Ухвала суду № 57115398, 06.04.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/12228/15-ц

Провадження № 22-ц/792/178/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Заїки В.М., Пастощука М.М.,

при секретарі: Кошельнику В.М.

за участю: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2015 року за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи органу опіки та піклування служби у справах дітей Хмельницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачів, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказували, що 09 серпня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син ОСОБА_5, а 21 лютого 2014 року шлюб між ними розірвано. ОСОБА_2, бачив сина ще в липня 2014 року, з того часу відповідачка чинить йому та ОСОБА_3, яка є бабусею ОСОБА_5, перешкоди у спілкуванні з дитиною, вони позбавлені можливість брати участь у вихованні дитини. Просили зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 в спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_5, визначити способи участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з малолітнім сином шляхом зустрічей із ним: в перший і _______________

Головуючий у першій інстанції: Карплюк О.І. Категорія: 48

Доповідач: Варвус Ю.Д.

третій тиждень місяця з 10 год. неділі до 20 год. понеділка; другий та четвертий тиждень місяця з 10 год. вівторка до 20 год. середи; щороку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09 год. до 15 год. в день народження дитини; щороку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10 год. до 20 год. в день народження батька дитини; щороку з 01 по 30 червня для спільного відпочинку та оздоровлення дитини в санаторно-курортних закладах України та закордоном. Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в спілкуванні та вихованні онука, встановити час зустрічей ОСОБА_3 з онуком ОСОБА_5: щосуботи з 10 год. до 10 год. неділі; щороку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10 год. до 20 год. в день народження ОСОБА_3; щороку на Різдво з 10 год. 24 грудня по 20 год. 25 грудня; щороку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 10 год. до 20 год. в день народження хресної мами, тітки ОСОБА_5 - ОСОБА_7. Зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти письмово, за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 про зміну місця проживання, перебування дитини ОСОБА_5

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 в спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено способи участі ОСОБА_2 у вихованні сина, шляхом зустрічей з ним в м. Хмельницькому в першу та третю неділю місяця з 10 години до 20 години, в другий та четвертий вівторок місяця з 18 години до 20 години; щорічного спільного відпочинку та оздоровлення в санаторно-курортних закладах України з 01 по 30 червня.

Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в спілкуванні та вихованні онука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено способи участі ОСОБА_3 у вихованні онука, шляхом зустрічей з ним в м. Хмельницькому щосуботи з 10 години до 20 години.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в сумі 300 грн. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погоджуються з рішенням суду, просять його змінити в частині позовних вимог залишених без задоволення, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вказують на те, що є незаконним обмеження батька у зустрічах із сином, якого він дуже любить та бажає з ним бачитись, однак не може побачити його в день народження сина, не може розділити з ним свято свого дня народження, не може показати йому інші країни світу за межами України. Вважає, що рішення суду суперечить вимогам ст. 151, 159, ч.2,3 ст. 157 СК України, принципу рівності прав батьків відносно їх дітей. Крім того, ОСОБА_3 вважає, що всупереч вимог ст.ст. 263, 157 СК України суд не врахував законні та обґрунтовані вимоги щодо зустрічей з онуком обмеживши їх з 10 год. до 20 год. щосуботи.

В суді апеляційної інстанції представник позивачів ОСОБА_1 підтримала подану апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідачка ОСОБА_4, представник органу опіки та піклування виконкому Хмельницької міської ради в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 серпня 2009 року по 21 лютого 2014 року. Від даного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з відповідачкою. Позивачі проживають окремо від дитини.

Відповідачка після розірвання шлюбу перешкоджає позивачу та бабусі зі сторони батька спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

У відповідності до ч.ч.9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч.ч.2 і 3 ст.157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею та той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до ст.159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкування з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Задовольняючи позов та визначаючи способи участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вихованні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом зустрічей з ним і щорічного спільного відпочинку та оздоровлення в санаторно-курортних закладах України, суд першої інстанції виходив з того, що сторони мають рівні права щодо виховання дитини та спілкування з нею. Суд вважав, що дитина вже досягла віку, при якому немає перешкод у спілкуванні батька та бабусі з дитиною окремо від матері за місцем проживання батька і спільному відпочинку під час відпустки.

В задоволеній частині позову рішення суду не оскаржується, тому колегією суддів не переглядається.

Позивачі в апеляційній скарзі посилаються на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їм в задоволенні позову в частині визначення зустрічей з дитиною батька в перший і третій тиждень з 10 год. щонеділі до 20 год. понеділка; в другий та четвертий тиждень місяця з 10 год. щовівторка до 20 год. середи; щороку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 9 год. до 15 год. в день народження дитини; щороку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10 год.до 20 год. в день народження батька, щороку з 01 по 30 червня для спільного відпочинку та оздоровлення дитини в санаторно-курортних закладах за кордоном, в частині визначення зустрічей з дитиною бабусі: щосуботи з 10 год. до 10 год. неділі; щороку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10 год. до 20 год. в її день народження; щороку на Різдво з 10 год. 24 грудня до 20 год. 25 грудня; щороку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 10 год. до 20 год. в день народження ОСОБА_7 - хрещеної матері.

Дані вимоги задоволенню не підлягають. Підстава позову, це фактичні обставини, якими позивачі його обґрунтовують. А тому на позивачів, відповідно до ст.60 ЦПК України покладався обов'язок довести вказані обставини. І тільки після встановлення таких обставин, суд мав захистити право позивачів у обраний ними спосіб, якщо такий спосіб захисту узгоджується із вимогами закону.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

І лише у випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

В орган опіки та піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 не зверталися, відповідне рішення органом опіки та піклування виконкому Хмельницької міської ради з цього питання не приймалося.

Відповідно до ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування щодо заявленого спору. Пропозиція апеляційного суду надати відповідний висновок, органом опіки та піклування виконкому Хмельницької міської ради була відхилена, з посиланням на неможливість надання висновку у зв'язку з відсутністю відповідачки ОСОБА_4 з дитиною по місцю реєстрації і нове місце їх проживання невідоме.

З урахуванням вказаних обставин та вимог закону, підстав для ухвалення нового рішення про задоволення вимог позивачів колегія суддів не вбачає, тому апеляційна скарга в межах її доводів підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус