Рішення № 57140982, 11.04.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання - Вох В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського приватного підприємства «Зірка» на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17 лютого 2016 року у справі за позовом сільськогосподарського приватного підприємства «Зірка» до ОСОБА_4, майнової комісії реформованого КСП «Зірка», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Острозьке районне управління юстиції Рівненської області про скасування рішення майнової комісії реформованого КСП «Зірка», оформленого протоколом № 10 від 10.05.2014 року, скасування права власності на майно та скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 17 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі СГПП «Зірка» вказує, що рішення є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що відповідно до розпорядження голови Острозької районної державної адміністрації № 606 від 24 грудня 1999 року, СГПП «Зірка» було зареєстровано у зв»язку з реформуванням КСП «Зірка». СГПП «Зірка» хотіло зареєструвати право власності на даний столярний цех, проте власність на нього вже було зареєстровано за ОСОБА_4, на підставі таких документів як: витяг з протоколу № 10 засідання майнової комісії бувшого КСП «Зірка» від 20 травня 2014 року, а також Акту прийому-передачі майна, розпайованого КСП «Зірка», яке знаходиться в користуванні СГПП «Зірка».

Стверджує, що судом першої інстанції було вказано, що згідно матеріалів по реструктуризації реформованого КСП «Зірка» столярний цех, право власності на який оспорюється позивачем, входив до переліку майна пайового фонду, який було затверджено протоколом загальних зборів співвласників майна реформованого КСП «Зірка» № 1 від 02 лютого 2000 року. Проте, в матеріалах справи не міститься даного протоколу. Протоколом

_______________

Справа № 567/1227/15-ц Головуючий у суді 1 інстанції - ОСОБА_5

Провадження № 22-ц/787/682/2016 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

№ 1 від 02.02.2000 року було затверджено лише перелік вартості основних засобів реформованого КСП. Даний перелік було підписано членами інвентаризаційної комісії, а не комісії по розпаюванню КСП «Зірка».

Доводить, що твердження суду першої інстанції, що Додаток № 1 Розділу «Майно під кредиторську заборгованість», Положення про паювання і виділення майна при реструктуризації КСП «Зірка» не може розглядатись як допустимий доказ, оскільки дане положення не затверджене протоколом загальних зборів співвласників майнових паїв реформованого КСП «Зірка», є необ»єктивним та здійсненим без належного дослідження документів по справі.

Також вказує, що суперечливими є твердження суду першої інстанції, що згідно протоколу № 2 засідання майнової комісії від 09 серпня 2013 року столярний цех було включено до пайового фонду.

Також зазначає, що СГПП «Зірка» не могло вносити будь-які відомості до свідоцтв про право власності на майнові паї, але відповідно до ст.ст. 112, 113 ЦК УРСР (діяв на момент виникнення вказаних правовідносин), стало співвласником майнових паїв в тій частині, в якій було надано послуги та майно для пайовиків. Отже, при продажу майнових паїв, необхідно було отримати згоду від СГПП «Зірка».

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, повно, всебічно та обгрунтовано встановлено всі обставини справи, надано належну оцінку доказам та просить апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність судового рішення в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 законно набув право на майновий пай в майні реформованого підприємства КСП "Зірка". Отримавши на законних підставах від підприємства - користувача СГПП "Зірка" відповідно до акту прийому-передачі столярний цех вартістю 59 309,00 гривень, який розташовано в с. Оженин Острозького району Рівненської області в індивідуальну власність та з відміткою про виділення майна у натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, оформив право власності на зазначене майно в установленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду в цій частині, так як він грунтується на законі і фактичних обставинах справи.

Судом установлено, що 17.12.1999 року рішенням розширеного правління КСП "Зірка" було реформовано КСП "Зірка" та створено на його основі СГПП "Зірка".

Розпорядженням голови Острозької районної державної адміністрації від 24.12.1999 року № 606 було зареєстровано СГПП "Зірка" та його установчі документи.

В період реструктуризації КСП "Зірка" рішенням загальних зборів обрано комісію з реструктуризації, яка в свою чергу склала перелік майна, що підлягало розпаюванню. Рішенням загальних зборів співвласників реформованого КСП "Зірка" 02.02.2000 року вказаний список майна було затверджено, в якому під № 70 значився столярний цех № 1. /а.с.80-92/.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", / що діяла в редакції станом на 2000 рік/ до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами.

