Рішення № 5712457, 21.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.09 р. Справа № 17/125пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Іділлія” м. Макіївка

про: спонукання вчинити певні дії, визнання права на користування земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.

за участю представників сторін

від позивача: : ОСОБА_1 підприємець

від відповідача: Ткаченко Г.Л. директор

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець, ОСОБА_1, звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іділлія” з позовом про зобовязання відповідача передати позивачу користування земельну ділянку площею 149м2 та стягнення 25000,00 грн. моральної шкоди.

Письмовою заявою від 01.07.2009р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд додатково визнати за позивачем право користування ним земельною ділянкою, розташованою під її частиною приміщення та переоформити на позивача усі документи, що стосуються цього питання.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що з 2004р. і по теперішній час займається оформленням необхідних документів для отримання спірної земельної ділянки, яка знаходиться під частиною приміщення, розташованого за адресою: 86156, м. Макіївка, м-н Зелений, б.73 і є його власністю; документи відведення земельної ділянки і належного оформлення землекористування знаходяться на стадії розробки і затвердження; позивач повинен виконати вимоги чинного законодавства, а саме вимоги ч.1 ст.120, ст. 125 Земельного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1204га, що розташована за адресою: м. Макіївка, м-н Зелений, б.73; договір купівлі-продажу укладений між сторонами від 07.05.1999р.; те, що позивач не сплачує послуги по утриманню приміщення і частку земельного податку.

Розгляд справи був закінчений 09.07.2009р. Для підготовки повного тесту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 1330 21.07.2009р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконкому Макіївської міської ради народних депутатів № 543 від 04.12.1996р. 10.01.1997р. відповідачу був виданий державний акт на право постійного користування землею. Згідно цього акту землекористувачу надана у постійне користування земельна ділянка площею 0,1204 га у межах згідно з планом землекористування для функціонування магазину ТОВ “Іділлія” у м-ні “Зелений”.

07.05.1999р. між відповідачем (Продавець) та позивачем (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу (а.с. 8), згідно якого “Продавець” продав, а “Покупець” купив: частину приміщення магазину “Іділлія”, що знаходиться за адресою: 86156, м. Макіївка, м-н Зелений, б.73.

20.06.2007р. на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 9-10) позивач придбав у власність ще частину приміщення магазину “Іділлія”, що знаходиться за адресою: 86156, м. Макіївка, м-н Зелений, б.73.

Рішенням гірницького районного суду м. Макіївка від 21.12.2007р. (а.с. 14) за позивачем було визнано право власності на зазначену частину приміщення магазину “Іділлія”, що знаходиться за адресою: 86156, м. Макіївка, м-н Зелений, б.73 площею 71,7м2..

За довідкою Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» № 1/35-117 від 13.03.2008р. (а.с. 18) площа приміщення, яка належить позивачу складає 12,38% від загальної площі приміщення магазину “Іділлія”, що знаходиться за адресою: 86156, м. Макіївка, м-н Зелений, б.73. та займає земельну ділянку площею 101,08 м2.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до діючого законодавства, земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу («ЗК») України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Виходячи з вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вимог ч.1 ст.120 ЗК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За ч. 2 цієї ж статті ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За таких обставин слід визнати, що з набуттям позивачем права власності на згадане нерухоме майно до нього від позивача перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщено, прощею 101,08 м2.

Відтак, позов в цій частині є обґрунтованим.

В іншій частині вимоги позивача є безпідставними, оскільки: по-перше, як було зазначено вище питання передачі земельної ділянки та оформлення відповідних документів є справою органів місцевого самоврядування; по-друге: наявність моральної шкоди має бути доведеним належними доказами.

Відповідно до розяснень в п.3 постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.95 № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі та гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, порушенні права власності, прав, наданих споживачам, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач будь-яких доказів на підтвердження завдання йому позивачем моральної шкоди суду не надав.

Судові витрати розподіляються між сторонами наступним чином: 50% - на позивача, 50% - на відповідача.

З огляду на зазначене керуючись ст. 33, 34 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) право користування земельною ділянкою площею 101,08 м2, під частиною приміщення магазину «Іділлія», що знаходиться за адресою: 86156, м. Макіївка, м-н Зелений, 73, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іділлія» (86156, м. Макіївка, м-н Зелений, 73, ЄДРПОУ 24314915) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на відшкодування витрат по сплаченому держмиту 42,50 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 312,50 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити

Суддя Татенко В.М.