Вирок № 57148760, 11.04.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/412/16

Справа № 643/1343/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2016 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий суддя - Ференчук О.В.

секретар- Петрова О.С.,

за участі прокурора - Сук І.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12016220470001675 від 10.04.2015 рокуза обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, раніше судимого: 18.02.2001 року Київським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 206 КК України до 4 років позбавлення волі, 01.02.2001 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 101, ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст 206, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі, 22.03.2005 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст 186, ст.ст. 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, 09.09.2008 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, 19.05.2010 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі, 23.04.2012 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, 12.09.2012 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2, ст.ст. 71, 72 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 21.02.2015 у зв'язку з відбуттям строку покарання, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченогоч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2015 року, приблизно, о 21-00 годині ОСОБА_2, знаходячись в квартирі № 49 будинку № 83 по вул. 50-річчя ВЛКСМ разом із своїм знайомим ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході конфлікту, який виник у нього з останнім на ґрунті особистих, раптово виниклих неприязних відносин, наніс йому близько 5-6 ударів кулаками в область обличчя, по нижнім і верхнім щелепам праворуч і ліворуч. Щоб уникнути подальшого розвитку конфлікту ОСОБА_1 покинув зазначену квартиру і вийшов на вулицю, однак ОСОБА_2 послідував за ним і, перебуваючи біля будинку № 83 по пр. 50 річчя ВЛКСМ в м. Харкові, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, навмиснонаніс йому близько 8-9 ударів кулаками в область обличчя, по нижнім і верхнім щелепам праворуч і ліворуч, від чого ОСОБА_1 впав на землю на правий бік, а ОСОБА_2 наніс йому ще 10-12 ударів взутими частинами ніг (носками) в область черевної порожнини, а потім ще 7-8 ударів взутими частинами ніг в обличчя, а саме в лоб, нижні та верхні щелепи праворуч і ліворуч, ніс, в праву скроневу область голови, чим спричинив згідно висновку судово-медичної експертизи № 335-А/15 від 14 травня 2015 року - синці та садна голови, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу мозку, які призвели за собою короткочасний розлад здоров'я, та мають ознаки легких тілесних ушкоджень, правосторонній ангулярний перелом нижньої щелепи, що має ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості, закриту тупу травму живота з розривом брижі тонкої кишки з внутрішньочеревною кровотечею, що згідно п. 2.2.1 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості пошкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Після спричинення потерпілому ОСОБА_1зазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінуємого йомузлочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, час, місце та механізм вчинення ним злочину, як зазначено вище у вироку суду. Зазначив про те, що він розумів, щоскоїв злочин, та щиро розкаявся у його вчинені.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засідання показав, що у нього відсутніматеріальні чи моральні претензії до обвинуваченого, якого він прохає не позбавляти свободи.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України,враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у скоєні ним злочину,та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст. 121 КК України, оскільки він скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке ушкодження,небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким. Більш того, обвинуваченийранішесудимий, офіційно не працевлаштований,на обліку у лікарів психіатрата нарколога не перебуває, має місце постійного мешкання, за яким зареєстрований, та характеризується задовільно.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_2суд враховує його щире каяття,та визнає цю обставину, відповідно до ст. 66 КК України, такою, що пом'якшує його покарання. Обставиною, що обтяжує покарання останнього, яка передбачена ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.

Враховуючи наявністьпом'якшуючоїобставини, даних про особу винного, позицію потерпілого по справі, викладеного ним у заяві, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд на підставі викладеного вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_2міру покарання яка не пов'язана з реальним позбавленням волі, тобто з випробуванням з іспитовим строком із застосуванням ст.ст 75, 76 КК України.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову прокурора в інтересах КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_3», суд вважає його обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Потерпілим по справіОСОБА_1 ОСОБА_4 огли цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст. 121КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покаранняз випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на користь КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_3» витрати на лікування потерпілого у сумі 2521 грн. 76 коп., розрахунковий рахунок р/р 31412544700002, МФО 851011, код 37999649.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя О.В. Ференчук