Рішення № 57127676, 12.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.16р. Справа № 904/902/16За позовом: Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» , м. Дніпропетровськ

До: Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» , м. Дніпропетровськ

Про : стягнення 856 467, 00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача : ОСОБА_1 (дов. від 10.04.15р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №14 від 29.01.16р.)

СУТЬ СПОРУ :

ДП «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» ( позивач ) з урахуванням уточнень (зменшення) розміру позовних вимог ( а.с. 98-104) звернувся з позовом до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» ( відповідач ) про стягнення 856 467, 00 грн. ( в т.ч.: 446 040, 00 грн. - основна заборгованість; 163 250, 64 грн. - пеня; 228 149, 39 грн. - інфляційні втрати та 19 026, 97 грн. 3% річних) заборгованості за договором підряду на проведення проектно-пошукових робіт №1/97/14-0885-02 від 15.05.14р., укладеного між сторонами. Також позивач в своїх уточненнях просив повернути йому надмірно сплачений судовий збір в розмірі 579, 97 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обовязків в частині здійснення своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт.

03.03.16 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 02.03.16 р. №1СС/994 , шляхом накладення арешту на грошові кошти на поточних рахунках відповідача у розмірі суми заявлених позовних вимог та судових витрат. Заява обґрунтована посиланням на значну суму позовних вимог ( заявлених позивачем ) , ухилення відповідача від сплати заборгованості по іншим судовим рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справам №904/9555/15, 904/9715/15, 904/8850/15, 38/139-10, 38/117-10 та 24/170-10.

ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» ( відповідач ) у відзиві на позов ( а.с.84-87) проти задоволення позовних вимог заперечував , посилаючись на наступні обставини: позивачем пропущено річний строк для стягнення пені за прострочення виконання зобовязання за договором №1/97/14-0885-02 від 15.02.14р., оскільки відповідно до умов договору розрахунок за виконані роботи замовник здійснює в строк до 20 банківських днів після надання підрядником розрахункових документів і податкової накладної на підставі оформленого акта здачі-приймання проектно-кошторисної документації; акт здачі-прийняття проектно-кошторисної документації №5 датований 29.09.14р., отже строк оплати - 27.10.14р., тоді як позивачем в позовній заяві строком для оплати визначено 24.10.14р. Таким чином , річний строк для стягнення пені за прострочення виконання зобовязання сплив 27.10.15р., а тому вимога позивача про стягнення пені в розмірі 207 854, 64 грн. відбулась з пропущенням строку позовної давності.

Також відповідач заперечував проти розрахунку позивача інфляційних втрат та 3% річних зазначаючи, що початком періоду нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних є 28.10.2014р. Згідно контр розрахунку відповідача розмір інфляційних втрат складає 223 020, 00 грн. та 3% річних складає 15 910, 80 грн.

Окрім того відповідач просив розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців, обґрунтовуючи це клопотання посиланням на тяжкий фінансовий стан підприємства, наявність великої заборгованості у держави перед відповідачем . Також відповідач у своїх запереченнях на заяву про забезпечення позову (а.с.122) просив суд відмовити позивачу у її задоволенні посилаючись на те, що заборгованість по рішенням господарського суду Дніпропетровської області ( на які позивач посилається у своїй заяви про забезпечення позову), була погашена відповідачем. На підтвердження чого відповідачем було додано до своїх заперечень копії відповідних постанов виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження та про повернення виконавчого документу стягувачеві (а.с.126-132).

ДП «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» ( позивач ) у своїх запереченнях на відзив відповідача (а.с.95-96) просив відмовити відповідачу у розстроченні виконання рішення суду строком на 6 місяців.

По справі було оголошено перерву з 15.03.16р. по 29.03.16р. та з 29.03.16р. по 12.04.16р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

15.05.14р. між ДП «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» ( підрядник) та ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_3» (замовник) укладено договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт №1/97/14-0885-02, згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе розробку проектно-пошукових робіт: «Капітальний ремонт І розряду з модернізацією доменної печі №8 у доменному цеху ПАТ «ДМКД». Основні технічні рішення (ОТР)» (п.1.1. договору). В п.2.1 сторони погодили, що вартість договору , яка склала 531 000, 00 грн.; крім того ПДВ 106 200, 00 грн.; всього 637 200, 00 грн.

Згідно з п.3.1. договору оплата здійснюється після оформлення договору за закінчену роботу згідно календарного платну виконання робіт (додаток №1) з авансовим платежем у розмірі 30% вартості договору, згідно наданого підрядником рахунку; підрядник надає замовнику податкову накладну впродовж 5 днів після перерахування авансу. Форма оплати безготівкова (п.3.2. договору). Розрахунок за виконані роботи замовник здійснює в строк до 20 банківських днів після надання підрядником розрахункових документів і податкової накладної на підставі оформленого акта здачі-прийняття проектно-кошторисної документації (п.3.3. договору).

Відповідно до п.5.2. договору за порушення строків оплати виконаних робіт підрядник має право стягнути з замовника пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого зобовязання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня , від суми несвоєчасно сплачених робіт (а.с.10-16).

