Рішення № 57144335, 12.04.2016, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/655/14-ц

Провадження №2-др/173/4/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

12 квітня 2016 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого суддіШевченко О.Ю.

при секретарі Демяненко С.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання договору дарування квартири удаваним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2014 року Верхньодніпровський районним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення, яким в порядку поділу майна ОСОБА_3 було виділено в натурі: холодильник SNAIGA; принтер-сканер BROTHER; ноутбук SAMSUNG; телевізор SAMSUNG; шафу (книжну); електропіаніно YAMAHA; блендер з насадками; поличку (навісну); намет туристичний; стіл розкладний металевий туристичний; комод (світлий дуб); стелаж металевий; поличку кутову; мобільний телефон NOKIA. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року в задоволенні вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та виділ їй в натурі: принтер-сканер BROTHER, ноутбук SAMSUNG; телевізор SAMSUNG, електропіаніно YAMAHA, стіл розкладний металевий туристичний; комод (світлий дуб); стелаж металевий; мобільний телефон NOKIA було відмовлено. В іншій частині рішення суду стосовно поділу майна першої інстанції було залишено без змін. Отже, після набрання рішенням суду законної сили в порядку поділу майна подружжя ОСОБА_3 було виділено в натурі: холодильник SNAIGA, шафу (книжну), блендер з насадками; поличку (навісну); намет туристичний; поличку кутову.

Після набрання рішенням суду законної сили ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просила суд ідентифікувати майно, яке було виділено їй в натурі з метою можливості його виконання.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заяву підтримала, посилаючись на те, що в порядку виконання рішення суду ОСОБА_1 повернув їй майже все майно, яке було визначено рішенням суду, але не повернув намет туристичний та кутову поличку, а замість цього надав інше майно. Намет туристичний було придбано в 2012 році в інтернет-магазині «Розетка» за 2200 грн.; намет чотирьохмісний з двома входами. Поличка кутова деревяна розміром 60Х80 см була придбана в 2011 році за 350 грн. Саме це майно було нею зазначено в позові про поділ майна і саме це майно ОСОБА_1 зобовязаний їй повернути на підставі рішення суду.

Представник відповідача у судовому засіданні заяву підтримав та просив суд ухвалити у справі додаткове рішення.

Позивач, ОСОБА_1, у судовому засіданні проти ухвалення у справі додаткового рішення суду заперечував, посилаючись на те, що майна, яке зазначено у рішенні суду у нього не має. Він добровільно надав ОСОБА_3 намет туристичний, придбаний наприкінці 90-х років та поличку кутову металеву, іншого майна він не має.

Представник позивача в судовому засіданні проти ухвалення додаткового рішення заперечував, оскільки в рішенні суду не зазначено конкретне майно, а тому не можливо його ідентифікувати. ОСОБА_1 добровільно передав ОСОБА_3 майно, зазначене у рішенні суду, проте вона з цим не погодилась та відмовилася його забирати.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, допитавши свідка та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що на підставі рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2014 року в порядку поділу майна подружжя ОСОБА_3 було виділено таке майно: холодильник SNAIGA, шафу (книжну), блендер з насадками; поличку (навісну); намет туристичний; поличку кутову. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції в цій частині було залишено без змін.

На підставі виконавчого листа за заявою ОСОБА_3 29 березня 2016 року ВДВС Верхньодніпровського районного управління юстиції було відкрите виконавче провадження щодо виділення ОСОБА_3 майна, зазначеного у рішенні суду. Під час примусового виконання рішення суду ОСОБА_1 добровільно передав ОСОБА_3 частину цього майна, а саме: холодильник SNAIGA, шафу (книжну), блендер з насадками; поличку (навісну). Рішення суду в частині виділення ОСОБА_3 намету туристичного та полички кутової залишається невиконаним.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є вирішення судом питання про право без зазначення точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майна, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3, звертаючись до суду з позовом про виділення їй в натурі майна зазначала конкретне майно, а саме намет туристичний чотирьохмісний з двома входами, придбаний в 2012 році в Інтернет-магазині «Розетка» за 2200 грн. та поличку деревяну кутову розміром 60Х80 см, придбана в 2011 році (Т.1, а с.184-187; т.2 а.с.22-23). Також позивачем було надано фото намету (Т.2 а.с.18). Під час розгляду справи позивач ОСОБА_3 не оспорював факт придбання цього майна, а лише заперечував, що це майно є у нього. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав позовні вимоги ОСОБА_3 частково та не заперечував передати їй майно, в тому числі намет туристичний та поличку кутову, про що зазначено у рішенні суду (Т.2 а.с.234-242). Суд апеляційної інстанції залишив в цій частині рішення суду першої інстанції без змін саме з підстав визнання відповідачем за зустрічною позовною заяву зазначених вимог. Отже, під час розгляду справи відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_3 про виділення їй в натурі в тому числі намету туристичного чотирьохмісного з двома входами, придбаного в 2012 році в Інтернет-магазині «Розетка» за 2200 грн. та полички деревяної, кутової розміром 60Х80 см, придбана в 2011 році, оскільки іншого майна, придбаного під час шлюбу судом не було встановлено (зокрема іншого намету та іншої деревяної кутової полички). Рішення суду набрало законної сили, а тому є обовязковим для виконання сторонами виконавчого провадження.

Разом, з тим, оскільки в резолютивній частині рішення суду не було зазначено точне майно, яке підлягає виділенню ОСОБА_3 і це є перешкодою для виконання рішення суду, суд вважає за можливе ухвалити у справі додаткове рішення суду, яким зазначити точне майно, яке підлягає виділенню ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача за зустрічною позовною заявою та його представника про те, що позивачем ОСОБА_3 не надано докази придбання цього майна, що унеможливлює його ідентифікацію, оскільки вже є рішення суду, яке набрало законної сили про виділення майна ОСОБА_3 Надавати розяснення рішення суду в цьому випадку не має підстав, оскільки рішення суду було зрозумілим сторонам, в тому числі відповідачу, який визнав позовні вимоги ОСОБА_9 в частині передачі їй намету туристичного та полички кутової, тобто йому було зрозуміло, про яке майно йде мова, оскільки у позові та додатках до позову було зазначено конкретне майно, його розміри, вартість, час та місце придбання.

Свідок ОСОБА_8, який був допитаний у судовому засіданні, нічого конкретно суду не пояснив, лише зазначив, що про це майно йому нічого не відомо.

Окрім того, незвернення ОСОБА_3 до суду із заявою про розяснення рішення суду не є підставою для відмови в ухваленні додаткового рішення суду, оскільки такі заяви не є взаємовиключними та можуть бути заявлені окремо.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_3 про ухвалення у справі додаткового рішення із зазначенням точного майна, яке підлягає виділенню в натурі ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя.

Керуючись стю.220 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити у цивільній справі запозовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання договору дарування квартири удаваним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, додаткове рішення, яким визначити, що в порядку поділу майна виділити ОСОБА_3: намет туристичний чотирьохмісний з двома входами, придбаний в 2012 році в Інтернет-магазині «Розетка» вартістю 2200 грн. та поличку деревяну кутову розміром 60Х80 см вартістю 350 грн., придбана в 2011 році.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду, мають право оскаржити додаткове рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Ю.Шевченко