Рішення № 57128605, 05.04.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Справа № 915/101/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 довіреність №149-К-О від 19.01.2015

за участю представника відповідача ОСОБА_2 дов. № б/н від 26.02.2016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800

До відповідача: Фермерського господарства БАРВІНОК, 56027, Миколаївська область, Казанківський район, с. Лагодівка, вул. Перемоги, буд. 13

про: стягнення 14 748,77 грн.

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Фермерського господарства БАРВІНОК заборгованості за Договором № Б/Н від 25.03.2011 в розмірі 14 748,77 грн. з якої: 9 333,71 грн. заборгованість за кредитом, 2526,34 грн. заборгованість про процентам за користування кредитом, 2 463,27 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 425,45 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву та поясненнях проти позовних вимог заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що ФГ «Барвінок» в особі голови ОСОБА_3 зобовязання за Договором банківського обслуговування виконував вчасно та сумлінно. Зазначає, що голову ФГ «Барвінок» ОСОБА_3 було мобілізовано з 16.08.2014 до 16.09.2015, за весь час перебування в зоні АТО ОСОБА_3 залишався головою ФГ «Барвінок» і його єдиним засновником та законним представником. 22.08.2014 перебуваючи у 4 денній відпустці письмово звернувся до «Приватбанку» з заявою про звільнення від сплати процентів, комісії, штрафів по кредиту та про надання кредитних канікул. ПАТ КБ «Приватбанк» в порушення норм Законів України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» нарахував штрафні санкції, проценти за користування кредитом та не зважаючи на кредитні канікули, право на які мав ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогами про стягнення боргу.

У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 24.03.2016 оголошувалась перерва.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне

25.03.2011 Фермерським господарством БАРВІНОК в особі його голови ОСОБА_3, було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 186), згідно якої відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua/, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування Б/Н від 25.03.2011 (далі - Договір) та взяв на себе зобовязання виконувати умови Договору.

За умовами договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26002054202533 в сумі 12 000,00 грн., в електронному вигляді через встановлені засоби електронного звязку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно з п. 3.2.1.1.16. Договору, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання відповідача до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований позивачем через верифікований номер телефону який належить уповноваженій особі відповідача з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.2.1.1.8 Договору передбачено, що проведення платежів відповідача у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться позивачем протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання відповідача до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет кліент-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі далі «Угода»).

Згідно додаткових пояснень позивача до позовної заяви наданих до суду 24.03.2016, відповідно до виписки про рух коштів по рахунку № 26002054202533 та розрахунку заборгованості позивач у період з 05.05.2014 по 05.08.2014 в рахунок кредитного ліміту надав, а відповідач отримав 9 939,27 грн.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобовязання по Договору в повному обсязі не виконав, здійснивши тільки часткове погашення кредитної заборгованості та за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в розмірі 9 333,71 грн. та у відповідності до п. 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.4, 3.2.1.5.4, 3.2.1.5.7, 3.2.1.5.1. Умов, за прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті кредиту, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:

- 2 526,34 грн. процентів за користування кредитом;

- 2 463,27 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань по договору;

- 425,45 грн. комісії за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Згідно статуту Фермерського господарства «Барвінок» зареєстрованого Казанківською районною Державною адміністрацією 17.11.2008, засновником та головою є громадянин ОСОБА_3 (а.с. 64 -73).

Пунктом 10.1 Статуту Фермерського господарства «Барвінок» визначено, що управління господарством здійснює його голова або особа, яка є його правонаступником. Голова організовує роботу господарства, розпоряджається майном і коштами, приймає і звільняє з роботи, встановлює правила трудової і виробничої дисципліни, накладає стягнення, укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України, приймає рішення про ліквідацію господарства (п. 10.13 Статуту). За порушення кредитно розрахункової і податкової дисципліни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно правових актів ,що регулюють здійснення господарської діяльності, голова господарства несе відповідальність, передбачену законом (п. 11.2 Статуту).

Відповідно до Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 «Про

рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію та ОСОБА_3, як військовозобовязаного було мобілізовано з 16.08.2014 до 16.09.2015. В цей період голова ФГ «Барвінок» ОСОБА_3 на території Донецької області у військовій частині № ппВ4174 виконував свій конституційний обовязок щодо захисту Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності України.

Згідно довідки Казанківського районного військового комісаріату № 10/3498 від 17.11.2015 №1022, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу за мобілізацією в період з 16.08.2014 по 16.09.2015 (а.с.48).

Законом України від 20.05.2014 № 1275 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" було внесено зміни до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та доповнено статтю 14 цього закону пунктом 15, яким передбачено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно публічної інформації ПАТ КБ «Приватбанк», розміщеної на офіційному сайті: для військових кредитні канікули діють з 18 березня 2014 року, для мобілізованих - з дати мобілізації. Кредитні канікули діють за всіма видами кредитів банку до закінчення мобілізації клієнта або офіційної дати звершення АТО. Воїнам, які загибли в АТО, ПриватБанк списує всю кредитну заборгованість у повному обсязі. Українським воїнам ПриватБанк не нараховує процентів за кредитами та списує штрафи автоматично (а.с. 85).

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Кредитні канікули відстрочка сплати тіла кредиту на попередньо узгоджений з кредитною установою (банком) строк. Після закінчення зазначено строку сплата тіла кредиту має бути поновлена.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_3 перебуваючи у 4 денній відпустці, як добросовісна сторона кредитного Договору та як клієнт банку письмово звернувся до відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» в Казанківському районі Миколаївської області з заявою про звільнення від сплати процентів, комісій, штрафів по кредиту та про надання кредитних канікул, що не заперечується позивачем.

Проте вказані вимоги не були задоволені банком з огляду на те, що дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на юридичних осіб та їх керівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 07.08.2015 сплатив кошти в повному обсязі відповідно до Договору від 25.03.2011, а саме 10 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 2PL169118 (а.с.84).

Оскільки, що голова Фермерського господарства БАРВІНОК ОСОБА_3 є єдиним засновником, управління та діяльність фермерського господарства залежить саме від його безпосередньої участі, то суд приходить до висновку, що голова фермерського господарства ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мав право на кредитні канікули до закінчення його мобілізації - 16.09.2015, та враховуючи, що його дружина ОСОБА_4 повністю внесла кошти по кредиту в розмірі 10 000,00 грн. 07.08.2015 (до закінчення мобілізації ОСОБА_3М.), то позивач неправомірно здійснив нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 11.04.2016

Суддя Н.О. Семенчук