Вирок № 57109306, 04.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1138/15-к

В И Р О К

іменем України

"04" березня 2016 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Сазонової М.Г.,

при секретарі: Небабі В.Ю.,

за участі сторін кримінального провадження:

за участю прокурора: Новицького М.І.,

за участю захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12014100040014202 від 18 жовтня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, працюючого ФОП - «ОСОБА_2», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 26.12.2006 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ст.ст.186ч.2, 190ч.1 КК України, із застосуванням ст.70ч.1, 3 КК України на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та до покарання у виді штрафу у розмірі 510 гривень, які постановлено виконувати самостійно;

- 22.07.2008 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ст.ст.289ч.2, 15,289ч.2 КК України, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України на 5 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, звільненого з місць позбавлення волі 12.04.2013 року умовно-достроково на 7 місяців,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 17 жовтня 2014 року, приблизно о 03 годині 40 хвилин, з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом, знаходячись по АДРЕСА_3, підійшов до автомобіля «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_2 та, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет у вигляді металевих ножиць, пошкодив замок водійських дверцят вказаного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 сів за кермо вищезазначеного автомобіля «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_2 та витягнув із серцевини запалення автомобіля дроти електроживлення, за допомогою яких шляхом підбору і з'єднання запустив двигун, після чого рушив з місця, незаконно заволодівши таким чином повторно транспортним засобом, а саме: автомобілем «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_2, вартістю 20143 гривень 03 копійки, що належав ОСОБА_3 В подальшому, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник на автомобілі «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_2, яким незаконно заволодів, та розпорядився ним на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 07 листопада 2014 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом, знаходячись по АДРЕСА_5 у м.Києві, підійшов до автомобіля «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1 та, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет у вигляді металевих ножиць, пошкодив замок водійських дверцят вказаного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 сів за кермо вищезазначеного автомобіля «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1 та витягнув із серцевини запалення автомобіля дроти електроживлення, за допомогою яких шляхом підбору і з'єднання запустив двигун, після чого рушив з місця, незаконно заволодівши таким чином повторно транспортним засобом, а саме: автомобілем «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1, вартістю 17118 гривень 70 копійок, що належав ОСОБА_4 Діючи далі, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник на автомобілі «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1, яким незаконно заволодів, та розпорядився ним на власний розсуд. В подальшому, 15 листопада 2014 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 під час керування автомобілем «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1 був затриманий працівниками міліції в АДРЕСА_4.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 17 жовтня 2014 року, приблизно о 03 годині 40 хвилин, використовуючи заздалегідь заготовлені металеві ножиці, пошкодив замок водійських дверцят автомобіля, сів за кермо «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_2 та витягнув із серцевини запалення автомобіля дроти електроживлення, за допомогою яких шляхом підбору і з'єднання запустив двигун, після чого рушив з місця, заволодівши таким чином автомобілем «ВАЗ-21063» д/н НОМЕР_2. Далі, 07 листопада 2014 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_5 у м.Києві, підійшов до автомобіля «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1 за допомогою металевих ножиць, пошкодив замок водійських дверцят вказаного автомобіля. Після чого, сів за кермо вищезазначеного автомобіля, запустив двигун та рушив з місця, заволодівши таким чином автомобілем.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються. Від потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, надійшли письмові заяви за якими належні їм автомобілі їм повернуті без пошкоджень у справному стані, у зв'язку з чим фактична матеральна шкода їм не заподіяна та вони не мають до обвинуваченого будь-яких матеріальних претензій, при цьому просили суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_2 та не призначати йому покарання пов'язане з позбавленням волі.

Винуватість ОСОБА_2, який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст. 289 ч.2 КК України, оскільки він своїми діями вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність та/або відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого і державного обвинувача.

Так, ОСОБА_5 вчинив тяжкі злочини, раніше був судимий за незаконне заволодіння транспортним засобом, має повну середню освіту, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває; позитивно характеризується як член Київської міської громадської організації «Братерство».

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом при розгляді справи не встановлено.

Враховуючи обставини справи, позицію державного обвинувача і потерпілих, при призначенні основного покарання у виді позбавлення волі, суд не призначає додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене санкцією ч.2 ст.289 КК України як альтернативне.

З урахуванням викладеного, суд, також приймаючи до уваги особу обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, конкретні обставини справи, кількість епізодів, а також, що з часу вчинення обвинуваченим інкрімінованого йому кримінального правопорушення пройшов досить тривалий час (півтора року), протягом якого ОСОБА_2 інших кримінальних правопорушень не вчиняв, приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період максимального строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

При призначенні саме такого покарання, суд враховує, що справедливість - одна з

основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 ( v003p710-03 ) у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права,

забезпечує захист гарантованих Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року ( 995_015 ) (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ( 995_043 ), статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року ( 995_004 ). Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України ( 254к/96-ВР ) є частиною національного законодавства України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз, відповідно до ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільні позови у справі не заявлено.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 15 листопада 2014 року до 16 грудня 2014 року, включно.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у виді 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді застави до набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 15 листопада 2014 року до 16 грудня 2014 року, включно.

Речові докази по справі: автомобіль марки «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1, ключ від автомобіля «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію автомобіля «ВАЗ-21033» д/н НОМЕР_1, що передані на зберігання власнику потерпілому ОСОБА_4 - слід залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_4; автомобіль «ВАЗ-21063» д/н НОМЕР_2, що переданий на зберігання власнику потерпілому ОСОБА_3 - слід залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_3; рукавички, дві пластикові пляшки та акумулятор «Amega», що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві - слід знищити; один слід структури матеріалу, що зберігається при матеріалах кримінального провадження - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 1670 гривень 76 копійок на користь держави за проведення по справі судово авто-товарознавчих, дактилоскопічої та трасологічної експертиз.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя