Ухвала суду № 57123895, 15.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/310/16

Номер справи місцевого суду: 523/6112/15-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Желєзнов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Желєзнова В.М.

суддів Фаріни В.П., Сенатора Л.І.

при секретарі Стояновій Л.І.

за участю:

прокурора Лояніча Д.В.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючий, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Чапаєва, 9,

засуджений:

-за ч.3 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 3604,33 грн., моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області судові витрати у розмірі 1410,93 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Як вказано у вироку, 02 березня 2015 року, приблизно о 21 - 00 годині, обвинувачений ОСОБА_4 перебував в салоні автомобіля «ВАЗ-2110 Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по Об`їздній дорозі м. Одеси від будинку №20 по вул. Жоліо Кюрі в м. Одесі в напрямку селища Нефтяників. Під час поїздки ОСОБА_4, знаходячись на задньому пасажирському сидінні, безпосередньо за спиною водія, попросив останнього зупинити автомобіль біля повороту на санаторій «Куяльник», після чого дістав з рукаву одягнутої на нього куртки кухонний ніж та його гострою частиною приставив до шиї ОСОБА_2, який сидів за кермом автомобіля. За цим, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_2, який намагався чинити опір, тілесні ушкодження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №462 від 24 березня 2015 року одну різану рану голови та два непроникаючих, сліпих, різаних поранень шиї, які відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, спричинивши короткочасний розлад здоровя.

Після отриманих ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 відкрив двері зазначеного автомобіля, вискочив з салону та відбіг на відстань пяти метрів від автомобіля, а ОСОБА_4, також покинувши салон автомобіля, з ножем у руці, погрожував потерпілому, у звязку із чим потерпілий ОСОБА_2 відбіг на безпечну відстань, після чого ОСОБА_4, пересівши за кермо вищезазначеного автомобіля, незаконно заволодівши останнім, поїхав з місця події.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4, вважає, що судом не вирішено питання про застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна обвинуваченого, чим допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Просить скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним за ст.289 ч.3 КК України та призначити покарання із застосуванням 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілого, які частково підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій ґрунтуються на належно досліджених і правильно оцінених у судовому засідання доказах, і в апеляційній скарзі не оспорюється.

Дії обвинуваченого за ст.289 ч.3 КК України судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Покарання ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що помякшують та обтяжують покарання і воно є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Згідно зі ст.409 КПК України підставою для зміни вироку є неправильне застосування кримінального закону України про кримінальну відповідальність.

Так, санкція ч.3 ст.289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна або без такої.

Разом з тим, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції помилково не вирішив питання щодо призначення чи не призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, тобто не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню.

Колегія суддів, взявши до уваги обставини, які помякшують покарання ОСОБА_4, які враховані судом першої інстанції, а саме щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, його першу судимість, дійшла висновку про можливість не призначати ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене в санкції ч.3 ст.289 КК України, та вважати його засудженим на визначений судом строк без конфіскації майна.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а вирок суду першої інстанції змінити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року у відношенні ОСОБА_4 - змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.3 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді апеляційного суду Одеської області Желєзнов В.М.

ОСОБА_5

ОСОБА_6