Під час розгляду справи судом були дослідженні надані позивачем оригінали первинних документів ( договору підряду №1/97/14-0885-02 від 15.05.14р., додатків до нього, акту здачі-прийняття проектно-кошторисної документації №5 від 29.09.14р.), що документально підтверджують фактичне виконання позивачем робіт відповідно до умов вищезазначеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були своєчасно виконанні проектно-пошукові роботи за договором №1/97/14-0885-02 від 15.05.14р. на загальну суму 637 200, 00 грн. ( що підтверджується відповідним актом здачі-прийняття проектно-кошторисної документації №5 від 29.09.14р., підписаного відповідачем без зауважень ( а.с.17). Натомість відповідач в порушення прийнятих на себе зобовязань виконані позивачем роботи не оплатив ( 21.05.14р. сплачено лише 191 160, 00 грн. авансового платежу за договором) ; у звязку з чим ( згідно наданих позивачем розрахунку) станом на час прийняття рішення у справі за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором у розмірі 446 040, 00 грн. (637 200, 00 грн. 191 600, 00 грн. = 446 040, 00 грн.).

Також позивач відповідно до п.5.2 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 163 250, 64 грн. - пені ( за період з 28.10.14р. по 28.10.15р.); 228 149, 39 грн. - інфляційних втрат ( за період з 28.10.14р. по 29.03.16р.) та 19 026, 97 грн. 3% річних ( за період з 28.10.14р. по 29.03.16р.).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України). У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України). Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до приписів ст.33 ГПК України : кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як зазначалось вище, позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 28.10.2014 року по 28.10.2015 року у розмірі 163 250, 64 грн.

У той же час, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Згідно п.4.3. постанови, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором);порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред'явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Сторонами у договорі не визначено іншого періоду нарахування пені. Позивач нараховує пеню за період з 28.10.14 року по 28.10.2015 року.

Отже, з урахуванням вищевикладеного нарахування пені має припинитися зі спливом шестимісячного терміну тобто 28.04.2015 року (з 28.10.2014 року по 28.04.2015 року 6 місяців).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві відповідач вказує на пропущення позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Позивач звернувся з позовом до суду 16.02.2016 року (дата штампу на позовній заяві), а отже пропустив строк позовної давності щодо стягнення пені за період з 29.04.2015 року по 28.10.2015 року.

Таким чином, з урахуванням викладеного , вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню за період з 16.02.2015 року по 28.04.2015 року (шість місяців) на суму заборгованості 446 040,00 грн. та складає 32 114, 88 грн.

За таких обставин уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача: 446 040, 00 грн. основної заборгованості за договором; 32 114, 88 грн. пені; 228 149, 39 грн. - інфляційних втрат та 19 026, 97 грн. 3% річних.

При цьому суд вважає можливим частково задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання судового рішення на 3 місяця наступним чином: 241 777, 08 грн. відповідач повинен сплатити позивачу в строк до 01.05.16р., 241 777, 08 грн. в строк до 01.06.16р. та 241 777, 08 грн. - в строк до 01.07.16р. В задоволені іншої частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити. Одночасно посилання позивача у своїх уточненнях на практику Верховного Суду України по справам №6-160цс14 та 6-116цс13, суд оцінює критично, оскільки дана практика ВСУ стосується цивільних справ та ці постанови не дають тлумачення частини 5 ст. 232 Господарського кодексу України.

Окрім того , суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки підстави , на які він посилається в її обґрунтування, були спростовані наданими відповідачем доказами ( копіями постанов ВДВС про закінчення виконавчого провадження у звязку із повною сплатою відповідачем заборгованості та про повернення виконавчих документів на адресу стягувача ( позивача ) за його заявою ) ..

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, переплаченого позивачем в зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Оскільки при уточнені позовних вимог позивачем було зменшено розмір позовних вимог та подано клопотання про повернення йому зайво сплаченого судового збору (згідно платіжного доручення №3585 від 08.02.16р.) в розмірі 579,97 грн. зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 258, 261, 267, 525, 526, 530, 837 ЦК України; ст. 232 ГК України; ст.ст. 33, 49, 68, 82-85 , 121 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» ( 51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь позивача - Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім.. Леніна, 17; код ЄДРПОУ 00188311): 446 040, 00 грн. заборгованості за договором; 32 114, 88 грн. пені; 228 149, 39 грн. - інфляційних втрат та 19 026, 97 грн. 3% річних ( розстрочивши виконання рішення в цій частині строком на 3 місяця наступним чином: 241 777, 08 грн. відповідач повинен сплатити позивачу в строк до 01.05.2016р., 241 777, 08 грн. в строк до 01.06.2016р. та 241 777, 08 грн. - в строк до 01.07.2016р.); та 10 879, 96 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

4. Повернути позивачу Державному підприємству «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім.. Леніна, 17; код ЄДРПОУ 00188311) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001) зайво сплачений судовий збір у сумі 579, 97 грн., сплачений згідно платіжного доручення №3585 від 08.02.16р., яке міститься в матеріалах справи №904/902/16, про що видати ухвалу.

Суддя Васильєв О.Ю.

13.04.16р.