Постанова № 57133374, 12.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 р. Справа № 815/6461/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ „Спеції-Одеса"Носенко І.П. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Спеції-Одеса" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та стягнення з державного бюджету коштів в рахунок повернення надмірно сплаченого мита, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та стягнення з державного бюджету коштів в рахунок повернення надмірно сплаченого мита.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року позов задоволено частково. Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610147/2 скасовано. В решті позову відмовлено.

Одеська митниця ДФС не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 10 грудня 2015 року по справі № 815/6461/15 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судоми першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовано обставини справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 13.05.2015 року між ТОВ "Спеції-Одеса" та Wincom Trading (India) Pvt. Ltd. укладено зовнішньоекономічний договір - контракт № WIN/SPICERY1, згідно якого Продавець продає, а Покупець покупає на умовах СИФ Одеса спеції, пряності та сушені овочі (Товар) у кількості та по цінам, які будуть зазначені в окремих специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до специфікації-1, ТОВ "Спеції-Одеса" замовлено у Wincom Trading (India) Pvt. Ltd. наступний товар: перець Чілі червоний молотий вищого сорту - 3 метричних тони за ціною 1,15 доларів США за 1 кг; перець Чілі червоний молотий 1-го сорту - 14 метричних тони за ціною 0,94 доларів США за 1 кг.

Згідно платіжного доручення № 1 від 18.05.2015 року ТОВ "Спеції-Одеса" по Специфікації-1 до контракту № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року здійснено передплату товару в сумі 4983 доларів США.

25.08.2015 року ТОВ "Спеції-Одеса" та Wincom Trading (India) Pvt. Ltd. Уклали додаткову угоду № 1 до контракту № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року, згідно якої сторони домовились, що у разі недопостачання товару здійснити повернення переплати на розрахунковий рахунок Покупця.

Відповідно до платіжного доручення № 7 від 27.08.2015 року ТОВ "Спеції-Одеса" по Специфікації-1 до контракту № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року здійснено передплату товару в сумі 11627 доларів США.

Тобто, загальна сума, сплачена позивачем за товар, складає 16610 доларів США.

Разом із товаром позивачу було направлено комерційний інвойс від 25.05.2015 року № WTC/09/2015-2016 (відредагований) на суму 16140 доларів США за 13,5 та 3 метричних тони товару "перець Чілі червоного молотого різних ґатунків".

03.09.2015 року ТОВ "Спеції-Одеса" до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, заявлених в МД від 03.09.2015 року № 500060001/2015/016366 були надані: зовнішньоекономічний договір (контракт) № WIN/DPICERY1 від 13.05.2015 року; специфікація № 1 до контракту № WIN/DPICERY1 від 13.05.2015 року; комерційний інвойс від 25.05.2015 року № WTC/09/2015-2016; платіжне доручення № 1 від 18.05.2015 року; платіжне доручення № 7 від 27.08.2015 року; копія митної декларації країни відправлення № 1702617 від 10.07.2015 року.

Не погодившись із визначеною декларантом митною вартістю товару, митний орган витребував додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

04.09.2015 року на вимогу Одеської митниці ДФС декларантом було подано додатково прайс-лист виробника товару № б/н, цінову довідку Одеської регіональної торгово-промислової палати від 04.09.2015 року № СИО-а № 000598 та повідомлено про неможливість подання інших витребуваних документів.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України (ЄАІС) та ПІК "Інспектор-2006", митницею встановлено, що рівень вартості ідентичних товарів є більшим: по товару №1-МД від 07.08.2015 року № 100270002/2015/257731 становить 1,53 доларів США за кг нетто.

За результатом проведеної шляхом електронного листування консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

04.09.2015 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610147/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, на рівні 1,53 доларів США за кг нетто. У зв'язку з цим Одеською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00278.

05.09.2015 року за МД від № 500060001/2015/016528 товар позивача було випущено у вільний обіг згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантії відповідно до положень розділу X Митного кодексу України.

22.09.2015 року ТОВ "Спеції-Одеса" звернулося до Одеської митниці ДФС із листом за вих. № 37 з проханням повернути надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 64144,56 грн.

26.10.2015 року ТОВ "Спеції-Одеса" отримало відповідь за вих. № 2553/10/15-70-25-02 від 13.10.2015 року на вищезазначений лист, в якому Одеська митниця ДФС зазначила про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2015 року та про те, що під час розгляду документів, наданих разом із зверненням ТОВ "Спеції-Одеса" виявлено розбіжності, а саме:

- згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракт) № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року загальна вартість поставки становить 16610 доларів США, проте загальна сума за інвойсом від 25.05.2015 року № WTC/09/2015-2016 становить 16140 доларів США;

- сума передплати за платіжним документами № 1 від 18.05.2015 року та № 7 від 27.08.2015 року становить 16610 доларів США, що відрізняться від суми, вказаної у інвойсі - 16140 доларів США;

- строки та суми передплати згідно п.4.1. Контракту та специфікації № 1 від 13.05.2015 року не відповідають фактично здійсненим;

