ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 33/23609.06.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарант-Система”
до акціонерного комерційного банку „Київ”
про зобовязання здійснити виконання платіжних доручень на переказ грошових коштів шляхом перерахування коштів отримувачам
За участю представників сторін:
від позивача: Петлицький Я.А. представник за довіреністю № 6 від 22.01.2009 року;
від відповідача: не зявився.
встановив :
Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Гарант-Система” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до акціонерного комерційного банку «Київ»про зобовязання виконати платіжні доручення позивача на переказ коштів шляхом списання з рахунку позивача грошових коштів в загальній сумі 35911,00 грн. та перерахувати їх отримувачам згідно платіжних доручень № 13 від 23.02.09, № 14 від 06.03.09, № 15 від 12.03.09.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір про відкриття та розрахунково-касове обслуговування рахунку в національній валюті від 01.03.2004 року.
Згідно з п.1.1. договору від 01.03.2004 року клієнт відкриває в банку поточний рахунок в національній валюті України, зберігає грошові кошти на рахунку, здійснює оплату послуг банку згідно з тарифами, а банк проводить розрахункове і касове обслуговування клієнта у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Позивач надав відповідачеві для виконання платіжні доручення на перерахування грошових коштів отримувачам, а саме:
- платіжне доручення № 13 від 23.02.09 на суму 18611,00 грн., одержувач коштів ВДК у Подільському районі м. Києва;
- платіжне доручення № 14 від 06.03.09 на суму 4000,00 грн., одержувач коштів ТОВ „Українська Бізнес Група”;
- платіжне доручення № 15 від 12.03.09 на суму 13300,00 грн., одержувач коштів - ВДК у Подільському районі м. Києва.
Разом надано платіжних доручень на суму 35 911,00 грн. Всі зазначені платіжні доручення відповідачем були прийняті, але не виконані, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/236 і призначено до розгляду на 18.05.2009 року.
15.05.2009 року позивач через загальний відділ діловодства подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та доповнення до позовної заяви.
У доповненні до позовної заяви позивач зазначає, що 25.03.2009 року відповідач здійснив повернення платіжних доручень № 13 від 23.02.09, № 14 від 06.03.09, № 15 від 12.03.09 без виконання у звязку з введенням мораторію на платежі та залишок коштів на рахунку платника станом на 09.02.2009.
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки відповідно до ст.8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Статтею ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. На думку позивача, мораторій не стосується виконання банком своїх обовязків по виконанню платіжних доручень клієнтів.
Враховуючи наведене позивач просить зобовязати відповідача прийняти до виконання та здійснити переказ грошових коштів з поточного рахунку позивача згідно платіжних доручень позивача № 13 від 23.02.09 на суму 18611,00 грн, № 14 від 06.03.09 на суму 4000,00 грн, № 15 від 12.03.09 на суму 13300,00 грн. зарахувавши кошти на рахунки одержувачів.
В судове засідання 18.05.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 23.03.2008 року не виконав, через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а також заяву про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.
Керуючись ст. 77 ГПК України, враховуючи факт незявлення в судове засідання представника відповідача суд відклав розгляд справи на 09.06.2009 року.
У судовому засіданні 09.06.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не подав, через загальний відділ діловодства подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд врахувати, що в АКБ „Київ” призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 09.02.2009 до 09.02.2010 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.03.2004 року між позивачем та відповідачем в особі Шевченківської філії АКБ „Київ” укладено договір про відкриття та розрахунково-касове обслуговування рахунку в національній валюті.
Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно з п. 1.1. договору від 01.03.2004 року клієнт відкриває в банку поточний рахунок в національній валюті України, зберігає грошові кошти на рахунку, здійснює оплату послуг банку згідно з тарифами, а банк проводить розрахункове і касове обслуговування клієнта у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до п.2.3.1 договору від 01.03.2004 року банк зобовязується здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з діючими правилами, в межах залишку грошей на рахунку клієнта і на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.3.7 договору від 01.03.2004 року банк зобовязується виконувати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку (з 9 до 17 год.), в день його надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунку клієнта. У разі надходження розрахункового документа клієнта до банку після закінчення операційного часу, банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі не пізніше наступного робочого дня в межах наявних коштів на його рахунку.
Позивач надав відповідачеві для виконання платіжні доручення на перерахування грошових коштів, а саме:
- платіжне доручення № 13 від 23.02.09 на суму 18611,00 грн., одержувач коштів ВДК у Подільському районі м. Києва;
- платіжне доручення № 14 від 06.03.09 на суму 4000,00 грн., одержувач коштів ТОВ „Українська Бізнес Група”;
- платіжне доручення № 15 від 12.03.09 на суму 13300,00 грн., одержувач коштів - ВДК у Подільському районі м. Києва.
Разом надано платіжних доручень на суму 35 911,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача, наявною в матеріалах справи.
Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.
Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Постановою Правління НБУ від 06.02.2009 року № 53 в акціонерному комерційному банку «Київ»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 09.02.2009 до 09.02.2010 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009. Відповідач пояснив, що неперерахування коштів згідно платіжних доручень мало місце у звязку з важким фінансовим станом банку, та просив врахувати вимоги статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;
Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Частиною 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частини 1 статті 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідач не заперечує факту неперерахування коштів згідно платіжних доручень № 13 від 23.02.09 на суму 18611,00 грн., № 14 від 06.03.09 на суму 4000,00 грн., № 15 від 12.03.09 на суму 13300,00 грн., а також те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору від 01.03.2004 року про відкриття та розрахунково-касове обслуговування рахунку в національній валюті, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Зобовязати акціонерний комерційний банк „Київ” (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) прийняти до виконання та здійснити переказ грошових коштів з поточного рахунку позивача № 26501700070401, відкритого у Шевченківській філії АКБ „Київ” згідно платіжних доручень закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарант-Система” № 13 від 23.02.2009 на суму 18611 (вісімнадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 00 коп., № 14 від 06.03.2009 на суму 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., № 15 від 12.03.2009 на суму 13300 (тринадцять тисяч триста) грн. 00 коп., зарахувавши кошти на рахунки одержувачів.
3.Стягнути з акціонерного комерційного банку „Київ” (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства „ Страхова компанія „Гарант-Система” (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 літ. А, код ЄДРПОУ 31725819) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 02.07.2009 року.
Судове рішення № 5711824, Господарський суд м. Києва було прийнято 09.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 33/236. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: