Ухвала суду № 57118837, 06.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/649/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко П. М.

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

Іменем України

06.04.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Єгорової С.М.; Письменного О.А.

за участю секретаря: Яковлєвої Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1167 грн. щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду.

В обгрунтування вимог зазначила, що з 2011 року без реєстрації шлюбу проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю по АДРЕСА_1.

З відповідачем мають дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

3 лютого 2015 року припинили проживання та ведення спільного господарства. ОСОБА_3 з донькою переїхала до батьків в с. Катеринівка, Долинського районну, Кіровоградської області, а відповідач залишився проживати за адресою с. Злинка, Маловисківського районну, Кіровоградської області.

З вказаного часу ОСОБА_2 не сплачує аліменти на утримання малолітньої дочки та матеріально її не забезпечує.

Відповідно до Закону України від 17.09.2015р. № 704-VІІ «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01.09.2015 року встановлено розмір прожиткового мінімуму дитини віком до 6 років у розмірі - 1167 грн.

Так як, відповідач офіційно не працює і має нерегулярний, мінливий дохід, просить стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі у визначеному законом розмірі 1167 грн., адже стягнення коштів в меншому розмірі не зможе забезпечити мінімальні потреби дитини на існування (харчування, одяг та інше), забезпечити її фізичний та духовний розвитку.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 1017 грн., щомісяця, починаючи з 30 листопада 2015 року і до повноліття дитини.

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду та зменшити розмір стягнутих аліментів до 415 грн. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме не враховано, що відповідач вже сплачує аліменти на іншу дитину, сам на даний час не працює, своєї земельної ділянки немає, на підставі ст. 180 СК Україна позивач також зобов'язана утримувати дитину. Суд безпідставно стягнув аліменти в більшому розмірі ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 55-56).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частково задовольняючи позов суд виходив з того що відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання своєї дитини та з урахуванням матеріального стану платника аліментів, його нерегулярного та мінливого доходу стягнув аліменти у твердій грошовій формі в розмірі 1017 грн. щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками малолітньої ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3).

ОСОБА_2 що виходить з довідки № 128 виданої 21 січня 2016 року сільським головою Злинської сільської ради, зареєстрований по АДРЕСА_1. Згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 04 лютого 2000 року по даний час не працює. На території сільської ради немає земельної частки (паю), має присадибну земельну ділянку площею 0,28 га, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію (а.с.13).

ОСОБА_3 проживає разом з донькою ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою виконкому Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 23 листопада 2015 року № 1827/02-16 (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст. ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними.

В даному випадку сторони не дійшли згоди щодо утримання своєї малолітньої дитини.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. За правилами ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються у частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ст.182 СК).

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України, а саме 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК.

Відповідно до частини 1 статті 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що аліменти на утримання малолітньої дитини, яка потребує матеріальної допомоги підлягають стягненню у твердій грошовій формі щомісячно, оскільки відповідач офіційно не працевлаштований, а відтак має нерегулярний та мінливий дохід.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам положення ст. 184 СК України.

При визначенні розміру аліментів судом у відповідності до ст. 182 СК України, враховано стан здоров'я та потреби дитини, а також стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є особою працездатного віку, його ставлення до заявлених вимог, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, визначеного ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік», відсутність між сторонами домовленості про способи виконання обов'язку по утриманню малолітньої дитини, що на утриманні відповідача знаходиться ще одна дитина на яку він сплачує аліменти в розмірі 150 грн.

В матеріалах справи відсутні докази перебування відповідача на обліку в службі зайнятості як безробітного, тобто як особи, яка немає заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстрована у державній службі зайнятості як така, що шукає роботу (ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»).

Визначений судом розмір аліментів на утримання малолітньої дитини, який не оскаржується позивачем є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та обов'язку обох батьків її утримувати, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.

Крім того, заперечуючи доводи апеляційної скарги позивачем надано виписку з медичної карти ОСОБА_4, 2012 року народження та довідку ТОВ «Ваш зір» від 29 січня 2016 року, згідно яких малолітня донька сторін має далекоглядність слабкої степені, з 13 листопада 2015 року проходе нагляд в офтальмологічному центрі «Ваш зір» та їй рекомендується курси апаратного лікування, вартість яких становить 1400 грн. (а.с.46-53). Тобто, дитина сторін хворіє та відповідно потребує додаткових витрат на лікування, які надаються позивачем.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене відповідач не надав суду беззаперечних доказів необхідності визначення розміру аліментів в сумі 415 грн.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що він не працює і немає доходу, оскільки є здоровою, працездатною особою та немає медичних обмежень у працевлаштуванні. Наявність у відповідача інших аліментних зобов'язань не позбавляє його обов'язку сплачувати аліменти на утримання дочки в гідному розмірі. Тим більше, з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження неможливо здійснити об'єктивний висновок за яких умов з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_5 в розмірі 150,00 грн., яка вимога заявлялась стороною позивача. Тому дана обставина не може слугувати в підставу визначення розміру стягнення за позовом ОСОБА_3

Враховуючи наведене, положення ст. 182 СК України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дана належна оцінка зібраним доказам, правильно визначені правовідносини між сторонами і застосовані норми матеріального права, що регулюють даний спір.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Суддя: