Вирок № 57123446, 13.04.2016, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/768/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Курочки В.М.,

при секретарі Задеряки Г.М.,

з участю прокурора Стоянова О.Г.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №12015160380001868 від 01.08.2015 р.за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також цивільні позови прокурора в інтересах держави в особі комунального закладу «Овідіопольська центральна районна лікарня» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого у лікарні 3174 грн. і цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 Вячеславочича до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди 318346 грн. 49 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2015 року, приблизно о 19 год. 30 хв., у світлий час доби, ОСОБА_3, на порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху України у стані алкогольного спяніння керував технічно-справним автомобілем марки «ВМW-525», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухався по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Орджонікідзе, в напрямку від вул. Шевченка до вул. Одеської в смт Овідіополі Одеської області. На передньому пасажирському сидінні зазначеного знаходився пасажир ОСОБА_2, а на задньому пасажирському сидінні знаходились пасажири ОСОБА_4 і ОСОБА_5 На порушення вимог пунктів 1.5, 2.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, поблизу будинку №8 по вул. Орджонікідзе, ОСОБА_3, будучи неуважним, на заокругленні дороги, не обрав безпечну швидкість руху, не урахував дорожню обстановку, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля, допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини праворуч та наїзд на придорожнє дерево.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого багатоуламкового перелому середньої та нижньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків; закритого осколкового перелому лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків; забитої рани верхньої третини лівої гомілки ; закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку; рваної рани підборіддя; множинних забоїв голови, тулубу, кінцівок, які супроводжувалися та ускладнилися розвитком жирової емболії та коми, та які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя потерпілого в момент їх заподіяння, а пасажиру автомобіля ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого крайового перелому нижньої гілки лівої лонної кістки; закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, забійно-рваної рани лобної ділянки; множинних забоїв, саден голови, тулубу, кінцівок, які викликали тривалий розлад здоровя строком більше ніж 21 день та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоровя.

Вину свою ОСОБА_3 визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що 31.07.2015 р., приблизно о 19 год. 30 хв., у стані алкогольного спяніння керував технічно-справним автомобілем НОМЕР_2, рухався по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Орджонікідзе, в напрямку від вул. Шевченка до вул. Одеської в смт Овідіополі Одеської області. Керування автомобілем йому передав володілець автомобіля ОСОБА_2, який при цьому сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля. На задньому пасажирському сидінні знаходились пасажири ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Як він допустив наїзд автомобіля на придорожнє дерево не памятає внаслідок отриманих ним під час ДТП тілесних ушкоджень.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 підтверджується також наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 31.07.2015 р., приблизно о 19 год. 30 хв., на прохання ОСОБА_3 передав йому керування технічно-справним автомобілем марки «ВМW-525», державний номерний знак НОМЕР_1, яким володів на підставі реєстраційного документу. Сам сів в автомобіль на переднє пасажирське сидіння. На задньому пасажирському сидінні салону знаходились пасажири ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Як ОСОБА_3 допустив наїзд автомобіля не памятає тому, що до свідомості внаслідок отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень він прийшов у лікарні.

- протоколом огляду місця події, з якої слідує, що ДТП сталася внаслідок наїзду автомобіля марки «ВМW-525», державний номерний знак НОМЕР_1, на придорожнє дерево; (том 2, а.с. 6-18)

- висновком судової медичної експертизи, з якого слідує, що ОСОБА_2 під час ДТП були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого багатоуламкового перелому середньої та нижньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків; закритого осколкового перелому лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків; забитої рани верхньої третини лівої гомілки ; закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку; рваної рани підборіддя; множинних забоїв голови, тулубу, кінцівок, які супроводжувалися та ускладнилися розвитком жирової емболії та коми, та які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя потерпілого в момент їх заподіяння; (том 2, а.с. 42-44)

- висновком судової медичної експертизи, з якого слідує, що внаслідок ДТП пасажиру автомобіля ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого крайового перелому нижньої гілки лівої лонної кістки; закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, забійно-рваної рани лобної ділянки; множинних забоїв, саден голови, тулубу, кінцівок, які викликали тривалий розлад здоровя строком більше ніж 21 день та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоровя; (а.с. 39-40)

- висновком судової автотехнічної експертизи, з якого слідує, що рульове управління, гальмівна система та ходова частина автомобіля марки «ВМW-525», державний номерний знак НОМЕР_1, на час ДТП несправностей не мали; (том 2, а.с. 33-37)

ОСОБА_3, керуючи автомобілем, грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3, 2.9, 12.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_4, а тому кримінальну відповідальність він повинен нести за ч. 2 ст. 286 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

При призначенні покарання Нагірному суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, першу судимість, вік, стан здоровя, зокрема те, що внаслідок отриманих ним під час дорожньо-транспортної події тілесних ушкоджень він визнаний інвалідом 2-ї групи, позитивну характеристику а також, що злочин він вчинив у стані алкогольного спяніння, що суд відносить до обставини, яка обтяжує покарання.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства і покарання йому необхідно призначити у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Прокурором в інтересах держави в особі комунальної установи «Овідіопольська центральна районна лікарня» заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_2 3174 грн. 93 коп.( а.с. 8-10).

