Ухвала суду № 57107211, 04.04.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2329/15-ц Номер провадження 22-ц/786/996/16Головуючий у 1-й інстанції Чернюк В.Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Пікуля В.П.

При секретарі : Кальник А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення вартості безобліково використаної електроенергії в побуті.,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в рахунок відшкодування безобліково використаної електроенергії 6343 грн. 08 коп. та в рахунок відшкодування судових витрат 243 грн. 60 коп.

В апеляційні скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та невірну оцінку зібраних по справі доказів, просить рішення скасувати та постановити нове рішення по суті.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 21 жовтня 2013 року працівниками ПАТ «Полтаваобленерго» під час проведення перевірки дотримання споживачами Правил користування електричною енергією (надалі Правила) за місцем проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено порушення, яке полягало в самовільному підключенні електропроводки до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку відкритою проводкою на вводі в будівлю поза електролічильником. Спожита таким чином електроенергія не обраховувалася.

На підставі виявленого порушення контролерами товариства складено акт про порушення №00003135, який було оформлено в присутності представників постачальника, відповідача та свідка.

При цьому, у висловлених зауваженнях до акту про порушення відповідач ОСОБА_2 зазначив, що в 12-15 почав варити дитячу гойдалку із розетки, біля 15-30 переключив на проводи вводу і десь о 16-30 закінчив роботи по зварці. Накид був.

За результатами засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил, яке відбулося 8 листопада 2013 року, нараховано розмір обсягів та вартості не облікованої електроенергії в розмірі 12347 квт. год. на суму 7443 грн. 08 коп.

21 листопада 2013 року між споживачем та товариством було укладено угоду про погашення боргу за не обліковану електричну енергію, відповідно до умов якої ОСОБА_2 визнав свій борг за не обліковану електричну енергію в сумі 7443 грн. 08 коп. та зобовязався погасити заборгованість протягом 12 місяців до 21 листопада 2014 року.

В звязку з неповною сплатою коштів, визначених в угоді про погашення боргу, підприємство зверталося до ОСОБА_2 з претензією про сплату залишку заборгованості, яка була залишена без належного виконання та стала підставою для звернення електропостачальної організації до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту безоблікового використання відповідачем за місцем свого проживання електроенергії, у спосіб відкритої проводки на вводі в будинок поза приладом електрообліку, у звязку з чим дійшов висновку про порушення останнім Правил користування електричною енергією для населення, на підставі чого стягнув, з урахуванням вже сплачених 1100 грн., 6343 грн. 08 коп. як вартість не облікованої електроенергії.

З вказаними висновками погоджується колегія суддів з наступних підстав.

За змістом ст. 1 ЗУ «Про електроенергетику» відповідач є споживачем електроенергії, а отже несе відповідальність як за порушення умов договору про користування електричною енергією так і правил користування електричною енергією.

Частиною 4 статті 26 ЗУ «Про електроенергетику» передбачено відповідальність споживача енергії за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, згідно із законодавством України.

Згідно ч. 1 та абзацу 2 ч. 2 ст. 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 37 вказаних Правил постачальник наділений правом вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, місцевим судом була надана правильна оцінка доказам по справі, взято до уваги пояснення свідків, надані позивачем фотоматеріали та власні пояснення споживача ОСОБА_2, який не заперечував факту самовільного підключення електропроводки до лінії електропередач поза приладом обліку, наполягаючи лише на нетривалості такого порушення.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування , які б спростували висновки місцевого суду.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з актом про порушення, невірним розрахунком обсягу та вартості електроенергії та змісту угоди про погашення боргу.

Зокрема, апелянт посилається на те, що працівниками товариства було внесено недостовірну інформацію та дані щодо сили струму та перерізу проводу, що, в свою чергу, є вихідними даними для нарахування вартості без облікової електроенергії.

Проте, в розділі «зауваження до акта» споживач нічого про ці обставини не зазначив, свою незгоди не висловив.

Крім того, погодившись з діями працівників електропостачальної організації та з виявленим ними фактом безоблікового користування електроенергією, відповідач уклав з ПАТ «Полтаваобленерго» угоду про погашення боргу, яку частково виконав, добровільно сплативши 1100 грн.

Посилання ОСОБА_2 на те, що Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії містить недостовірні дані, колегія суддів не бере до уваги, оскільки розрахунок збитків, завданих електропостачальній організації без обліковим споживанням електроенергії здійснений на підставі ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. ОСОБА_3 застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому даною Методикою в разі виявлення порушень Правил користування електричною енергією.

Крім того, представником відповідача заявлялось клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Полтаваобленерго» про визнання недійсним протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил Миргородської філії № 312.

Між тим, на даний час зазначений протокол є дійсним та заслуговує на увагу як доказ по справі.

Інші доводи апелянта, в тому числі і про відсутність юридичної сили угоди про погашення боргу, судова колегія не приймає до уваги, позаяк остання підписала сторонами, які її не оскаржили в передбаченому законом порядку, а відтак є чинною, про що свідчить і часткове виконання відповідачем її умов.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

З оригіналом згідно.

Судді: