Рішення № 5712346, 30.07.2009, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-960/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2009 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 12.10.2007 року.

В позові зазначає, що відповідно до договору кредиту № 9573 від 12.10.2007 року відповідачка отримала кредит в сумі 30000 грн. Згідно із умовами договору кредиту відповідачка зобов’язалася до 12 жовтня 2009 року повернути отриману суму кредиту та проценти за користуванням кредитом відповідно до графіку погашення кредиту. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між спілкою і ОСОБА_2 12 жовтня 2007 року укладений договір поруки, за яким відповідач зобов’язався у випадку невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором нести з нею солідарну відповідальність, що передбачена договором кредитування. Оскільки відповідачка виконувала свої зобов’язання неналежним чином, на момент розгляду справи судом виникла заборгованість в сумі 22044 грн., з яких 19370 грн. складає неповернена сума кредиту, 1337 грн. – проценти за користування кредитом, 1337 грн. – підвищені проценти за затримку сплати процентів за користування кредитом. У зв’язку з порушенням позичальником прийнятих на себе зобов’язань просить про розірвання кредитного договору.

Під час судового розгляду позивач уточнив вимоги. У зв’язку з невиконанням позивачкою зобов’язань просить про стягнення з відповідачів 26530 грн., які складаються з основної суми кредиту у розмірі 19370 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 3274 грн., підвищених процентів за затримку сплати процентів за користування кредитом у сумі 3886 грн.

Крім зазначеної суми, позивач просить стягнути з відповідачів видатки по сплаті судового збору в сумі 275 грн. 30 коп. та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив доводи, викладені в позові. Просить про його задоволення, а саме: про розірвання кредитного договору через грубе порушення відповідачкою своїх зобов’язань та про стягнення заборгованості.

Відповідачка позов визнала частково та пояснила, що сума заборгованості за кредитом, з якої слід виходити при обчисленні відсотків, становить не 30000 грн., а 25500 грн., оскільки 4500 грн. становлять вартість накопичувального внеску на її рахунку. Крім того, заперечує проти стягнення подвійної процентної ставки за кожен місяць запізнення сплати відсотків, оскільки вона не була обізнана при укладенні договору про такий від відповідальності. Вважає, що обчислена з урахуванням наведених доводів сума заборгованості складає 15735 грн., з них 14780 – заборгованість за кредитом та 865 грн. – заборгованість по несплаченим відсоткам. Позов в зазначеній сумі визнає.

Відповідач до суду не з’явився. Надав письмове звернення, яке містить прохання про вирішення спору у його відсутність через зайнятість на роботі.

За згаданих обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність співвідповідача, на підставі наявних в справі доказів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Із змісту ст. 611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Надані суду письмові докази, зокрема: кредитний договір, розрахунок заборгованості, заява на отримання кредиту та інші, вказують на характер правовідносин сторін і підтверджують обґрунтованість позову.

Із змісту ст. 651 ЦК України випливає, що договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку істотного порушення договору другою стороною.

Перелічені письмові докази підтверджують обґрунтованість позову і в цій частині, оскільки відповідачкою допущені такі порушення своїх зобов’язань, що є підставою для розірвання договору.

Вирішуючи спір на користь позивача, суд знаходить неспроможними доводи відповідачки про отримання нею суми кредиту не в повному обсязі, оскільки заява-анкета на отримання кредиту, сам кредитний договір, які підписані сторонами, містять посилання на суму кредиту саме в 30000 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору кредитування при запізненні строків обов’язкової щомісячної сплати процентів за кредит позичальник сплачує подвійні проценти за кожен день запізнення по сплаті до повного повернення суми кредиту.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на наведені норми закону стосовно правовідносин, які склалися, суд вважає, що певні умови договору, які в судовому засіданні заперечує відповідачка, визначені сторонами по обопільному волевиявленню, про що свідчать підписи сторін, тому у відповідності до ст. 629 ЦК України вони є обов’язковими для виконання ними.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Наданий суду договір поруки, укладений між позивачем та співвідповідачем 12 жовтня 2007 року, вказує на характер правовідносин сторін, дають суду підстави для покладення солідарної відповідальності за порушення обов’язків, що передбачені основним договором.

Суд вважає за можливе за домовленістю сторін ухвалити про звернення стягнення на накопичувальний внесок відповідачки в сумі 4500 грн.

Судовий збір та збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, попередньо оплачені позивачем, мають бути стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 530, 533, 554, 559, 612, 623, 628, 629, 659, 1054, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 59, 60, 88, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш ИВ:

Позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 9573 від 12.10.2007 року між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» 26530 грн. заборгованості за кредитним договором, 275 грн. судового збору та 250 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на п/р 26505301169951 у філії «Відділення Промінвестбанку м. Запоріжжя», код ЄДРПОУ 25821181, код банку 313355.

Звернути стягнення заборгованості за договором кредиту на накопичувальний внесок ОСОБА_3 в сумі 4500 грн., який зберігається в ЗОКС «Довіра».

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Щаслива