Обвинувачений позов прокурора визнав повністю.

Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Розмір понесених витрат на лікування потерпілих підтверджено довідками Овідіопольської ЦРЛ. (а.с. 11-12)

Потерпілий ОСОБА_2 заявив цивільний позов до обвинуваченого про стягнення шкоди у розмірі 318396 грн. 49 коп., з яких: витрати на лікування 57396 грн. 49 коп., втрачений заробіток - 55000 грн., моральна шкода 200 000 грн., витрати на правову допомогу 6000 грн. (а.с. 22-30)

Обвинувачений цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 визнав частково.

Суд вважає, що позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 2 і 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внісладок непереборної сили або умислу потерпілого.

На час ДТП ОСОБА_3 на підставі документів, визначених п. 2.1 Правил дорожнього руху України, керував автомобілем «BMW-525», реєстраційний номер НОМЕР_1, саме з його вини сталася ДТП, під час якої була завдана шкода потерпому ОСОБА_2 і саме він у відповідності до розяснень п. 6 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 р №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» є особою, яка має нести відповідальність за завдання шкоди зазначеним вище джерелом підвищеної небезпеки.

ОСОБА_2 у звязку із заподіянням йому з вини обвинуваченого тілесних ушкоджень поніс витрати на лікування у розмірі 57396 грн. 49 коп., що підтверджено відповідними документами, а тому у цій частині позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. (а.с. 34-47)

Статтею 1195 ЦК України визначено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

З вини обвинуваченого ОСОБА_2 були заподіянні тілесні ушкодження, внаслідок чого він тривалий час перебував на лікуванні, в установленому законом порядку 22.02.2016 р. визнаний інвалідом 2-ї групи, тобто був позбавлений можливості працювати.

На час ДТП ОСОБА_2 не працював, а тому розмір відшкодування втраченого ним заробітку згідно наведених вище положень закону має визначатись за період з 01.08.2015 р. до 01.04.2016 р. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 1378 грн., встановленого ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», за 8 місяців складає 11024 грн. ( 1378 х 8 = 11024 грн.)

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження, він тривалий час перебував на лікуванні, визнаний інвалідом другої групи, чим йому завдані фізичні та моральні страждання.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждан, яких зазнав ОСОБА_2, їх тривалості, стан його здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого на відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 моральна шкода у розмірі 50000 грн.

Статтею 118 КПК України до процесуальних витрат віднесені витрати на правову допомогу.

Статтею 120 КПК України встановлено, що витрати, повязані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Потерпілий поніс витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн., що підтверджено документально, а тому ці витрати підлягають стягненню на його користь з обвинуваченого. (а.с. 31-33)

Загальний розмір витрат, що підлягають стягненню на користь потерпілого становить 124420 грн. 49 коп. (57396,49 + 11024 + 50000 + 6000 = 124420, 49)

Добровільно обвинувачений відшкодував потерпілому ОСОБА_2 шкоду у розмірі 27700 грн., що підтверджено розпискою потерпілого та визнано ним у судовому засіданні. (а.с. 119)

За таких обставин розмір суми, що підлягає стягненню на користь потерпілого ОСОБА_2 з обвинуваченого підлягає зменшенню на 27700 і становить 96720 грн.

В іншій частині позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого задоволенню не підлягають

На підставі ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи 552 грн. 42 коп. (том 2, а.с. 32)

Керуючись ст. ст. 373,374, 128-129 КПК України, ст. ст. 23,1166,1167,1195,1206 ЦК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України й призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного виду призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки з покладанням на нього у відповідності зі ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави в особі Комунальної установи «Овідіопольська центральна районна лікарня» (р/р 35416001019841, код ЄРДПОУ 01998845, МФО 828011 ГУДКСУ в Одеській області) в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в лікарні 3174 грн. 93 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової, моральної шкоди та витрат на правову допомогу 96720 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати в дохід держави в сумі 552 грн. 42 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області протягом 30 днів від дня проголошення.

Суддя: В.М. Курочка