Рішення № 57141235, 14.04.2016, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/70/16-ц

Провадження № 2/690/49/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Здоровила В.А.

за участю секретарів Мельник С.В.

Руденко В.М.

представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про встановлення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання,

в с т а н о в и в:

позивач просить суд визначити місце проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя м.Ватутіне, Черкаської області з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем смт.Чорнобай, Чорнобаїського району, Черкаської області, посилаючись на те, що 20 серпня 2004 року він та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Пісочинського районного управління юстиції Харківської області. В період спільного проживання в зареєстрованому шлюбі у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 січня 2015 року шлюб між та відповідачем розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач разом із сином переїхала проживати за адресою: АДРЕСА_1, а він залишився проживати АДРЕСА_2. Згідно рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 лютого 2015 року з нього стягуються аліменти на користь відповідача на утримання їхнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку. Відповідач в липні 2015 року переїхала на постійне місце проживання до м.Харкова, їхній неповнолітній син залишився проживати разом з матір'ю відповідача, ОСОБА_6. З 01 листопада 2015 року ОСОБА_5 проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_2. Хлопчик знаходиться на його утриманні, він його виховує та доглядає, створив належні умови для проживання. Він постійно слідкує за станом здоров'я сина, його розвитком. Він працює за трудовим договором, який передбачає своєчасну виплату заробітної плати та нормований день. Згідно договору купівлі-продажу від 13 червня 2006 року, він є власником будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач не має постійного місця роботи, не може дати дитині належного виховання та розвитку, не може забезпечити нормальних безпечних для дитини умов проживання. Своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини. Він з самого дитинства піклується про сина, допомагає матеріально.

Відповідач та її представник не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом та просять суд відібрати у ОСОБА_3, 1971 року народження, неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; повернути ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері, ОСОБА_4, 1977 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 посилаючись на те, що 25 січня 2015 року рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області шлюб між нею та відповідачем розірвано. В рішенні суду зазначено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 буде проживати разом з матір'ю - ОСОБА_4. З моменту розірвання шлюбу, ОСОБА_3 почав виганяти її та їхнього сина зі спільного помешкання, з будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, в зв'язку з чим вона та їхній син змушені були виїхати проживати за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає її мати. У вказаному помешканні вона облаштувала місце для нормального проживання та розвитку сина, обладнала куточок для навчання та ігор, батьківські обов'язки виконувала та виконує в повній мірі. Відповідач за зустрічним позовом з часу розлучення продовжував вести аморальний та розгульний спосіб життя, а в листопаді 2015 року ОСОБА_3 незаконно забрав до себе, без її згоди, неповнолітнього ОСОБА_5 і з того часу не дозволяє їй бачитися з сином.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, враховуючи інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 та діючи виключно в інтересах дитини, заперечила проти задоволення первісного позову та підтримала зустрічні позовні вимоги про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання.

Вислухавши пояснення сторін, представника позивача за зустрічним позовом, представника третьої особи, свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про встановлення місця проживання дитини слід відмовити. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання задовольнити повністю.

Відповідно до ст.3,15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20 серпня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації акті цивільного стану Пісочинського районного управління юстиції Харківської області, що стверджується свідоцтвом про одруження (а.с.6). В період спільного проживання в зареєстрованому шлюбі у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження (а.с.9). Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 січня 2015 року (а.с.8) шлюб між сторонами розірвано та визначено місце проживання дитини, а саме разом з ОСОБА_4 у будинку за адресою: АДРЕСА_2, який був у 2006 році придбаний подружжям на ім'я ОСОБА_3, що стверджується договором купівлі-продажу (а.с.15). Вказане рішення ОСОБА_3 до Апеляційного суду Черкаської області не оскаржував. Як вбачається із висновків Звенигородського РВ (з обслуговування Звенигородського району та міста Ватутіне) УМВС України в Черкаській області (а.с.47, 51) ОСОБА_4 неодноразово викликала працівників правоохоронних органів, в зв'язку з тим, що ОСОБА_3 без будь - яких причин виганяв її з будинку та вчиняв сварки на ґрунті розірвання шлюбу та поділу майна. В зв'язку з чим ОСОБА_4 разом із неповнолітнім ОСОБА_5 змушена була переїхати проживати у будинок своєї матері, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 лютого 2015 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5. Як вбачається з довідки відділу ДВС Ватутінського міського управління юстиції у Черкаській області (а.с.53) та постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 липня 2015 року (а.с.54) ОСОБА_3 не здійснив жодної сплати за виконавчим листом та станом на 30 липня 2015 року заборгованість по аліментам становить 2067 грн. 00 коп., що спростовує твердження останнього, що він завжди утримував та утримує свого сина.

