Рішення № 57148761, 11.04.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/1775/16-ц

Провадження № 2/643/2531/16

11.04.2016 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Малихіна О.Р.

при секретарі - Воловод К.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу частки квартири недійсним, про визнання права власності на 1\2 частину квартири,

встановив:

Позивач просить визнати договір купівлі-продажу частки квартири від 15.10.2013р., який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним та визнати право власності ОСОБА_2 на 1/2 (одну другу) частини кв. №85, що розташована в м. Харкові, вулиця Гв. Широнінців, будинок №18-г.

Вказує, що вказана квартира була придбана його батьками, відповідачем ОСОБА_2 і ОСОБА_4 під час шлюбу, але була зареєстрована лише на одного ОСОБА_2. Після смерті матері ОСОБА_4 у жовтні 2012 році залишилась спадщина у вигляді 1\2 частини квартири, на яку мати мала право, оскільки була обєктом спільної сумісної власності подружжя.

На час відкриття спадщини він, позивач, був зареєстрований у спірній квартирі, а тому він, як син померлої і спадкоємець першої черги, вважається таким, що прийняв спадщину. Але 15,10.2013 року відповідач ОСОБА_2 продав 1\2 частину спірної квартири ОСОБА_3. При цьому його, як співвласника квартиру не було повідомлене про продаж частки квартири і він не надавав будь-якої згоди на відчуження частини спірної квартири.

Оскільки правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників без письмової згоди іншого співвласника, то він є недійсним.

Існування на цей час спірного договору купівлі-продажу, на підставі якого відповідач ОСОБА_3 став власником частини спірної квартири, позбавляє позивача можливості одержати свідоцтво про право на спадщину згідно з діючим законодавством, що порушує його право сумісної спільної власності позивача на спірну квартиру.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 про дату і час розгляду справи повідомлений повісткою. Але в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю не подав. Суд розглянув справу на підставі наявних в справі доказів.

В судовому засіданні встановлене наступне.

Спірною є кв. 85, в буд. 18-Г, по вул. Гв. Широнінців в м. Харкові, яка придбана відповідачем ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 11.10.2002 року і зареєстрована на його імя.

Спірна квартира була придбана під час шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_4, який був зареєстрований ними в 1974 році, а тому у відповідності до ст. 60 СК України дружина мала право на 1\2 частину квартири.

18.09.2012 року ОСОБА_4 померла. Під час життя вона не зверталась до суду з позовом про визнання за нею право власності на частку придбаної під час шлюбу квартири. Але це не свідчить про те, що вона позбавлена права на цю квартиру.

Після її смерті залишились спадкоємці - чоловік ОСОБА_2, і сини ОСОБА_1 і ОСОБА_3. Ніхто зі спадкоємців до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався. Також на теперішній час ніхто зі спадкоємців не звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно.

У відповідності до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивач не надав суду доказів того, що він є співвласником спірної квартири.

15.10.2013 року ОСОБА_2 продав належну йому 1\2 частину спірної квартири ОСОБА_3. Частина квартири, яка може бути спадковим майном не продана і зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2.

Доказів того, що він у відповідності до ст. 369 ЦК України зобовязаний був отримувати письмовий дозвіл на продажу належної йому частки квартири від позивача, суду не надані і таких доказів не існує.

Позивач, як на час укладення спірного договору, так і на теперішній час не є співвласником спірної квартири, він лише є спадкоємцем після померлої матері, що не дає йому права вимагати визнання договору купівлі-продажу недійсним.

З урахуванням наведеного , суд вважає позов не доведеним і відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області особами які брали участь в судовому засіданні протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а особами які не брали участь в судовому засіданні протягом того ж строку з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: