатоля

С.А.Попова