Рішенням виконкому Ватутінської міської ради Черкаської області від 26 березня 2015 року (а.с.56), на підставі заяви ОСОБА_3, йому було призначено дні та години спілкування з сином ОСОБА_5: щотижня вівторок та четвер з 13 год.30 хв. до 15 год. 00 хв. на території м.Ватутіне, Черкаської області та в суботу з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за місцем проживання батька. ОСОБА_3 систематично спілкувався з ОСОБА_5, а працюючи за межами м.Ватутіне, Черкаської області, з червня по листопад 2015 року, підтримував зв'язок з сином по телефону.

В серпні 2015 року ОСОБА_4 виїхала на роботу до м.Харків, а сина ОСОБА_5 залишили під нагляд своєї матері.

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 забрав ОСОБА_5 проживати до себе за адресою: АДРЕСА_2 та в подальшому перешкоджав матері та бабусі бачитись із хлопчиком.

Органом опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області було обстежено умови проживання сторін, що стверджується відповідними актами (а.с.88 - 90).

Як вбачається із акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 09 березня 2016 року, в будинку за адресою: АДРЕСА_2, з газовим опаленням, без зручностей, який складається з кухні, коридора та трьох житлових кімнат, одна облаштована як дитяча для ОСОБА_5. В наявності дитяче ліжко, стіл, тумба, книжкова полиця. Дитячий одяг у зношеному вигляді, розкиданий по кімнаті, відсутні розвиваючі ігри та література. Продукти харчування в обмеженій кількості, холодильник відключений, санітарний стан незадовільний.

Відповідно до ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

Відповідно до ст.162 СК України якщо один з батьків самочинно, без згоди другого з батьків змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ватутінської міської ради від 12 березня 2016 року № 85 (а.с.92-95), для зміни місця проживання ОСОБА_5, яке було визначене рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 січня 2015 року (при розгляді справи про розірвання шлюбу) немає підстав та вважає за доцільне відібрати малолітнього ОСОБА_5, 2004 року народження від батька ОСОБА_3 та повернути його матері ОСОБА_4 для спільного проживання.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи відповідача за зустрічним позовом про те, що мати ОСОБА_4 не спроможна належним чином забезпечити нормальні умови проживання, навчання та дозвілля неповнолітнього ОСОБА_5, як про це наполягав відповідач в своєму позові та в судовому засіданні.

Як вбачається із акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 від 24 лютого 2016 року (а.с.89) у будинку її матері за адресою: АДРЕСА_1 задовільні побутові умови проживання та санітарний стан житла. Будинок без зручностей, має газове опалення, три житлові кімнати, кухню, коридор. Одна з кімнат об лаштована, як дитяча, в якій є окреме спальне місце, стіл, шафа, полички для книг. В наявності комп'ютер та велика кількість книг. Дані факти в судовому засіданні підтвердили і свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

Своє матеріальне забезпечення та зайнятість за останні два роки ОСОБА_4 підтвердила копією трудової книжки (а.с.57-65), довідкою про доходи від 19 грудня 2014 року (а.с.66) та копією цивільно - правового договору (а.с.67), згідно якого протягом 2014 - 2015 років працювала начальником відділення зв'язку «Укрпошта». З серпня 2015 року працювала оброблювачем птиці на ПАТ «Ватутінський м'ясокомбінат». В подальшому виїхала до м.Харків, де працює неофіційно, але матеріальні надходження підтверджуються інформацію ПАТ КБ «Приватбанк» про операції, які здійснювались позивачем за зустрічним позовом протягом 2015 року та з початку 2016 року.

Відповідно до ст.7 СК України, суд при розгляді таких справ, повинен «максимально можливо враховувати інтереси дитини». Також відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Окрім того, суд застосовує положення принципу 6 «Декларації прав дитини» Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р., в якому зазначено, що «дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків, у всякому випадку в атмосфері любові і морального та матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю».

Суд не знайшов підстав вважати, що повернення неповнолітнього ОСОБА_5, 2004 року народження до своєї матері ОСОБА_4 якимось чином буде негативно впливати або створюватиме реальну небезпеку його фізичному та психологічному здоров'ю.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 не позбавлений права спілкуватись з сином, може і надалі приймати участь у його вихованні, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про встановлення місця проживання дитини - відмовити, позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_4 про відібрання дитини та повернення її матері-задовольнити, відібрати у ОСОБА_3, 1971 року народження, неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; повернути ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері, ОСОБА_4, 1977 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1.

В силу положень ст.88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп..

На підставі ст.7, 161, 162 СК України та керуючись ст. 3, 6, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про встановлення місця проживання дитини - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання - задовольнити повністю.

Відібрати у ОСОБА_3, 1971 року народження неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повернути ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері ОСОБА_4, 1977 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця смт.Чорнобай Чорнобаївського району Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.А.Здоровило