Постанова № 57135344, 18.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року Справа № 814/2325/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА", м. Миколаїв

до відповідача: Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Миколаїв

Суть спору: скасування рішення від 19.06.2015 року № 06-05-1132,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" (надалі - позивач) звернулося до суду із позовом про скасування рішення від 19.06.2015 року № 06-05-1132, прийнятого Виконавчою дирекцією Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - відповідач).

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача було прийнято всупереч вимогам діючого законодавства України.

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у ньому.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі пункту 4 статті 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

28 квітня 2015 року Центральною міжрайонною виконавчою дирекцією Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку ТОВ «ОХРАНА» щодо порядку нарахування, утримання, використання та обліку коштів Фонду.

За наслідками перевірки складено акт від 28.04.2015р., на який було подано заперечення.

08 травня 2015р. виконавчою дирекцією Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення № 91 про повернення коштів фонду та застосування фінансових санкцій, яке було оскаржено позивачем до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Рішенням Відповідача про розгляд скарги №06-05-1132 від 19.06.2015р. скаргу позивача задоволено частково та ухвалено наступне рішення:

- рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 08.05.2015р. №91 змінити в частині суми коштів, яка підлягає поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і відповідно зменшити суму штрафу за порушення порядку використання страхових коштів;

- визначено суму, яка підлягає поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 9695,7 гривень. Застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення порядку використання страхових коштів - 4847,85 гривень.

Рішенням встановлено, що комісією позивача із соціального страхування прийнято рішення про виділення путівки працівнику підприємства для лікування дитини та дорослого №000153 в санаторій «Райдуга» з порушенням вимог п.4.7. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду №12 від 25.02.2009р. (надалі - Порядок), а саме путівка видана особі, яка не визначена п.4.7 Порядку як така, що має право на отримання такої путівки. З цього приводу необхідно зазначити про таке. Відповідно до п.4.7. Порядку комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі - законному представнику для лікування дитини та дорослого за наявності медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 10 відсотків її вартості, а для лікування двох дітей та дорослого - безкоштовно на підставі заяви застрахованої особи та медичних довідок для дорослого та дитини.

Діюче законодавство України визначає перелік осіб, яких можна віднести до законних представників. Так, відповідно до ст.44 КПК України законним представником особи можуть бути близькі родичі та члени сім'ї. Відповідно до п.1 ч.І ст.3 КПК України близькими родичами між собою, у тому числі, визнаються баба та внучка.

Окрім того, відповідно до ст. 258 Сімейного Кодексу України баба і дід мають право на самозахист онуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень. Ця норма Сімейного кодексу України кореспондується з визначенням статусу законного представника у цивільному процесі. Так відповідно до ст.39 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб, окрім батьків, можуть захищати інші особи, визначені законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення про виділення путівки № 000153 в санаторій «Райдуга» позивачем із соціального страхування було прийнято правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-05-1132 від 19 червня 2015р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобов'язано ТОВ «ОХРАНА» повернути Фонду 9695,70 гривень та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення порядку використання страхових коштів у сумі 4847,85 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О.Ф. Середа