Постанова № 57126332, 11.04.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 803/361/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ковальчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 5 січня 2016 року №0000321703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням від 5 січня 2016 року №0000321703 до позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня у розмірі 5 025 грн. 95 коп. за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач не погоджується з винесеним рішенням, оскільки він своєчасно та в повному обсязі сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, який зарахований до бюджету, у зв'язку з чим вважає, що відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій та пені. Крім того, зазначає, що помилка в реквізитах платежу при зазначенні розрахункового рахунку платника єдиного внеску не впливає на своєчасність сплати таким платником єдиного внеску до бюджету, така помилка впливає лише на невідображенні сплачених сум єдиного внеску в обліковій картці платника.

З наведених підстав просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 5 січня 2016 року №0000321703.

Відповідач в поданому письмовому запереченні від 6 квітня 2016 року №5336/10/03-18-10-07 пред'явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що чинним законодавством України не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у разі невірного визначення платником номеру банківського рахунку. Помилкова сплата єдиного внеску на інший рахунок, відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вважається недоїмкою до отримання заяви платника про перерахування вказаного платежу на відповідний рахунок. Вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 1 червня 2009 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 21 травня 2012 року позивач з 1 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.

Позивачем самостійно обчислено та сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 22 жовтня 2013 року по 20 жовтня 2015 року в сумі 9 647 грн. 38 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3, що підтверджується квитанціями №23 від 17 жовтня 2013 року на суму 398 грн. 01 коп., №49 від 15 листопада 2013 року на суму 398 грн. 01 коп., №36 від 18 грудня 2013 року на суму 398 грн. 01 коп., №7 від 17 січня 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №156 від 18 лютого 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №179 від 18 березня 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №20 від 16 квітня 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №123 від 16 травня 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №261 від 17 червня 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №40 від 17 липня 2014 року на суму 605 грн. 35 коп., №5 від 19 серпня 2014 року на суму 239 грн. 95 коп., №232 від 18 вересня 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №307886402 від 17 жовтня 2014 року на суму 423 грн. 00 коп., №45 від 19 листопада 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №118 від 18 грудня 2014 року на суму 422 грн. 65 коп., №338394695 від 17 січня 2015 року на суму 422 грн. 65 коп., №40 від 19 лютого 2015 року на суму 422 грн. 65 коп., №18 від 19 березня 2015 року на суму 422 грн. 65 коп., №3742491986 від 16 квітня 2015 року на суму 422 грн. 65 коп., №387665725 від 19 травня 2015 року на суму 422 грн. 65 коп., №79 від 19 червня 2015 року на суму 422 грн. 65 коп., №57 від 17 липня 2015 року на суму 422 грн. 65 коп., №248 від 19 серпня 2015 року на суму 422 грн. 65 коп.

13 жовтня 2015 року позивач звернувся до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області із заявою, в якій просив перевести здійсненні згідно із вищевказаними квитанціями платежі з розрахункового рахунку НОМЕР_3 на вірний розрахунковий рахунок НОМЕР_4.

Рішенням заступника начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 5 січня 2016 року за №0000321703, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовано штраф в сумі 1 565 грн. та нарахована пеня у розмірі 3 460 грн. 95 коп. за період з 22 жовтня 2013 року до 20 жовтня 2015 року.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Таким чином, виходячи із положень статті 4 Закону №2464-VI фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є платником єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів (підпункт 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України).

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини другої, третьої статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Таким чином, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Водночас, частиною четвертою, п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно із пунктом 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України №122 від 26 червня 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за №594/6882 (далі - Положення №122) єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).

Пунктом 2.1 Положення №122 визначено, що ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним, для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що оскільки суми єдиного внеску були зараховані на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у квитанції під час сплати суми єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несвоєчасну сплату необхідної суми грошового зобов'язання, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16 червня 2016 року у справі №21-377а15, яка в силу частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 5 січня 2016 року №0000321703, тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 5 січня 2016 року за №0000321703.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (43023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39497665) 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 13 квітня 2016 року.