Рішенням загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП "Зірка" від 19 лютого 2011 року було обрано майнову комісію у складі 9 чоловік.

В подальшому рішеннями загальних зборів в 2013 році доручено майновій комісії розглядати звернення громадян та приймати рішення щодо видачі співвласникам майнових паїв в рахунок належних їм паїв майна пайового фонду.

Відповідно до п.п. 4,5 Типових положень про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2001 року № 177, комісія наділена і правом формування переліку майна пайового фонду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неприйняття до уваги Положення про паювання і виділення майна при реструктуризації КСП "Зірка", зокрема додаток № 1 розділу "Майно під кредиторську заборгованість", оскільки дане положення не затверджене протоколом загальних зборів співвласників майнових паїв реформованого КСП "Зірка".

Матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_4 законно набув право на майновий пай в майні реформованого підприємства, викупивши у членів реформованого КСП ряд сертифікатів на майно загальною вартістю 59 935,00 гривень та отримав в рахунок належного йому паю столярний цех відповідно до акту прийому-передачі.

Наявність свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання - передачі і був підставою для оформлення права власності на вказане майно в установленому законом порядку /п.15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 року за № 305/5496/.

Отже, всупереч вимогам ст.ст.10,60 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу, позивач не надав доказів на обгрунтування своїх позовних вимог та яким чином відповідачі порушують його права.

Що стосується тверджень позивача про те, що при продажу майнових паїв, необхідно було отримати згоду від СГПП "Зірка", оскільки на день продажу майнових сертифікатів СГПП "Зірка" стало співвласником майнових паїв в тій частині, в якій було надано послуги та майно для пайовиків, колегія суддів не може взяти їх до уваги, так як вони повністю були спростовані в суді першої інстанції. Судом було встановлено, що при оформленні договорів купівлі-продажу сертифікатів ОСОБА_4 на оригіналах сертифікатів відмітки про зменшення вартості цих сертифікатів не існувало.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи в цій частині та дійшов правильного висновку, що позов не підлягає задоволенню. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції по їх оцінці.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Статтею 119 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Тобто, виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, відповідача до суду притягує саме позивач.

Проте суд має право визначити суб'єктивний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню, що передбачено п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів (ст. 33 ЦПК України).

Судом установлено, що позивач пред"явив позов про скасування права власності на майно, скасування державної реєстрації права власності до ОСОБА_4, як власника майна, та майнової комісії, яка приймала рішення про виділення йому спірного столярного цеху в рахунок належного майнового паю. В позові зазначив і третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Острозьке районне управління юстиції в Рівненській області.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач /ч.1 ст.30 ЦПК України/, права і обов"язки яких зазначені ст.31 ЦПК України. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов"язки, встановлені ст.27 ЦПК України. Зокрема, треті особи, не наділені правом визнання позову.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень ст. 33 ЦПК України, якщо суд вважає, що відповідач визначений неправильно, суд може інформувати позивача про можливість заміни, але якщо позивач відповідного клопотання не подає, суд повинен розглянути справу далі і відмовити у позові.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 постанови пленуму Верховного суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. ЦПК не передбачає можливості заміни позивача за ініціативою суду.

На зазначені вимоги закону суд першої інстанції уваги не звернув, не сприяв всебічному і повному з"ясуванню обставин справи, та в частині заявлених позовних вимог про скасування права власності ОСОБА_4 на будівлю столярного цеху та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Острозького районного управляння юстиції, відмовив з підстав, що спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині без урахування зазначених положень Закону та фактичних обставин справи, висновок суду, на думку судової колегії, без вирішення та урахування вищезазначених обставин є передчасним. Таким чином,підстави відмови у задоволенні позову, зазначені у рішенні суду першої інстанції не узгоджуються з законом, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову з вищенаведених мотивів.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника сільськогосподарського приватного підприємства "Зірка" - задовольнити частково.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17 лютого 2016 року в частині скасування права власності на майно та скасування державної реєстрації права власності - скасувати.

В позові сільськогосподарського приватного підприємства "Зірка" до ОСОБА_4, майнової комісії реформованого КСП "Зірка", третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Острозьке районне управління юстиції Рівненської області в цій частині - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: З.М. Максимчук

Судді: І.М. Собіна

ОСОБА_3