Ухвала суду № 57149911, 12.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2336/16 Головуючий 1 інст. Довготько Т.М.

Справа № 643/9119/14-ц Доповідач Бурлака І. В.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

«12» квітня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 липня 2014 року по справі за позовом Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року Кредитна спілка «Фінансова підтримка» звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Фінансова підтримка» заборгованість за кредитним договором № 494К від 29 березня 2012 року та договором поруки № 494/П від 29 березня 2012 року в сумі 144108,21 грн. та судовий збір в сумі 1441,08 грн.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 липня 2014 року позовні вимоги Кредитної спілки «Фінансова підтримка» - задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Фінансова підтримка» заборгованість за кредитним договором № 494К від 29.03.2012 року в сумі 144108,21 грн. та з кожного окремо сплачений судовий збір у сумі по 720,54 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій просила рішення суду скасувати і в задоволенні позову кредитній спілці відмовити.

Кредитна спілка подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на нерухоме майно відповідачів, посилаючись на те, що є реальна загроза того, що відповідачі протягом судового розгляду можуть вчинити дії, спрямовані на відчуження майна, що унеможливить звернення стягнення на нього.

Судова колегія, вислухавши думку зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до розяснень, що містяться в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи з такою заявою Кредитна спілка зверталася до суду першої інстанції.

Однак, заяву про забезпечення позову залишено без задоволення.

Матеріали справи свідчать про те, що судове рішення знаходиться на примусовому виконанні Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з 25 вересня 2014 року.

Договором застави транспортного засобу від 29 березня 2012 року передбачено обтяження заставного майна, а саме автомобіля марки PEUGEOT моделі 308, рік випуску 2012 року.

Із пункту 4.1 договору застави вбачається, що в разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем своїх зобовязань за кредитним договором, заставодержатель вправі задовольнити вимоги шляхом звернення стягнення на майно. Вартість заставного майна склала 183200,00 грн.

Враховуючи, що фактично позов забезпечено, перешкод в реалізації наданих позивачу законом прав матеріали справи не містять, тому підстав для накладення арешту на нерухоме майно боржника немає.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що заява про забезпечення позову на стадії перегляду судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151, 304, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді колегії