- невідповідність даних щодо ваги та вартості вказаних у специфікації № 1 від 13.05.2015 року даним, зазначеним у Інвойсі, який було надано під час митного оформлення МД № 500060001/20157016366 від 03.09.2015 року разом із зверненням надано інвойс від 25.05.2015 року № WTC/09/2015-2016 із зазначенням вартісних та вагових даних, які відрізняються від даних, які зазначені в інвойсі від 25.05.2015 року № WTC/09/2015-2016, який було надано під час митного оформлення від 25.05.2015 року № WTC/09/2015-2016;

- наданий прайс-лист виробника товару не містить дату видання, виданий тільки для ТОВ "Спеції-Одеса", що унеможливлює його використання необмеженим колом покупців, та в якості офіційного веб-сайту посилається на російський сайт "ruspiceland.ru";

- МД країни відправлення від 10.07.2015 року № 1702617 надано без перекладу на державну мову, що є порушенням вимог ст. 254 МКУ, та унеможливлює її ідентифікацію та перевірку значень складових митної вартості зазначених в документі.

11.11.2015 року позивач подав до Одеської митниці ДФС лист № 44, до якого на підтвердження митної вартості товару додано наступні документи:

- копія контракту № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року;

- копія специфікації-1 до контракту № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року;

- копія додаткової угоди №1 від 25.08.2015 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року;

- копія прайс-листа Wincom Trading (India) Pvt. Ltd № б/н від 13.05.2015 року;

- комерційний інвойс від 25.05.2015 року № WTC/09/2015-2016;

- комерційний інвойс від 25.05.2015 року № WTC/09/2015-2016;

- копія митної декларації 500060001/2015/016528 від 05.09.2015 року;

- копія довідки Одеської регіональної торгово-промислової палати від 04.09.2015 року № СИО-а 000598;

- копія рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.09.2015 року;

- сертифікат страхування № WIN/SPICER/01DT13-05-15;

- копія митної декларації № 1702617 від 10.07.2015 року;

- копія митної декларації № 500060001/2015/013936;

- копія виписки АБ "Південний" по особовим рахункам ТОВ "Спеції-Одеса" за 21.05.2015 року;

- копія платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 18.05.2015 року;

- копія виписки АБ "Південний" по особовим рахункам ТОВ "Спеції-Одеса" за 07.05.2015 року;

- копія платіжного доручення в іноземній валюті №7 від 27.08.2015 року;

- копія платіжного доручення № 3863 від 02.09.2015 року;

- роздруківка валютного платіжного доручення SWIFT про повернення коштів по додатковій угоді № 1 від 25.08.2015 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року;

- роздруківка валютного платіжного доручення SWIFT про отримання повернутих коштів по додатковій угоді № 1 від 25.08.2015 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) № WIN/SPICERY1 від 13.05.2015 року.

27.11.2015 року позивач отримав від Одеської митниці ДФС лист від 25.11.2015 року за вих. № 3690/10/15-70-61 від 21.11.2015 року, у якій відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610147/2 від 04.09.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610147/2 скасовано. Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України, проте позивачем в повному обсязі вимоги відповідача щодо надання додаткових документів виконано не було.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Означена позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 02.06.2015р. по справі №21-498а15.

Згідно зі статтею 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Також, у Постанові Верховного суду України від 01.10.2013 року у справі № 21-354а13 вказано, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

В постановах від 15.10.2013 року у справі № 21-270а13, а також від 22.10.2013 року у справі № 21-342а13 Верховний суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року зазначає, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості, може бути наявність в системі Держмитслужби інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Крім тогою, у постанові від 10.04.2012 року у справі № 21-52а12 Верховний суд України зазначив, що митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарі.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України під час перегляду справ про скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Так, в ухвалах від 30.01.2014 року у справі № К/800/41272/13 та від 17.12.2013 року у справі № К/800/28635/13 Вищий адміністративний суд України зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАІС, яка містить відповідно інформацію.

В Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 року у справі № К/800/13142/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Азовтрейдінжінірінг" до Вінницької митниці, встановлено, що з метою митного оформлення товарів позивачем подана до митного органу митна декларація від 17.10.2012 року № 401000003/2012/001569, в якій митна вартість імпортованого товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів.

З матеріалів справи вибачається, що обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплата за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року, Інкотермс 2000), на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення; продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Отже, поставка товару на умовах СIF згідно Інкотермс означає, що продавець виконує поставку, коли товар навантажений на транспортний засіб у порту відвантаження, а ціна продажу включає в себе вартість товару, фрахт (або транспортні затрати), а також вартість страхування при перевезенні.

Під час митного оформлення товарів декларантом було порушено вимоги ч. 6 п. 2 ст. 54 МКУ від 11.03.2012 року № 4495-VI (картка відмови, а.с. 106), витребувані митницею документи (а.с.109) позивачем надані не були, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов статі 54 Митного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що при вчиненні дій щодо визначення митної вартості товару відповідач діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову про скасування рішення Митниці про корегування митної вартості.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року по справі № 815/6461/15, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Спеції-Одеса", - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанову складено у повному обсязі - 13 квітня 2016 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук