Постанова № 57114556, 24.11.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2015 Справа №607/16679/15-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання дій щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та суми індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» незаконними та протиправними та зобов»язання провести перерахунок пенсії в розмірі 90% із заробітної плати з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та суми індексації заробітної плати за період з 01.03.2009 р. по 28.02.2011 р. згідно довідки Тернопільської міської ради від 05.10.2015 р. №8399/05 з розшифровками інших виплат з яких було сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивач позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Тернополі з приводу задоволення позову заперечив, подав заперечення на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за стаж та суми індексації заробітної плати не входять до складу заробітної плати державного службовця, тому підстав для включення вказаних сум до складових заробітної плати державного службовця для призначення пенсії немає.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 13.05.2009 року ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до ст.21 Закону України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування» в розмірі 90% суми заробітної плати.

11.06.2008 року позивачу ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення серії ААБ №574254 виданим Пенсійним фондом України про виплату пенсії по інвалідності.

23.09.2015 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Тернополі із заявою в якій просила провести перерахунок пенсії з включенням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, індексації пенсії проте, їй було відмовлено на підставі того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за стаж та суми індексації заробітної плати не входять до складу заробітної плати державного службовця.

Із довідки Тернопільської міської ради від 05.10.2015 р. №8399/05 вбачається, що за період з 01.03.2009 року по 28.02.2011 р. ОСОБА_1 було нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 5110.08 гривень, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань у вересні 2010 року в сумі 1003 грн., індексацію заробітної плати 6077.73 грн. На всі вказані виплати було нараховано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. єдиний внесок на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Суд вважає не включення відповідачем при обчисленні пенсії таких видів виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на державній службі безпідставним, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» ( в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов»Язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Частиною другою статті 37-1 Закону України «Про державну службу» ( в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу), визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно зі ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва затверджена форма довідки про складові заробітної плати з врахування рішення суду, що набрала чинності з 04.03.2011року.

Згідно з абз.1 п.5 вищезазначеної постанови форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення ( перерахунку ) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики України.

У формі довідки, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 передбачено графу - інші виплати. Як випливає із положень постанови правління Пенсійного фонду України від 03 вересня 2013 року № 15-1 в розмір інших виплат включаються зокрема ,,грошова винагорода за стаж роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та додається у формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 "Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а4753/09/2670", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 лютого2011 року за № 210/18948.

Рішення Верховного суду України є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить витлумачену Верховним Судом норму права, а також для всіх судів України.

Тому, зважаючи на те, що Верховний Суд України в Постанові від 28.05.2013р. дійшов висновку щодо неправомірних дій Пенсійного Фонду, який відмовився включити суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та суми індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Отже, відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів матеріальна допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова винагорода за стаж роботи; індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії, і оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, і як наслідок підлягає включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Згідно з ч. 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві є обгрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії позивачу відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та зобовязання відповідача провести перерахунок пенсії призначеної позивачу в розмірі 90 відсотків з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати за період роботи з 01 березня 2009 року по 28 лютого 2011 року згідно довідки Тернопільської міської ради від 05.10.2015 р. №8399/05 з розшифровками інших виплат з яких було сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу», з моменту звернення позивача до управління ПФУ в м.Тернополі із заявою про перерахунок пенсії, а саме з 23.09.2015 року

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, із державного бюджету в користь ОСОБА_1 слід стягнути 487.20 грн. судового збору.

Керуючись ч.2 ст.11, ст.ст. 17,50, 72, 86, 99, 100, 158, 160, 162, 163, 186, 244-2 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст. 37, ст.37-1 ст.33 Закону України «Про державну службу», ст.2 Закону України «Про оплату праці», Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865; ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»- протиправними.

Зобовязати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Тернополі провести з 23 вересня 2015 року перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати за період роботи з 01 березня 2009 року по 28 лютого 2011 року згідно довідки Тернопільської міської ради від 05.10.2015 р. №8399/05 з розшифровками інших виплат з яких було сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу».

Стягнути із державного бюджету в користь ОСОБА_1 ( м.Тернопіль вул.Стрімка, 12) - 487.20 грн. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд з дня проголошення постанови. Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Дзюбич В.Л.