Ухвала суду № 57115694, 06.04.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

06.04.16

У Х В А Л А Справа № 200/5860/16-к

Провадження № 1-кс/200/3493/16

06 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю.,

при секретарі Пеньківській О.А.,

за участю прокурора Іванова Д.В., слідчого Масленнікова С.Ю., представника ТОВ «Екопром» ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м Дніпропетровську клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 420160400000000067 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2016 року до суду звернувся слідчий СУ ГУ НП України у Дніпропетровській області Масленніков С.Ю. з клопотанням, у якому прохає по кримінальному провадженню № 420160400000000067 накласти арешт на нерухоме майно - земельну ділянку по вул. Сімферопольській, у м. Дніпропетровську площею 3,1865 га., з кадастровим номером 1210100000:270:0034, яка зареєстрована за ТОВ «Екопром» (код ЄДРПО 31017242).

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. СУ ГУ НП України у Дніпропетровській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженню № 420160400000000067, яке відкрито 27 січня 2016 року на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_2 за фактом заволодіння у 2008 році службовими особами ТОВ «Екопром» нерухомим майном (земельною ділянкою та спорудами), що по вул. Сімферопольській, 2 у м. Дніпропетровську, які належали Державі в особі Міністерства оборони України, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Земельна ділянка по вул. Сімферопольській, 2-к у м. Дніпропетровську, на підставі вимог Закону України «Про використання земель оборони», разом з нерухомим майном, яке було на ній розташовано, становила власність Міністерства оборони України, перебувала на балансі у Дніпропетровської КЕЧ району (код ЄДРПО України 08004581). Актом прийому-передачі казарменного фонду комунальних споруд та обладнання військового містечка № 11 від 19 липня 2005 року, що затверджений начальником Головного КЕУ МО України, на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 червня 2005 року, нерухоме майно, що знаходилося на вказаній земельній ділянці, взято на баланс ЦСБУ МО України. На підставі договору купівлі-продажу, 30 вересня 2005 року майновий комплекс передано у власність ТОВ «Тракт», а 20 грудня 2005 року, також на підставі договору купівлі-продажу, передано ТОВ «Екопром». 10 квітня 2006 року ЦСБУ МО України погоджено продаж майна військового містечка № 11 та надано згоду на відчуження земельної ділянки, на якій розташовано містечко, по вул. Сімферопольській, 2-К у м. Дніпропетровську, площею близько 3,3 га. Рішеннями Дніпропетровської міської ради № 51/18 від 10 вересня 2007 року, № 184/26 від 26 грудня 2007 року, ТОВ «Екопром» виділено вказану земельну ділянку та передано в оренду для проектування та будівництва, для житлової забудови та комерційного використання. Однак, при визначенні долі нерухомого майна (земельною ділянкою та спорудами) по вул. Сімферопольській, 2 у м. Дніпропетровську, Міністерство оборони України порушило вимоги чинного на той час законодавства, так як не могло його відчужувати без згоди Кабінету Міністрів України. З цих підстав вважає, що земельна ділянка по вул. Сімферопольській, 2-К у м. Дніпропетровську, площею 3,1865 га, кадастровий номер 1210100000:270:0034, містить відомості, які можуть бути використані, як доказ фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні № 420160400000000067. Спираючись на норми ст. 170 КПК України, ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом та про фінансування тероризму», вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

У судовому засіданні слідчий своє клопотання підтримав, прохав задовольнити з наведених у ньому підстав. Додатково пояснив, що прохає накласти арешт на підставі норми п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів. Однак, до цього часу постанову про визнання вказаної земельної ділянки речовим доказом він не виніс.

Прокурор також клопотання підтримав з підстав, наведених слідчим. Вважав, що не дивлячись на те, що вказана земельна ділянка речовим доказом не визнана, на неї все ж можна накласти арешт, так як вона незаконно перебуває у власності міської ради, а відтак, і у користуванні ТОВ «Екопром».

Представник користувача - ТОВ «Екопром», вважала, що клопотання не підлягає задоволенню. Пояснила, що згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, які слід арештувати та документи, що підтверджують право власності на те майно, яке підлягає арешту; розмір шкоди, яку завдано вчиненням злочину, докази факту завдання шкоди та розмір цієї шкоди, що не зроблено слідчим, так як усе зазначене у клопотанні відсутнє. На даний час спірна земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Дніпропетровська і є комунальною власністю на законних підставах, так як правочин про набуття щодо неї права власності у Дніпропетровської територіальної громади, є чинним. Відтак, і укладений між радою та товариством договір оренди, є чинним. Через те, що ці правочини є чинними, накладення арешту на вказану земельну ділянку буде незаконним, порушить права товариства та перешкодить здійсненню ним господарської діяльності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі і предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна; завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірно винагороди. Нормою ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вон6о відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення слідчого у його обґрунтування, пояснення представника користувача майна, з'ясувавши думку прокурора та дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно не підлягає задоволенню. Так, у випадках, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається для збереження речових доказів. Речовим доказом на стадії досудового слідства предмет визначається не ухвалою слідчого судді, а постановою слідчого чи прокурора. Через те, що завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача чи відчуження майна, а земельна ділянка по вул. Сімферопольській, 2-К у м. Дніпропетровську площею 3,1865 га., з кадастровим номером 1210100000:270:0034, користувачем якої є ТОВ «Екопром» (код ЄДРПО 31017242) у встановленому чинним законодавством порядку, як речовий доказ не визнана, її пошкодження, псування, зникнення, втрата, знищення, використання, перетворення, пересування, передача чи відчуження іншій особі у той час, коли на ній здійснюється будівництво житлових і нежитлових приміщень є неможливим, підстав для накладення на неї арешту немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП України у Дніпропетровській області Масленнікова С.Ю. по кримінальному провадженню № 420160400000000067 про накладення арешту на нерухоме майно - відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти діб зо дня її винесення.

Слідчій суддя І.Ю. Литвиненко