Рішення № 57120316, 05.04.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/9453/15-ц

Провадження № 2/635/371/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сушко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова,

в с т а н о в и в:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа: Харківська міська рада, в якій просить визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської рад.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованих Інспекцією ДАБК у Харківській області від 12 липня 2012 року №ХК 14312117515 та від 12 липня 2012 року №ХК 14312117516, ОСОБА_1 є замовником реконструкції нежитлових будівель літ. А-2 під торгівельно-офісну будівлю та літ. Б-1 під склад по вул. Кубасова, 2 у м. Харкові та нежитлової будівлі літ. В-1 під авто мийку та літ. Б-2 під СТО по вул. Революції 1905 р. Загальна площа будівель складає 1577,2 кв.м.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», що набрав чинності з 12 березня 2011 року, замовник обєкта будівництва, у тому числі і при будівництві індивідуальних житлових будинків загальною площею понад 300 кв.м., зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття обєкта містобудування в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року №804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до вказаних положень законодавства пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова у розмірах: 10% загальної кошторисної вартості будівництва обєкта для нежитлових будівель та споруд та 4% загальної кошторисної вартості будівництва обєкта для житлових будинків.

Залучення замовників здійснюється на підставі договорів про пайову участь, які укладаються з Департаментом економіки та комунального майна. Типовий договір затверджено цим Порядком.

Для укладення такого договору замовник зобовязаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту.

Листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 04 листопада 2013 року №565/0/114-13 направлено до ОСОБА_1 для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Відповідь на вказаний лист або укладеного договору чи протоколу розбіжностей до проекту договору до управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна або Харківської міської ради від ОСОБА_1 не надходило.

Визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядком пайової участі обовязок ОСОБА_1 не виконав та не звернувся до Департаменту економіки та комунального майна для укладення відповідного договору про пайову участь.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не зявилася, надала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що просить дану справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених вище /а.с. 34-40/.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області, отриманих судом у порядку ч. 3 ст. 122 ЦПК України, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи /а.с.28-29, 55, 60-61/, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову суду не надав.

Представник Харківської міської ради ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилася, причини неявки суду не повідомила, надала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що просить дану справу розглядати за її відсутності та просить ухвалити рішення, яким вимоги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити повністю /а.с. 49-52/.

Враховуючи умови, встановлені ч.1 ст.224 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради слід відмовити з наступних підстав.

За змістом ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та обєктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність обєкта до експлуатації.

Як встановлено в судовому засіданні, реконструйовані нежитлові будівлі літ. «В-1» під авто мийку, та літ. «Б-2» під СТО за адресою: м. Харків, вул. Революції 1905 р. буд. 10 код обєкта 1230.3 ІІІ категорії складності, прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої 12 липня 2012 року за №ХК14312117516 /а.с. 13-15/.

Згідно ст. 27-1 ЗУ «Про планування і забудову територій», який діяв на час будівництва, замовник, який мав намір здійснити будівництво обєкта містобудування у населеному пункті, зобовязаний був взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Проте, Закон України «Про планування і забудову територій» втратив чинність 12 березня 2011 року у звязку з набуттям чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», який набув чинності 12 березня 2011 року, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд не заперечує, що законодавством України передбачена обовязкова участь забудовника території у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, але ч. 9 вищевказаної статті не зобовязує замовника звернутися до міськради для укладення договору, замовник зобовязаний протягом 7 днів з дня прийняття обєкта в експлуатацію письмо проінформувати про це орган місцевого самоврядування для статистичної звітності договору.

Частиною 3 ст. 40 вказаного Закону передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Вказана норма Закону щодо способу пайової участі у розвитку інфраструктури набрала чинності лише 1 січня 2013 року.

У пункті 2.1.1. проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між департаментом економіки та комунального майна та ОСОБА_1, вказано, що замовник здійснює перерахування до бюджету м. Харкова коштів у розмірі 1425946,52 грн., згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова /а.с. 19/.

Вказаним договором визначена форма участі у розвитку території, передбачена ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Проте, на момент прийняття в експлуатацію реконструйованих нежитлових будівель літ. «В-1» під авто мийку, та літ. «Б-2» під СТО за адресою: м. Харків, вул. Революції 1905 р. буд. 10 код обєкта 1230.3 ІІІ категорії складності, зазначені вимоги Закону не набули чинності, отже ОСОБА_1 не зобовязаний укладати договір на вказаних умовах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів свій позов і відмовляє у задоволені позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання апеляційної скарги позивачем, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів апеляційної скарги.

Суддя - А.Ю. Полєхін